У вівторок у Берліні відбулися тристоронні переговори за участю делеґацій України, Росії та Європейського Союзу щодо залагодження газового конфлікту.
"Це був довгий, але дуже продуктивний день. У нас є спільна угода, що сьогоднішня зустріч була не просто заходом, ми продовжимо восени", – прокоментував віце-президент Єврокомісії з питань енергетики Марош Шефчович.
З його слів, група експертів високого рівня зустрінеться в середині вересня для продовження дискусії, інформує аґенція "Інтерфакс-Україна".
Серед тем для обговорення експертів – питання, в який спосіб імплементація Україною європейського законодавства має вплинути на майбутній транзитний контракт і механізм тарифоутворення, закладений у ньому, а також питання виділення зі структури "Нафтогазу України" нового оператора ГТС, який і має стати стороною контракту.
"Ми віримо, виходячи з сьогоднішнього конструктивного настрою експертів, що вони зможуть підготувати основу для наступних тристоронніх переговорів на політичному рівні. Моя думка – не можна втрачати час, і зустріч на політичному рівні необхідно провести в жовтні", – сказав Шефчович.
Віце-президент ЄК зазначив, що під час сьогоднішньої зустрічі сторони вирішили відокремити обговорення нового транзитного контракту від старих питань.
"Ми вирішили, що треба розділити старі та нові теми. І ми дійсно концентруватимемося на тому, як досягти хорошого нового транзитного контракту на період із 2020 року", – сказав Шефчович.
Міністр енергетики Росії Алєксандр Новак повідомив, що серед пропозицій для залагодження конфлікту Росія пропонувала і "мирову угоду", і відмову України від арештів "газпромівських" рахунків.
"Це ("мирова", – Z) один із варіантів врегулювання відносин. Ніяких рішень з цього питання не ухвалено. Думаю, що всі ці питання будуть обговорювати додатково на консультаціях в жовтні", – сказав Новак.
"У своєму виступі я позначав питання, що стосується, в тому числі, і добровільного припинення арешту майна до остаточного рішення апеляційної інстанції шведського суду. Ми, безумовно, зацікавлені в такому вирішенні питання. Це б мало конструктивний характер, і такий варіант вирішення питання міг би бути оптимальним з точки зору термінів", – зазначив російський міністр.
"Втім, не відкидаємо варіанту, що ми дочекаємося рішення арбітражного суду. Ми зацікавлені і в такому вирішенні питання. Це б мало конструктивний характер", – додав міністр.
Зі слів Новака, від вирішення озвучених питань залежатиме і доля майбутніх контрактів. "Ми готові продовжити діючий контракт. Готові розглядати, в тому числі, і пропозиції щодо укладення нового контракту. Важливе питання, яке з цим пов'язане, це наша позиція – ми маємо врегулювати всі спірні відносини до початку реалізації нового етапу взаємин", – сказав російський урядовець.
При цім Новак зазначив, що на переговорах у вівторок сторони просто обмінялися думками і не ставили завдань ухвалювати конкретні рішення з того чи іншого питання.
НАК "Нафтогаз України" заявив на це: українська сторона не готова змішувати переговори щодо продовження контракту на транзит газу після 2019 року та обговорення гіпотетичних мирових угод.
"Ми не бачимо в цьому сенсу. Теоретично, ми могли б це розглянути з якимись іншими контрагентами, але ми занадто добре знаємо "Газпром" і пам'ятаємо історію переговорів 2014 року. Ми саме тому й опинилися в арбітражі, що не змогли дійти до мирової угоди", – сказав голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв у коментарі журналістам.
З його слів, пов'язання цих двох тем і їхнє обговорення в тристоронньому форматі є втратою часу для представників ЄС.
"І зараз, коли "Газпром" програв і хоче говорити про мирову угоду, – це просто витрата часу. Наша позиція: ми можемо розглянути ваші пропозиції про "мирову", але вони точно не мають заважати переговорам щодо нового контракту, і ми точно не готові це робити в тристоронньому форматі, втрачаючи час наших партнерів і даючи можливість говорити, що ми про щось домовляємося, доки вони готуватимуть плацдарм для "Північного потоку-2", – зазначив Коболєв.
Очільник "Нафтогазу" наголосив, що позиція росіян була неконструктивною, бо вони "порушують питання, які є неприйнятними не лише для нас, а й для будь-якої сторони, яка виграла суд".
"Найімовірніше, вони чекають на вибори [в Україні] і хочуть подивитися, чи буде якась зміна влади і політичного курсу. При цьому вони робитимуть усе можливе, щоб запустити будівництво "Північного потоку-2", – міркує Андрій Коболєв.
Керівник НАКу висловив сподівання, що третя сторона переговорів в особі Єврокомісії вплине на РФ.
"Як свідчить наш досвід, форс-мажорне підписання наприкінці 2019 року – це дуже погана історія. Я сподіваюся, що позиція європейців, можливо, приведе до зміни тактики росіян, і вони будуть вимушені домовлятися про новий формат відносин із січня 2020 року ще до кінця 2019-го. Над цим ми зараз активно працюємо. ЄК у частині застосування європейського права перебуває з нами в консенсусі. Якщо ми про це домовляємося як про базу, то всі подальші дії стають набагато легшими та ефективнішими", – зазначив Андрій Коболєв.
17.07.2018