Am Urquell. Monatschrift für Volkskunde. Herausgegeben v. Friedrich S. Krauss.
Під таким заголовком виходить четвертий уже рік в Люнденї [в Гольштайн] місячник посвячений фолькльористичним студіям, а попередником сего місячника признає сама редакція давнїйше етноґрафічне видавництво "Am Urdsbrunnen", що почало виходити ще 1881 року. Однакож між обома тими видавництвами заходить мала різниця. Підчас коли перше було посвячене майже виключно нїмецкій етноґрафії, друге, "Am Urguell", стануло від-разу на геть-то ширших основах, бо почало подавати етноґрафічний матеріял всїх країв та народів, громадячи та порівнуючи подібні до себе факти.
Заголовок кождого видавництва повинен бути по можности короткою характеристикою єго напряму і духа. Відповідно тій засадї дібраний і заголовок "Am Urguell". Значенє єго пояснить висказ одного з визначнїйших фолькльористів, висказ, з котрого і винято сей заголовок: "Das Volksthum ist die Urguell o aller Kenntnisse über еіn Volk, das Volksthum ist aber auch der Völker Jungbrunnen, der sie jung erhält, der sie, wenn ihnen Untergang droht, verjüngen kann". Ce слова самого видавця місячника д-ра Кравсса.
На поли фолькльористичних студій в теперішні часи бачимо два головні напрями, що випливають из двох різних основних теорій. Заступники старшої теорії, стрічаючи по всїх краях і між всїми народами паралельні продукти людского духа, добачують их первотвір, их жерело в мнимій колисцї всїх народів — в Индії, та старають ся при помочи индуктивної методи показати дороги, якими сей чи другій сюжет вандрував з одного краю до другого, прибираючи в кождім краю, серед кождого народа, якісь відрубні, одному лише народови або добі питомі признаки. Кріпкою підпорою тої теорії являють ся між иншим студії над порівнавчою индо-ґерманьскою фільольоґією, що в наших часах дійшли до нечуваного зросту. Друга, цїлком молода ще теорія опрокидує таку вандрівку сюжетів з Азії. Єї заступники вдоволяють ся одним лише громадженєм етнольоґічного матеріялу, відказуючись від всяких остаточних виводів про єго походженє. Они твердять, що людскій дух серед однакових условин истнованя витворює сам, без нїяких посторонних впливів однакові звичаї і обичаї, однаковий світогляд, до якої впрочім части світа, раси, чи етнічної ґрупи й належав би сей або другій нарід. І в тій-то схожости звичаїв та поглядів всїх людей на земли бачать они як-раз велику их наукову вартість, бачать могучій товчок до поставленя загально-людскої моралѣ. Така схожість повинна, по их думцї, поучити, що всї прояви в житю народів підлягають тим самим непохитним змінам, що і вся проча природа, та що ті закони для цїлої людскости однакові. Пізнанє тих законів подає спроможність вглянути в людску природу, глибше нїж всї прочі способи. Оно, по их думцї, навчає, що противні тим соціяльним законам намаганя одиниць приводять их тільки до згуби та що кожда нація звязана єсть зі всїма другими загально-людским вузлом, котрий ще міцнїйшій, як признаки національної индівідуальности.
Тих засад, тої теорії придержуєсь і місячник "Am Urquell". Побіч статей, що по можности вичерпують матеріял вибраної теми, будь-то обмежуючись на зібраню варіянтів серед одного народу, будь-то подаючи також варіянти других народів, подибуємо там від часу до часу ще і так звані попити [Umfragen]. Що-ж се таке: попит? Ото коли редакція, чи хто другій з по-за редакції вважає якусь тему [оповіданє, віруванє, і т. и.] гідною близшого дослїду і пізнаня, тогдї оголошує друком один знаний варіянт і просить всїх, щоби надсилали до редакції з різних сторін нові причинки і варіянти. В якім порядку що надіслано, в такім оно нумероване і друкуєсь. Тепер н. пр. продовжає ся там кілька таких попитів: про змору [Alpdrüсken], про чоловіка на місяци, про таємничі мови, і т. и. Таємничих мов надіслано і видруковано доси вже сто пятьдесять і три, а між ними кільканацять з Галичини, Буковини та України. Отже такі попити показують ся одиноким способом, яким без великого труду можна би в короткім часї нагромадити велику силу етноґрафічного матеріялу, чи повизбирувати всї варіянти поодиноких тем. А се-ж і поклала собі редакція за головну задачу: збирати і ґрупувати. Прихильникам теорії вандрівок се також на руку; нагромаджений матеріял вільно-ж им використати по свому.
Крім того стрічаємо в місячнику "Am Urguell" в ряди годи і теоретично-наукові писаня про фолькльор і єго задачі, а кожде число без виїмки відзначуесь позбираною пильно бібліоґрафією, оглядом фахових видавництв та рецензіями на деякі замітнїйші роботи. На те все складають ся пера добірнїйших европейских фахових фолькльористів.
Отсе більше-менче повна характеристика місячника "Am Urguell". Хиби єго на всякій спосіб менчі, як прикмети добрі. Тому здаєть ся і злишно було-б з-окрема ще поручати єго нашій публицї, а особливо етноґрафам, котрі з-відтам могли би дуже легко і постійно информуватись про сучасний стан фолькльористичних студій в Европі, а в додатку ще й свій нарід, свою етноґрафію в тім місячнику перед ученим світом заступати. На жаль, таких заступників там доси небогато, бо крім Р. Фр. Кайндля та Гр. Купчанка, що постійно туди дописують, нїхто більше з наших не бере там участи. Оба-ж згадані дописувателї публикують майже виключно матеріял етноґрафічний з Буковини.
[Дѣло]
15.05.1893