Вірлиним шляхом

У 24-ті роковини смерти полк. Дмитра Вітовського

Цього року минуло двадцять чотири роки від дня траґічної смерти першого державного секретаря (міністра) військових справ Української Галицької Держави полк. Дмитра Вітовського. Саме дня 8 липня 1919 р. розбився недалеко Ратібора на Шлеську літак, що ним вертався він із мирової конференції з Парижа додому. Причина цього нещастя досі невияснена. Літак, що ним летів полк. Вітовський зі своїм адютантом чет. Чучманом, був випосажений в найкращі технічні засоби, мав крила 43 метри довжини і 5 моторів у силі 260 коней. Він міг взяти 4 тисячі кілограмів вантажу. Залога літака складалася з 6-ох людей. Це були: комендант літака Олєрав, машиніст Біндерфайн і Покранд, пільоти Вернер і Тені та моторовий Лєфлєр.

Катастрофа сталася коло 9-ої години ранку. На літаку був вибух, від якого він загорівся і почав спадати вниз. Очевидці бачили, як одна особа скочила з горіючого літака з легкопадом, але він не відчинився. Оба подорожні і залога літака погинули, а вантаж увесь згорів. Тіла полк. Вітовського і чет. Чучмана перевезено спершу до Бреслява, а пізніше до Берліна, де вони спочивають і досі.

Полк. Дмитро Вітовський вродився в 1887 р. в селі Медусі коло Галича. До ґімназії ходив у Станиславові і вже тоді виявив небуденні здібності. Він був головою самоосвітного гуртка Молоді та з’єднав собі загальну приязнь і пошану. Підчас університецьких студій брав він живу участь у студентському житті.

Перед самою війною працював в адвокатській канцелярії у Станислаславові.

З вибухом світової війни став Вітовський комендантом сотні Українських Січових Стрільців. У 1915 році підчас офензиви перший ввійшов він до давної княжої столиці Галича і вивісив на ратуші український прапор. Сотня Вітовського була ядром усього Стрілецтва. В ній повставали найкращі стрілецькі думки та зроджувалися великі пляни, що їх принимало все Стрілецтво. В 1917 р. працював сотник Вітовський на Волині, в Ковельщині, при організуванні українського шкільництва, при чому виявив небуденний хист. Дня 1 листопада 1918 р. став він командантом усіх українських військ у Галичині і першим начальником вождом УГА. Після створення державного секретаріяту військових справ став полк. Вітовський першим його керівником, це є першим міністром війни Галицького Уряду. На тому становищі витривав він до кінця.

Полковник Дмитро Вітовський жив коротко, бо всего 32 роки. Одначе за той короткий час він стільки натрудив ся для народу, що память про нього ніколи не пропаде.

Народ ніколи не забуде, що дня 8-го липня 1919 р. втратив найкращого сина і провідника, який повітряним шляхом спішив на рятунок Батьківщини і з волі невмолимої судьби впав по дорозі мов орел з поломаними крилами.

[Рідна земля]