Єгипет: косметика з хімічної лабораторії

Ще 3500 років тому єгиптяни самі виготовляли важливу речовину для своєї косметики – з допомогою хімічного синтезу. Також античні греки синтезували бажаний білий пігмент, а не добували його з мінералів. На це вказують результати першого радіовуглецевого датування карбонатів свинцю, що залишилися в рештках косметики. Дотепер мінеральні сполуки вважали непридатними для вивчення з допомогою такого датування – помилково, як з’ясували вчені.



Посудини, в яких древні єгиптяни зберігали косметику. Донині у них збереглися рештки кремів, пудри, лосьйонів тощо. Зображення: CEA/ Laurence Godart.


 

Косметика і макіяж – не винаходи нового часу, радше навпаки. Археологічні знахідки засвідчують, що багато тисяч років тому в Давньому Єгипті виробляли та використовували парфуми, креми й тіні для очей. Так, цариця Хатшепсут доглядала свою шкіру лосьйоном, який, як виявилося, викликав рак – такими є результати дослідження флакона, що має близько 3 500 тисяч років. Також знатні єгиптянки підкреслювали свої очі чорними чорнилами, що містили свинець.

 

Проте, коли єгиптяни та інші культури почали виготовляти косметику, дотепер відомо лише частково. Одна з причин: практичний для археології метод радіовуглецевого датування зазвичай застосовують лише на органічних сполуках. Вважали, що для мінеральних речовин він непридатний. Але нещодавно Люсіль Бек (Lucile Beck) та її колегам з Університету Париж-Сакле вдалося датувати і свинцеві карбонати з допомогою радіовуглецевого методу.

 

Особливо часто як сировину для макіяжу та іншої косметики єгиптяни, греки та римляни використовували два свинцеві карбонати. Зокрема мінерал церусит, або білу свинцеву руду (Pb[CO3]), що часто трапляється в природі. З огляду на це, до ХІХ століття він був основним елементом свинцевих білил, найважливішого білого пігменту. Натомість свинцевий карбонат фосгеніт (Pb2[Cl2|CO3]) – дуже рідкісний мінерал. Проте дослідження засвідчило, що цю білу пудру дуже часто застосовували в єгипетській косметиці.

 

«Аби отримати більшу кількість цієї пудри, фосгеніт потрібно було виробляти», – пояснили вчені. Проте коли єгиптяни розробили рецепт і спосіб цього виготовлення, незрозуміло. Для свого дослідження вчені взялися датувати п’ять зразків античної та єгипетської косметики з музею Лувра.

 

Одна з пудр складалася з церуситу і походила з античної грецької могили. Чотири інші пудри, що переважно складалися з фосгеніту, знайшли в дерев’яних ящиках, що містили картуші фараона Аменхотепа ІІІ та його дружини. Обоє жили близько 3 400 років тому.






Єгипетська цариця Тія, ймовірно, вже використовувала хімічно синтезовану пудру. Скульптура в Луврі. Зображення: Rama/ CC-by-sa 2.0 fr.



Вченим вдалося з’ясувати вік косметичних проб – з допомогою радіовуглецевого датування. «Наскільки нам відомо, це вперше карбонат свинцю піддали абсолютному датуванню», – сказала Бек з колегами.

 

Відповідно, грецька пудра походила з часів 353–57 років до народження Христа – що добре узгоджується з попередніми дослідженнями віку цих поховань.

 

Проте несподівано: церусит, що містився в пудрі, походив не з руди, якої було вдосталь у тій місцевості, а вироблявся хімічно. «Аби задовольнити сильний попит на білу косметику, давні греки, вочевидь, продукували церусит штучно», – сказали дослідники. Насправді античні вчені, зокрема Теофраст, залишили по собі навіть рецепти для цього.

 

У єгиптян косметика також виявилася непростою. Вік пудри відповідав очікуванням: вона походили з часів між 1763 – 1216 роками до Різдва Христового, тобто їх могли виготовити у період правління Аменхотепа ІІІ та Тії. Водночас аналіз фосгеніту засвідчив: основа пудри не мала природного походження. Її також продукували штучно.

 

«Так ми підтвердили, що навіть єгиптяни могли хімічно синтезувати фосгеніт – і що цей синтез вже був популярним між 1760 та 1200 роками до народження Христа, – повідомили Бек та її колеги. – Наші розвідки артикулюють, що єгиптяни та давні греки мали досвід хімічно синтезувати косметику».

 

Крім того, дослідження доводить: радіовуглецеве датування функціонує і для карбонатів свинцю. Це може надати цінну інформацію для археологів. Але метод може пригодитися й в історії мистецтва: «Він надає нам новий інструмент для ідентифікації малюнків з допомогою датування їхнього білого свинцевого пігменту», – пояснила Бек з колегами.

 


Ägypter: Kosmetik aus dem Chemie-Labor
Nature, 29.06.2018
Зреферувала С. К.

 

 

05.07.2018