Leopolis Jazz Fest: 30 червня

 

Більше половини Leopolis Jazz Fest позаду, позаду і зустрічі з джазовими легендами. Але попереду ще багато цікавого, і четвертий день саме на відкритих сценах, як на мене, чи не найцікавіший.

 

На сцені біля Палацу Потоцьких сьогодні суто український день. Маємо потужний десант з Києва з львівською підтримкою (і слово «потужний» тут не заради риторичного підсилення фрази).

 

 

Відсутність дотепер піаніста Олексія Боголюбова на львівському фестивалі – дивний казус, оскільки, на мою думку, це один із найкращих джазових піаністів країни, музикант, що ніколи не стоїть на місці, для якого музика – форма існування й осмислення світу, а кожна нова програма – завжди подія, звершення у внутрішній біографії. Ніколи не чув від нього жодної нудної ноти. В кожній є і джазова винахідливість, і натхнення.

 

Боголюбов грає різну музику від акустичного джазу до фьюжн, а сьогодні о 12.00 він представить свою нову програму «Траєкторія настрою», виконану в улюбленому для Богололюва форматі класичного фортепіанного тріо (Олександр Ємець – бас, Алекс Фантаєв – барабани). Гаряче рекомендую любителям джазу простежити цю траєкторію від початку до кінця. Відчуття емоційної повноти гарантовано.

 

Натомість наступний концерт New Brain Trio & Balog (14.00) – результат вже тривалої співпраці трьох киян – клавішника Олега Пашковського, басиста Єгора Гавриленко, барабанщика Сергія Балалаєва – та львівського саксофоніста Михайла Балога, проект, можна сказати, зовсім некласичний. І не тільки тому, що тут велика доля електронного звучання. Кожен виступ гурту – це стовідсоткова імпровізація від початку до кінця. Музиканти принципово відмовляються від будь-якої заданості і намагаються жити і йти за своїм відчуттям тут і зараз на сцені.

 

 

А от на сцені на Площі Ринок сьогодні тільки зарубіжні гості, але в тому ж порядку: спочатку акустичний джаз, потім – електричний.

 

Джаз з Туреччини на львівському фестивалі, здається, вже вдруге. Певна несподіванка виступу Kerem Görsev Quartet (15.00) полягає в тому, що нічого специфічно східного у грі квартету піаніста Керема Ґьорсева немає. Це музиканти з великим досвідом і грають вони суто акустичний джаз від свінгу, який нагадує за своїм характером часи і музику Дюка Еллінгтона, Каунта Бейсі, до більш сучасного звучання – постбопу, – але завжди на високому майстерному рівні.

 

Натомість виступ о 17.00 французького гітариста Тома Ібарра (Tom Ibarra) з четвіркою партнерів – це фьюжн, інколи драйвовий, інколи ліричний, незмінно динамічний. Музиканту лише вісімнадцять років, проте він встиг завоювати репутацію віртуоза, яка засвідчена перемогою на престижному європейському конкурсі та спільними виступами на різних фестивалях з такими джазовими знаменитостями, як Маркус Міллер, Дідьє Локвуд, Рішар Бона та іншими. Тож це чудо варто побачити на власні очі.

 

 

На головній сцені фестивалю сьогодні не буде джазових легенд, але до того, що я вже писав про них додам, що в обох випадках це знайомство, яке, мабуть, принесе публіці і задоволення, і змусить здивуватися. Спочатку на нас чекає зустріч з людиною-оркестром, англійським мультиінструменталістом Джейкобом Кольєром, а потім можливість насолодитися ритм-енд-блюзом у виконанні італійця Маріо Бьонді.

30.06.2018