Археологи виявили споруду 13-го століття під час досліджень у середмісті.

 

Археологи Рятівної археологічної служби провели завершальний етап розкопок ділянки на вул. Веселій, 5, у Львові, де розпочато будівництво готелю. Цьогорічні дослідження стали продовженням робіт 2014-2015 рр., інформує РАС.

 

«Наші роботи охопили лише недосліджену в попередні роки порівняно невелику частину ділянки площею 50 м2. Зафіксовано 4 нерухомих археологічних об’єкти. Найцікавішим з них є залишки заглибленої споруди квадратної форми, що датують ХІІІ ст. Культурно-хронологічну приналежність ще двох об’єктів не визначено у зв’язку з відсутністю в них рухомого археологічного матеріалу. Також вдалося частково зафіксувати поховання пізнього середньовіччя, що розташоване за межами будівельного котловану», — розповів керівник наукової експедиції, молодший науковий співробітник Рятівної археологічної служби Микола Шніцар.

 

Загальна площа досліджень на ділянці у 2014-2015 роках становила 324 м2. Вивчено матеріали шести культурно-хронологічних горизонтів, а саме: ранньозалізного часу, празької культури, райковецької культури, давньоруського часу, поховання періоду пізнього середньовіччя і споруди нового часу. З усіх об’єктів найбільший інтерес викликають три горизонти слов'яно-руської доби.

 

У часи середньовіччя це було давнє Краківське передмістя. Однак, як засвідчують результати останніх археологічних досліджень, ця територія була заселена задовго до 1256 року.

 

Саме тут у 2015 році виявили унікальну знахідку — поселення давніх слов'ян. На глибині п’яти метрів фахівці дослідили господарські ями, у заповненні яких були уламки ліпного посуду та пряселець. Дослідники датують їх серединою VII ст. н.е. та зараховують до празько-корчацької археологічної культури.

 

«Традиція безперевного загосподарювання цієї території є принаймні на 600 років старшою за першу писемну згадку про Львів. Нова інформація суттєво доповнює ранню історію міста і ще раз підтверджує місце розташування того ядра, з котрого розвинувся давньоруський Львів», — переконаний Олег Осаульчук, директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України.

05.04.2018