Кількаденна спека на Львівщині стала рекордною за 77 років.

В останні кілька днів температура повітря на Львівщині перевищувала 30°С, що стало рекордом за найспекотнішими днями за останні 77 роки. Про це повідомив Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОВА. Тепер настала різка зміна погоди на грози, град та пориви вітру. 

Така ж ситуація, пов'язана із впливом тропічних повітряних мас африканського походження, і в більшості регіонів країни. Зокрема у понеділок, 28 серпня, зафіксовані нові історичні рекорди температури повітря у Чернігові – 34,6°С, Рівному – 33,1°С, Житомирі – 36,3°С, Києві – 35,7°С, Львові – 33,0°С, Тернополі – 34,4°С, Хмельницькому – 35,0°С, Вінниці – 37,4°С, Кропивницькому – 36,6°С, Одесі – 34,8°С та Миколаєві – 38,5°С.

"Проблеми зміни клімату актуальні в Україні вже не перший рік, – кажуть у департаменті екології та природних ресурсів Львівської ОВА. –  Все частіше медіа, науковці, політики вживають термін "кліматична криза" замість "зміни клімату", щоб підкреслити серйозність цієї проблеми та потребу її розв'язувати вже зараз. Надмірно стрімка зміна клімату є причиною підвищення глобальної середньої температури. Підвищення глобальної середньої температури на Землі означає, що спекотних днів у році стало більше, а холодних – менше, що зараз ми можемо відчути. За останні 30 років середня річна температура в Україні вже зросла на 1,2°С".

Тут також наголосили, що до протидії стрімкому підвищенню температури докладає чимало зусиль і український уряд, і місцева влада. Зокрема, місто Львів оголосило про рішення перейти на 100% відновлюваної енергетики до середини століття. Пізніше до них приєдналася Асоціація малих міст України, яка охоплює близько 160 населених пунктів.

За словами т.в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів Оксани Війтик, пом’якшити наслідки зміни клімату шляхом скорочення викидів парникових газів та впроваджуючи природоорієнтовані рішення за допомогою захисту, сталого управління і відновлення природних екосистем (створення лісосмуг, відновлення боліт чи річок, озеленення міст, збирання дощової води тощо) можливо, але процес не зупинити. Тому основне завдання – якнайшвидше адаптуватися до змін та шанобливо ставитися до природних екосистем.