На площі Яцека Куроня у Львові завершують ремонтні роботи: встановили лавки і облаштували додаткову доріжку для зручності батьків з дітьми у візочках та маломобільних груп населення.
Відкриття оновленої площі та інформаційної таблиці відбудеться в неділю, 17 червня, інформує прес-служба ЛМР.
Роботи з оновлення площі, перейменованої 22 березня, почали у травні цього року. Зараз, за словами голови Галицької районної адміністрації Андрія Зозулі, залишається посіяти траву та встановити урни.
Площа Яцека Куроня у Львові. Фото: ЛМР.
Вже цієї неділі, 17 червня, відбудеться відкриття інформаційної таблиці на пл. Яцека Куроня.
Іменем видатного львів’янина, польського політика та громадського діяча Яцека Куроня назвали площу перед Генеральним консульством РП у Львові – це перетин вулиць Франка, Паркової, Самчука, Рутковича і Свєнціцького. Таке рішення 22 березня 2018 року ухвалили депутати ЛМР.
Депутатському рішенню передувала низка дебатів, що почалася зі звернення до Львівської міської ради ініціативної групи галицьких інтелігентів: Мирослава Мариновича, Ярослава Грицака, Ореста Друля, Тараса Возняка, Ірини Подоляк, Юрія Андруховича. Схвально до такої ініціативи поставився і міський голова Львова Андрій Садовий.
Яцек Куронь народився у Львові 3 березня 1934 року. Закінчив історичний факультет Варшавського університету 1957 року. 1955-го заснував, а в 1955-1961 роках був комендантом гуртка, а згодом дружини вальтерівців; 1957-1964 рр. працював у Головному штабі Союзу польських харцерів, був аспірантом педагогічного факультету Варшавського університету. У співавторстві з Модзелевським написав 1965 року «Відкритий лист до партії», був заарештований і засуджений до 3-х років ув'язнення, звільнений 1967 року. Став одним із ініціаторів протесту студентів Варшавського університету в березні 1968-го, знову заарештований і засуджений на 3,5 роки тюрми, звільнений 1971-го.
1975 року – один із організаторів акції протесту проти поправок до конституції ПНР, підписант присвяченого цьому «листа 59-ти». У вересні 1976-го – один із засновників «Комітету захисту робітників». Один із найактивніших членів «Комітету», автор численних текстів, що містили проекти і роз'яснення щодо форм діяльності і цілей демократичної опозиції.
Його багато разів заарештовували, 1977 року провів в ув'язненні три місяці. З 1977-го працював у редакції незалежного журналу «Критика». З 1978-го – член Товариства наукових курсів, у 1977-1978 роках викладав у «Летючому університеті», 1978 року неодноразово ставав об'єктом жорстоких нападів «активістів» Соціалістичного союзу польських студентів.
У липні-серпні 1980-го – один із організаторів системи інформації про страйки, з вересня 1980-го – радник «Солідарності» в Гданську, а згодом – Загальнопольської узгоджувальної комісії та Загальнопольської комісії «Солідарності». Один із авторів стратегії дій «Солідарності».
Інтернований 13 грудня 1981 року, 1982-го заарештований за звинуваченням у спробі повалення тогочасного ладу, 1984 року звільнений за амністією. Співпрацював з підпільними структурами «Солідарності» та підпільною пресою. 1988 року ввійшов до складу Громадського комітету при голові «Солідарності», 1989-го брав участь у переговорах «круглого столу».
З 1989 року – депутат сейму, член депутатських фракцій «Громадянський парламентський клуб», партії «Демократичний союз», партії «Унія свободи». У 1989-1990 і в 1992-1993 рр. – міністр праці і соціальної політики. У 1991-1995 рр. – заступник голови партії «Демократичний союз», згодом – партії «Унія свободи». Організатор та учасник багатьох громадських акцій (наприклад, фонду «SOS»), спрямованих на пом'якшення наслідків економічних перетворень. 1995 року висувався кандидатом на посаду президента Польщі. Багато років очолював комісію сейму з питань нацменшин.
Нагороджений орденом Білого орла (1998 рік), французьким орденом Почесного легіону, німецьким Хрестом заслуги, українським Орденом Ярослава Мудрого.
Львівська громада віддячила своєму землякові Яцеку Куроню статусом почесного громадянина та нагородою «Галицький лицар», і тепер – назвою площі.
12.06.2018