У музеї села Звенигород, яке розташоване зовсім недалечко Львова, у неділю, 22 липня, відкрили виставку «Древній Звенигород — повернення із небуття». Більш ніж 300 експонатів розповідають історію призабутої княжої столиці — Звенигорода. Більшість знахідок експонуються вперше. Зокрема, це хрести-енколпіони, намисто, зброя часу розквіту Звенигородського князівства — ХІ-XII ст.
«Серед експонатів є і хрестильниця, у котрій могли хрестити Ярослава Осмомисла, який, за переказами, народився у Звенигороді», — розповіла кураторка виставки археолог Наталія Войцещук.
Експонати зібрано з фондів трьох музеїв: Музею історії древньоруського міста Звенигород, Львівського історичного музею та Археологічного музею Інституту українознавства ім. В.Крип’якевича.
Виставка триватиме до 1 грудня. Оглянути експозицію можна щодня, окрім понеділка та вівторка, з 10:00 до 17:00.
Звенигород — одна з трьох столиць на Прикарпатті, де формувалась українська державність. Разом із Перемишлем та Теребовлею Звенигород став основою могутності Галицько-Волинського князівства.
Вперше у літописах місто згадане 1086 р. Звенигород був княжою столицею з 1124-го до 1141 року. Опісля виконував важливу та стратегічну роль аж до знищення монголами у 1241-му.
Музей історії давньоруського міста Звенигорода заснований у 1987 році. Основа експозиції, розміщеної на двох поверхах, — речі, знайдені під час археологічних досліджень літописного Звенигорода Галицького, розпочатих наприкінці ХІХ ст. і продовжених у 1960-1980 рр.
Сьогодні у фондах музею зберігається понад 2 тисячі експонатів, серед яких — крем’яні серпи, кам’яна сокира з отвором, зернотерка, римські застібки (фібули), шкіряні вироби (взуття), вироби з кістки, дерев’яні іграшки, давньоруська зброя і прикраси, мармур, хрестики, колекція каблучок з кольорового скла, керамічна плитка, якою була вимощена підлога розкопаної дерев’яної церкви.
Знимки Віталія ГРАБАРА
23.07.2018