Одним з найбільше характеристичних прикмет етнольоґічних кождого народу суть єго домові лїки.
Менше принадні як строї народні, менше значні як археольоґічні памятники, рівно велику они мають вартість для науки, а все і для терпячої людскости.
Нарід наш, так щедро обдарований змислом спостеріганя, численні поробив відкритя, потрібні для него в щоденнім житю; численні винайшов лїки і практично их досвідив; а на-разї треба би лиш наукових слїджень, щоби ті скарби для добра загалу зібрати і уложити, щоби критично розслїдити варість річи і их в науковім світлї представити.
Тому-то институт фармакоґностичний, яко часть універсітету львівского, постановив доповнити истнуючі вже матеріяли, зібрані через Академію наук та й через згаданий институт, і приготовити для вистави краєвої збір средств цїлющих, а також способів лїченя, уживаних між народом в Галичинї.
Однак задача тая не дасть ся виконати без горячої підпори зі сторони загалу; єсть то праця, котрої власгивим автором була би суспільність; єсть то річ патріотична і гідна труду.
Институт Фармакоґностичний наміряє задачу тую виконати зі становища лїкарского і етноґрафічного; длятого просить о ласкаве надісланє всяких відомостей, відносячих ся до слїдуючих подрібниць:
1. Рослини, звірята і мінерали уживані через нарід яко лїки. [Тут належало-б увзгляднити назву народну, описанє частей, котрі вживають ся в цїлях цїлющих, чи именно цїла рослина або звіря до того служить, чи лише цвіти, листє, корінє, шкіра або волосє, кости або стегна, і т. д.; спосіб ужитя; хороби, против котрих средство служить; наслїдки.]
2. Видїлини і переміни рослинні і звірячі, як ґуми, живицї, соки, товщ, цукри і т. д.
3. Просить ся усильно о надсиланє відповідних прібок; при рослинах о скілько можна, з цвітами.
4. Важні суть заєдно відомости о способах лїченя. Належать тут процедури водоцїлючі, масованя, ґімнастика, натяганя, наколюваня, дїланє сонця, пари, окладів, і т. д.
5. Під взглядом етнольоґічним цїкавою була би відомість, чи якійсь лїк або спосіб лїченя уживають мешканцї долин, чи також мешканцї гір, жиди, цигани і т. д.
Кожда, навіть найдрібнїйша відомість принята буде з узнанєм в имя справи публичної, а назва єї автора записана буде в книзї памятника.
Підписаний упрашає о надсиланє всяких відомостей і предметів на адресу:Д-p В. Нїмилович, професор універсітету у Львові.
[Дѣло]
12.04.1893