Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що трагедія на Волині не була війною між Польщею та Україною – а була етнічною чисткою. Дуда водночас задекларував бажання вийти за межі взаємних образ у польсько-українських відносинах – але вважає, що спершу треба зійтися на тому, чим є історична правда.
Про це Дуда заявив у селищі Олика на Волині на заходах, приурочених до 75-х роковин трагедії.
"То не була ніяка війна між Польщею та Україною – то була звичайна етнічна чистка, отак би ми тепер це називали. Йшлося попросту про те, щоб витіснити поляків із цих територій. Такі рішення були прийняті на політичному щаблі – через українську організацію ОУН-Б – і надані для виконання УПА", – цитує прес-служба президента Польщі.
"Це дуже сумна дата для багатьох польських родин, які в ті часи – у 1942, 1943, 1944 роках – втратили тут, на Волині, своїх близьких. Згідно з оцінками, тоді тут було вбито біля 100 тисяч поляків, не військовиків, а звичайних людей – землеробів, які обробляли землю, цілі родини, жінок, дітей, старців", – заявив президент Польщі.
Анджей Дуда визнав і факт убивств українців поляками, але підкреслив, що то були акції у відповідь. При тім сказав, що диспропорція в числі жертв була вражаючою (з потрактуванням чисельності жертв категорично не згідна українська сторона, – Z).
"То була страшна сторінка в історії обох наших народів – польського та українського, наповнена болем, муками, взаємними глибокими ранами. Наслідком того були польські акції у відповідь, у котрих гинули звичайні люди, звичайні українці, звичайні землероби з іншої сторони, з іншого народу. Вражає, щоправда, диспропорція: біля 100 тисяч поляків, біля 5 тисяч українців. Це, звичайно, справляє велике враження – але це є, прошу панства, історична правда", – сказав Дуда.
Президент Польщі свідомий, що "біль триватиме", але висловив сподівання, що прийде час, "котрий лікує рани" як з одного, так і з іншого боку. Однак наголосив: "Мусимо сперти наші стосунки на правду. Треба це просто визнати".
Анджей Дуда також закликав українську владу надати дозвіл на проведення ексгумацій на місці поховань та проведення належних досліджень. "Хочу, щоб кожен із тих поляків, котрі колись були замордовані і лежать у цій землі, повернули собі імена та прізвища, щоб були відзначені місця, в котрих вони спочивають, щоби родина могла приїхати, покласти квіти, помолитися, запалити свічку", – сказав президент Польщі.
Польський президент додав, що поляки "стараються підтримувати Україну та її громадян у прагненні до Європейської Унії, в прагненні до того, аби захоплені та окуповані території були повенуті", а також радо приймає трудових міґрантів.
Директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович розкритикував арґументацію Дуди, прокоментувавши: "Політична арифметика на крові". "Польським політикам тепер не досить подавати нічим не обґрунтовані цифри загиблих поляків, закріплювати їх не архівними документами чи переконливою методологією підрахунку, а рішеннями парламенту. Тепер вони ще й вважають за потрібне применшувати кількість українських смертей", – обурився В'ятрович на своїй сторінці у Facebook.
11 липня у Польщі відзначають "Національний день пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти мешканців II Речі Посполитої Польщі".
Президент України Петро Порошенко синхронно з Дудою відвідав неіснуюче село Сагринь, де урочисто відкрив Меморіал пам'яті українців, які загинули від рук польських "селянських батальйонів" та підрозділів Армії Крайової у 1944 році. У березні 1944 року тоді від рук поляків загинуло 660 українців.
09.07.2018