Порошенко відкрив у Сагрині Меморіал пам'яті українців, убитих поляками.

 

Президент України Петро Порошенко під час робочого візиту до Польщі взяв участь у відкритті в селі Сагринь Меморіалу пам'яті українців, які загинули від рук польських "селянських батальйонів" та підрозділів Армії Крайової у 1944 році. Поїздка відбулася синхронно з відвідинами президентом Польщі Анджеєм Дудою Волині для вшанування жертв Волинської трагедії.

 

Як повідомила прес-служба президента, воїни роти Почесної варти встановили кошик квітів зі стрічкою національних кольорів України та надписом "Від Українського народу". Біля меморіалу відбулася панахида за загиблими.

 

 

У своєму виступі біля меморіалу голова держави закликав не політизувати історичних питань.

 

"І в Україні, і в Польщі пам'ять про кожне трагічно обірване життя повинна остудити «гарячі» голови тих, хто тяжіє до розвішування ярликів, тих, хто розпалює ненависть, тих, хто закликає до помсти. Ми проти односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого, оскільки вони не сприяють процесу нашого історичного примирення", – заявив Порошенко.

 

Президент зазначив, що Україна підтримує ініціативу про перегляд змін до польського законодавства про інститут національної пам’яті і сподівається на те, "що буде переглянуто також положення, які стосуються оцінки українців".

 

"Ми за фаховий діалог на рівні істориків. І ще раз кажу – ми проти політизації чутливих питань спільного історичного минулого", – підкреслив Порошенко.

 

"Наші народи заробили право знати правду. Але займатися цією правдою мають точно не політики. Мають історики і науковці", – додав президент.

 

Голова держави закликав Польщу до взаємного прощення і наголосив на тому, що державам не личить мірятися числом жертв.

 

"Будь-які прояви використання будь-якими політичними силами історичної пам'яті задля підвищення своїх рейтингів є абсолютно неприйнятними. Мірятися пролитою кров’ю наших народів і здобувати на трагедії політичні дивіденди – це є ганебно, це є неприйнятно. Це шлях в нікуди. На мою думку, це – зрада пам’яті про невинні жертви нашої спільної трагедії. Я вірю, що у наших народів – і у народу України, й у народу Польщі – є достатньо мудрості, аби не піддаватися на провокації, спрямовані на перегляд багаторічних спільних здобутків у відносинах між двома народами у питаннях порозуміння та у питаннях примирення", – підкреслив Порошенко.

 

Водночас президент вважає, що сторони мусять визнати "і печальні сторінки".

 

"Поруч зі спільними перемогами, поруч з нашою дружбою та братерством, найболючішою травмою залишається братовбивчий польсько-український збройний конфлікт 1943–1944 років, та й всі 40-х років минулого століття, який залишив глибоку рану і тут, на Холмщині. Понад сім десятків років тому українці Сагрині і навколишніх сіл стали жертвою брутальної збройної акції, яку вчинили проти мирних мешканців окремі підрозділи польського підпілля", – нагадав Порошенко.

 

Президент запевнив, що Україна глибоко шанує пам'ять представників польського народу, які стали жертвами трагічних подій в Україні, зокрема на Волині у 1943–1944 роках.

 

"І сьогодні, схиляючи голову у спільній молитві, щиро звернімося до Господа словами: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим»", – промовив Порошенко, закликавши українців і поляків до великого християнського прощення.

 

"Саме до взаємного прощення, а не до помсти закликають нас з небес усі невинні жертви братовбивчих конфліктів між нашими народами", – наголосив президент.

 

Водночас, як писав Z, президент Польщі Анджей Дуда, перебуваючи у селищі Олика на Волині, заявив про те, що трагедія на Волині не була війною між Польщею та Україною – а була етнічною чисткою.

 

"То не була ніяка війна між Польщею та Україною – то була звичайна етнічна чистка, отак би ми тепер це називали. Йшлося попросту про те, щоб витіснити поляків із цих територій. Такі рішення були прийняті на політичному щаблі – через українську організацію ОУН-Б – і надані для виконання УПА", – цитує прес-служба президента Польщі.

 

 

"Це дуже сумна дата для багатьох польських родин, які в ті часи – у 1942, 1943, 1944 роках – втратили тут, на Волині, своїх близьких. Згідно з оцінками, тоді тут було вбито біля 100 тисяч поляків, не військовиків, а звичайних людей – землеробів, які обробляли землю, цілі родини, жінок, дітей, старців", – заявив президент Польщі.

 

Анджей Дуда визнав і факт убивств українців поляками, але підкреслив, що то були акції у відповідь. При тім сказав, що диспропорція в числі жертв була вражаючою (з потрактуванням чисельності жертв категорично не згідна українська сторона, – Z).


"То була страшна сторінка в історії обох наших народів – польського та українського – наповнена болем, муками, взаємними глибокими ранами. Наслідком того були польські акції у відповідь, у котрих гинули звичайні люди, звичайні українці, звичайні землероби з іншої сторони, з іншого народу. Вражає, щоправда, диспропорція: біля 100 тисяч поляків, біля 5 тисяч українців. Це, звичайно, справляє велике враження – але це є, прошу панства, історична правда", – сказав Дуда.

 

Президент Польщі свідомий, що "біль триватиме", але висловив сподівання, що прийде час, "котрий лікує рани" як з одного, так і з іншого боку. Однак наголосив: "Мусимо сперти наші стосунки на правду. Треба це просто визнати".

 

Анджей Дуда також закликав українську владу надати дозвіл на проведення ексгумацій на місці поховань та проведення належних досліджень. "Хочу, щоб кожен із тих поляків, котрі колись були замордовані і лежать у цій землі, повернули собі імена та прізвища, щоб були відзначені місця, в котрих вони спочивають, щоби родина могла приїхати, покласти квіти, помолитися, запалити свічку", – сказав президент Польщі.

 

Польський президент додав, що поляки "стараються підтримувати Україну та її громадян у прагненні до Європейської Унії, в прагненні до того, аби захоплені та окуповані території були повернуті", а також радо приймає трудових міґрантів. 

 

11 липня у Польщі відзначають "Національний день пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти мешканців II Речі Посполитої Польщі".

 

09.07.2018