Справа Януковича: рік слухання свідків

 

Рік тому, 4 травня, в Оболонському районному суді Києва розпочалися слухання справи проти президента-втікача Віктора Януковича, якому за кілька місяців до того висунули звинувачення у державній зраді. Попри запевнення генпрокурора України, що процес не перетворять на політичну розправу, він таки став досить політизованим. І що ближче будуть наступні вибори, то все більше політика проникатиме у судову залу, бо кожна зі сторін намагатиметься використати цей суд для збільшення результату на президентських та парламентських перегонах 2019 року.

 

Суд мусить тривати

 

Ще у другій декаді квітня цього року колегія суддів, яка веде процес, вирішила припинити слухати покази свідків і перейти до дебатів. Однак досі цього не сталося. Спочатку активно протестував захист, що не дивно – з понад 100 свідків, що їх хотіли опитати адвокати Януковича, суд погодився вислухати лише 22, однак на момент оголошення про дебати в суді виступили тільки восьмеро.

 

Підсудний відреагував бурхливою заявою на рішення припинити опитування свідків. Цей документ ЗМІ передали адвокати Януковича.

 

На його переконання, «суд вельми поспішає, бо правда, яку скажуть свідки у справі, може сильно вплинути на результати дострокових парламентських виборів, на яких Порошенко та його оточення мріють призначити себе переможцями».

 

Президент-утікач впевнений, що чинний режим судить не його, а мільйони тих українців, які свого часу голосували за нього на президентських виборах, тих, «хто був проти Майдану».

 

Незабаром не менш пафосні заяви вийшли і з вуст інших втікачів від Революції Гідності – Миколи Азарова, Андрія Клюєва, Віталія Захарченка та Станіслава Шауляка, які тепер бідують у російському екзилі. Після цього процес знову перейшов у спокійніше русло.

 

Зокрема, під час засідання третього травня покази давали учасник антимайдану з Криму та директор фірми, яка займалася  охороною «Межигір’я», Віталій Кобилецький. Далі суд вирішив заслухати екс-працівника УДО Дмитра Іванцова, а от екс-керівник Внутрішніх військ Станіслав Шауляк свідчитиме у режимі відеоконференції. Найімовірніше, його допит стане останнім, після цього сторони таки перейдуть до дебатів – останньої стадії процесу перед тим, як суд вирушить до нарадчої кімнати готувати вирок.

 

Попри заяви генпрокурора про те, що цей процес не стане політичною розправою, політична складова його дуже вагома та значна. Адже свідками під час слухань в суді виступили практично всі очільники держави, які брали участь в буремних подіях лютого-березня 2014 року. Як і один із ключових моментів звинувачення – підготовка листа до очільника РФ Путіна з проханням ввести російські збройні сили на територію України чи про останні дні перебування на українській території та втечу під російську опіку Віктора Януковича і його близького оточення.

 

Не менш цікавими для істориків та політологів стали й розповіді очільників уряду та АП про події, що відбувалися під час окупації Криму та розпалювання війни на Донбасі. Тільки скрупульозне порівняння свідчень з даними з інших джерел та з наслідками дій чи бездіяльності українських посадовців зможе дати повну картину того, що ж насправді відбувалося у ті доленосні для держави дні.

 

Політичний оглядач з Києва Юрій Луканов вважає, що цей процес не можна порівнювати із судом, котрий свого часу ініціював Віктор Янукович проти Юлії Тимошенко.

 

«Це реальний суд. З того, що я бачив, то це адвокати намагалися перетворити його на шоу… Додам, що зі справою Тимошенко це порівнювати не зовсім коректно. Попри те, що вона явно мала домовленості з Путіним, її судили не за це. А тут Януковича звинувачують у державній зраді. Те, що він писав листа Путіну з проханням ввести війська, у мене сумніву нема. Тому все цілком заслужено», – зазначив журналіст.

 

З прицілом на вибори

 

Що довше триває цей суд, то важче суддям утримувати як у судовій залі, так і довкола неї щось подібне до духу безпристрасності та відстороненості, адже йдеться про одне з найважчих звинувачень – державну зраду найвищої посадової особи, чиї дії чи бездіяльність мали колосальні наслідки для всіх громадян України.

 

Ще й кожен день наближає Україну до чергового витка виборів. Уже сьогодні країна смакує свіжі рейтинги, де чинний президент не потрапляє у першу трійку, якою б ефемерною вона не була, хоч і регулярно щось десь відкриває (як-от перинатальний у Львові), а тінню молодшого Вакарчука незабаром у певних родинах почнуть лякати дітей.

 

На жаль, команда чинного гаранта використовує виділений їй термін не так, як би хотілося переважній більшості громадян України. Тому регулярно шукає і будує інфоприводи, якими можна буде козиряти під час передвиборчої кампанії.

 

Завершення суду над Януковичем може бути одним із таких козирів саме для тієї частини виборців, на прихильність яких сподівається Порошенко. З іншого боку, хоч яким буде вислід процесу, з обох боків знайдеться чимало незадоволених осіб. Прихильники Майдану вимагатимуть розстрілу, а прибічники Януковича говоритимуть про замовний характер процесу. Щоправда, це не заважатиме їм експлуатувати образ «гнаного і голодного легітимного» під час виборчих кампаній наступного року, хоча реальними кандидатами будуть геть інші люди, які ні разу не посоромляться зробити з ростовського біженця ікону спротиву «помаранчевій чумі».

 

«Думаю, що це буде один із вагомих факторів. Опоненти влади, ймовірно, звинуватять Порошенка в тому, що процес над Януковичем пройшов поверхово, знайдуть там якісь помилки. Порошенко буде наголошувати, що російських танків нема далі від окупованої території, і план створення Новоросії зірвався – а негідник, який поставив країну на грань краху, засуджений українським судом», – зауважив Луканов.

 

Дещо по-іншому розглядає цей процес та його наслідки соціальний психолог з Інституту суспільно-економічних досліджень Олег Покальчук. На його думку, процес над колишнім президентом України сьогодні не має надто великого значення для суспільства.

 

«Ніякого значення цей суд сьогодні не має, оскільки його єдине призначення – відпозиціонування нинішньої влади від попередньої, що, з точки зору їхніх спільних бізнес-історій, досить важко зробити в очах людей притомних», – сказав Олег Покальчук у коментарі Z.

 

Покальчук вважає, що персоналізація звинувачуваного не засуджує саму систему влади, яка натворила собі за чверть віку купу зручних законів і тепер, замість викинути їх та затвердити інші, справедливі для більшості суспільства, збирається хіба влаштувати косметичний ремонт законодавчої бази.

 

Соціальний психолог висловив думку, що в цьому випадку йдеться не про замовний характер процесу, як про це говорять опоненти чинної влади, а радше про змовність тих гравців при владі, які можуть жертвувати якими завгодно фігурами за умови, що правила гри не буде порушено.

 

А таких гравців зараз чимало. Одіозний олігарх Ахметов збільшує статки і не вичікує суду за кордоном, чимала когорта екс-регіоналів бадьоро поповнили ряди прихильників чинної влади й успішно продовжують розвивати свої бізнеси, а представники нової влади не гребують з ними ручкатися та співпрацювати.

 

Насправді реальним досягненням чинної влади, паралельно із судом проти Януковича, мали б стати успіхи у справі розстрілів на Майдані, однак у цій історії наразі особливо хвалитися нема чим.

 

04.05.2018