У Франковому університеті вручили премію імені Ірини Калинець.

 

Сьогодні, 18 травня, у Львівському національному університеті ім. Івана Франка відбулося п’яте вручення премії ім. Ірини Калинець. Цьогорічними лауреатами стали Петро Зінченко, Олександр Панченко, Петро Шкраб’юк, передає ЗіК.

 

Оголосила переможців перша лауреатка премії Ірина Ключковська – директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою, віце-президент міжнародного фонду ім. Ярослава Мудрого, з ініціативи якого відбувається вручення премії.

 

Ірина Ключковська зазначила, що бути лауреатом такої премії не лише почесно, а й надзвичайно відповідально.

 

Ірина Калинець була діяльним учасником когорти львівських шістдесятників; товаришувала з дисидентами Валентином Морозом та В’ячеславом Чорноволом.

 

У липні 1970 р. підписала протест дев’яти громадян Львова проти арешту Валентина Мороза, а відтак – інші протестні звернення до прокуратури УССР, голови Ради міністрів СРСР, Верховної Ради УРСР. У грудні 1971 р. разом з В’ячеславом Чорноволом і Василем Стусом поставила підпис під декларацією про створення Громадського комітету захисту Ніни Строкатої, який став першою правозахисною організацією в Україні.

 

12 січня 1972 року була заарештована, а в липні Львівський обласний суд засудив Ірину Стасів-Калинець до шести років таборів суворого режиму та трьох років заслання. Через півроку такий же вирок дістав її чоловік, Ігор Калинець.

 

Починаючи з 1987 року, Ірина Стасів-Калинець бере найактивнішу участь у пробудженні українського культурного та громадського життя Львова, у русі за відродження УГКЦ, у створенні Товариства української мови, «Меморіалу», Народного руху України. У 1990 – 1992 рр. як начальник управління освіти виконкому Львівської облради вона впроваджувала українізацію шкільної системи, дбала про наповнення національним змістом навчально-виховного процесу, створення нових програм і підручників. У березні 1990 р. Ірину Стасів-Калинець обрано депутатом Верховної Ради України першого демократичного скликання, яка проголосила Незалежність.

 

Ірина Калинець працювала професором Львівського національного університету імені Івана Франка, опікувалася Військовим ліцеєм імені Героїв Крут, тісно співпрацювала з Центром історії визвольного руху, меморіалом-музеєм «Тюрма на Лонцького». 1998 року їй присвоєно титул «Героїня Світу» (США, Ротчестер), а 2000 року нагороджено орденом Княгині Ольги ІІІ ст. і 2005 року – ІІ ступеня.

 

Окрім активної громадської роботи, Ірина Калинець плідно працювала на творчій і науковій ниві. Вона опублікувала збірки «Поезії» (1991) і «Шлюб з полином» (1995), спільну книжку з Ігорем Калинцем «Це ми, Господи» (1993), цікаві дитячі видання «Лелека і Чорна Хмара», «Казки іграшкового телефону», історичний детектив «Вбивство тисячолітньої давності». З-під її пера вийшли ґрунтовні літературознавчі та культурологічні розвідки «Студії над "Словом про Ігорів похід"» (1999), «Загадки хрещення Русі» (2000), «Епоха гунів та її передісторія», «Тарас Шевченко і св. Августин», численні публіцистичні статті та есеї.

18.05.2018