Погода — така річ, яка мало коли і мало кого влаштовує. Нам то захолодно, то затепло. То занадто сухо, то забагато дощів. Одне слово, нарікати на погоду — справа звична. Така сама звична справа — нарікати на синоптиків, які ніколи не можуть вгадати, що нас чекає завтра. Але якщо бути чесними, то це зовсім не «ніколи», а лише «інколи». Чому це «інколи» трапляється і про погоду загалом «Z» розмовляв з начальницею відділу метеопрогнозів Львівського гідрометеоцентру Ларисою Луцан.
Ця пані у професії вже більше 30 років, з яких 20 років стежить за погодою в Галичині і зокрема у Львові та Львівській області. Вона — синоптик з покликання, бо спостерігати за синоптичними процесами, досліджувати їх закономірності, узагальнювати, висувати гіпотези для пані Лариси — не лише робота, а й особисте захоплення.
Лариса ЛУЦАН:
ЛІТО БУДЕ ТЕПЛИМ, АЛЕ ВОЛОГИМ. ЗЕМЛЯ ПІД ВПЛИВОМ НЕПТУНА
– Даруйте за банальність і прямоту, але дощі так набридли, що дуже хочеться знати, коли вони врешті закінчаться? Чи цьогоріч на нас чекає одне з тих найприкріших львівських літ, коли більшість часу ллє?
– Дощі набридли не лише вам, а й мені. Та що там, дощі вже всім тут набридли. На цю пору у нас випало дощу вже вище кліматичної норми. І для людей, і для рослин води досить. Але синоптична ситуація складається таким чином, що перша половина (декада — точно) червня й далі буде вологою. Нині, 30 травня, дощів практично не буде — тільки де-не-де і короткочасні. А от 31 травня — 1 червня до нас знову прийде циклон. Він йде з Молдови в Галичину і потім на Польщу. І циклон цей знову несе дощі, хмарність, похолодання. Готуйтеся, що перші дні червня будуть ще холоднішими.
– Тобто літо буде дощовим?
– Наразі бачимо, що так. Принаймні початок літа — точно. Але от що я вам розповім. Ми зауважили, що кожного року наша планета Земля перебуває під впливом однієї з інших планет Сонячної системи. Ця планета або наближається до Землі, або віддаляється більше звичайного. Минулого року такою планетою був Сатурн. Ми вже зробили статистичні вибірки і визначили, що коли Сатурн впливає на Землю, опадів буває менше і рік загалом є тепліший.
Цього року Земля під впливом Нептуна, і ми чекаємо від нього вологи і знову тепла.
Це, звісно, не офіційна думка гідрометеоцентру, а мої особисті спостереження. Я взагалі вважаю, що синоптикам треба би було тісніше співпрацювати з геофізиками і слухати, що каже наша обсерваторія. Я працюю багато років і бачу, що не завжди впливає клімат і загальна циркуляція повітря. Я бачу інші закономірності…
Зрештою, щодо тепла, то кожен місяць впродовж останнього десятиліття точно є на один-два градуси теплішим кліматичної норми. Отже, йде мова про зміну температурного фону в загальному на планеті. І от, наша маленька Львівська область теж під впливом цього процесу, і от так вона реагує на ґлобальне потепління.
– Ми говоримо зараз про загальні тенденції. Але прогноз погоди — це, напевне, щось точніше. Наскільки достовірними можуть бути довгострокові прогнози погоди?
– Офіційно наш гідрометеоцентр дає прогноз погоди на три доби. Насправді точно можемо прогнозувати на 5 діб. І більш-менш точно — на 10 діб. Але майте на увазі, що будь-хто і будь-де ґарантувати прогноз може на 1–5 діб вперед. Все, що далі, — це фантазії і домисли.
Але навіть ці домисли людям можуть бути корисні, якщо вони грамотно і з розумінням справи зроблені. В Києві працює цілий науково-дослідний інститут, де складаються прогнози на місяць і навіть на усю пору року. Інколи мені дуже хочеться тим людям, що там сидять, в очі подивитися і запитати: може, треба все ж спустися до звичайної людини і допомогти їй зорієнтуватися з тим, на яку погоду розраховувати?! Люди ж залежать від погоди! Хтось відпустки планує, хтось сільським господарством займається. А той інститут присилає мені інформацію: вище кліматичної норми, нижче кліматичної норми… А можна якось детальніше?! Якою буде перша половина місяця, якою друга. Може, воно і не буде справджуватися на сто відсотків. Але люди вже можуть щось собі планувати. Потрібно, щоби були зацікавленість і бажання допомогти людям.
– Коли прогнози погоди не справджуються, то люди гніваються і лають синоптиків. Лаяти синоптиків — це взагалі добрий тон. Як Ви з тим собі живете?
– Я вже звикла, що у моїй професії всі вважають себе знавцем. В товаристві усі розмови починаються і закінчуються погодою. В транспорті чи в гостях я навіть не зізнаюся, ким працюю, бо коли люди довідуються, що я синоптик, то починають це обговорювати. І це дещо неприємно.
В кожній професії є і плюси і мінуси. Бувають і в нас помилки. На території Львівської області є 10 метеостанцій. Це Львів (аеропорт), Рава-Руська, Кам'янка-Буська, Броди, Яворів, Мостиська, Дрогобич, Стрий, Турка, Славське. Там що три години вимірюються всі параметри погоди: хмарність, температура повітря, падає дощ чи не падає дощ, вологість, грім і т.д. Ці дані передаються до нас. Ми їх обробляємо і наносимо на карти.
Дуже хотілося б, щоби було якесь більш-менш сучасне обладнання, бо наші працівники досі з відром бігають і дощ збирають.
Для того, щоб наука рухалася, треба вкладати гроші. А у нас все, як завжди. Добре, хоч до Євро-2012 встановили на кожну станцію комп'ютер і дані тепер передають через Інтернет.
І ще тепер у нас є свій сайт — це велике досягнення.
– Окрім обладнання, що ще потрібно для доброго прогнозу?
– Синоптик — це творча професія. Молода людина, яка закінчує навчання і приходить до нас на роботу, повинна мати бажання працювати саме тут. Треба, щоб у неї були добра уява і хист до цієї справи. Але головне — це бажання. Я ще зі школи запам'ятала такий вислів: тільки той досягає сяючих вершин, хто, не лякаючись труднощів, видряпується їхніми кам'янистими стежками.
Синоптиком, як і в кожній професії, стати відразу неможливо. І не кожен може синоптиком стати. Потрібен специфічний склад розуму. Для нас дуже потрібне образне мислення, щоб уявити, як розвиваються природні процеси.
От я, наприклад, дуже незадоволена, як вчать дітей в школі. Діти зовсім не вміють мислити. Зрештою, я стикаюся з проблемами навіть коли говорю з високопосадовцями. Коли пояснюєш, що циклон іде з Молдови чи з Румунії, виникають проблеми з розумінням того, про що я кажу. А коли мова йде про циклон з Бельгії, Нідерландів чи з Люксембургу, то тут люди взагалі демонструють повну дезорієнтацію.
Або говориш їм: вітер з південного заходу, він теплий, потім змінюється на північно-західний. А вони: ой, та це ж Арктика. Але чого одразу Арктика?! Ми ж в центрі Європи! До нас надходить, може, трошки прохолодніше повітря.
– Отже, люди нарікають на Вас, а Ви — на людей…
– Дивіться, яка ситуація: люди дивляться львівське телебачення з Високого Замку і бачать там прогноз погоди, який не справджується. І люди думають, що то наш прогноз — проноз Львівського гідрометеоцентру. А я не знаю, де телебачення бере ту інформацію. Я вже досить часу ніяк до них достукатися не можу. Вони там постійно все подають не так, як є. Я навіть на їхню географічну карту спокійно дивитися не можу — мене тіпає. У них Мостиська на Сході, а Броди на Заході! Вони атмосферний тиск подають у Львові менший, ніж у той самий час в горах! Це неможливо! Взагалі, у Львові нормальним тиск вважається 733 мм ртутного стовпчика. Вони подають 756. Я за свої 30 років роботи такого не пам'ятаю! Для чого людям таке говорити? Це може бути для Києва чи Сходу. У Львові максимум 749 мм, і це тоді, коли стоїть потужний антициклон, що буває вкрай рідко.
Тому й кажуть: я львівським синоптикам не вірю, а довіряю тільки польським.
Тим часом, якщо людина сидить у Львові, а циклон є над Польщею, то всі синоптичні процеси впливають на нашу західну частину. Натомість східна частина області — Радехів, Броди, Стрий, Славськ — цього не відчувають. Відчуває тільки Львів.
І, до речі, було у нас Євро-2012, і ми плідно співпрацювали з польськими синоптиками. Тепер цю співпрацю продовжили. У нас є план взаємодії у складних синоптичних ситуаціях. Ми подаємо їм інформацію, а вони нам.
Ми взагалі стежимо за тим, як працюють синоптики в інших країнах. Поляки, австрійці, французи. Там є і обладнання, і технології застосовуються сучасні. Ми звіряємося з ними постійно. Бачимо, як вони бачать нашу територію і як прогнозують синоптичний процес. Це різні моделі, і ми їх накладаємо одна на одну. На основі своїх даних і їхніх робимо прогноз.
– До речі, які з-поміж спеціалізованих на погоді інтернет-сайтів порадите?
– Я «ходжу» на професійні ресурси синоптиків, до яких, по-перше, потрібен код доступу, а, по-друге, там без спеціальної підготовки нічого не зрозумієш. Що ж стосується загальнодоступних сайтів, то на них у мене нема ані часу, ані зацікавлення. Проте знаю, що достовірну інформацію дають польська pogodynka.pl і білоруський meteoinfo.by/maps. Ну, і на нашу львівську сторінку meteo.lviv.ua теж запрошую. Ми відкриті, доступні і за свою роботу відповідаємо.
– Ви таки довго маєте справу з погодою і стежите за нею так ретельно, як ніхто. Чи справді можемо казати, що в природі останніми роками відбуваються якійсь погодні катаклізми? Щось таке незвичне, чого раніше ніяк не було?
– Справді є одна річ, про яку можемо так говорити. Стаж моєї роботи вже більше 30 років, і я з певністю кажу, що змінилася, пришвидшилася мінливість погоди. Це дуже помітно. Якщо колись до нас приходив циклон, то він впливав на нашу погоду впродовж 5–7 днів. А тепер ми можемо сьогодні зустріти циклон з Румунії, і він дасть по всій території сильні дощі, вночі наступної доби буде перерва, і в кінці доби ми можемо чекати вже на наступний циклон. Характерною особливістю сучасної погоди є її мінливість.
– Чим Ви це пояснюєте?
– Це все те саме, про що постійно говориться. Ґлобальне потепління: вплив людини, вирубка лісів. Одна сосна вбирає корінням близько десяти відер води. А як нема дерев, все стоїть голе, то дощ випав, випарувалося і знову дощем іде…
– Може, є у цьому пришвидшенні щось глибше? Темп життя людей став динамічнішим, то, може, і погода пришвидшилася? Може, це якийсь ще ширший процес?
– Не думала над цим. Але, гадаю, в синоптиці ще багато можна відкривати нового, як і в будь-якій іншій науці. Лиш за науку треба дбати, вкладати у неї кошти. На самому ентузіазмі наука вперед далеко не просунеться…
Розмовляла Тетяна Нагорна
31.05.2013