Єврейські старожитності XVII – початку ХХ століть представлено у Львівському музеї етнографії на виставці «Реліквії єврейського світу Галичини». Востаннє ці предмети презентували у Львові в 1933 році, передає Радіо Свобода.
До Другої світової війни більшість цих експонатів належали колекціонерові, юристу, етнографу Максиміліану Гольдштайну, який збирав пам’ятки XVIII століття. А врятувати збірку в роки німецької окупації вдалось завдяки відомим українським діячам.
На виставці представлено понад 400 експонатів: різні предмети, посуд, одяг, фотографії, витинанки, графіка, екслібриси, підсвічники, прикраси на молитовних покривалах тощо. Більшість дерев’яних, металевих виробів, виробів з тканини змайстрували єврейські ремісники.
«Фарфор, фаянс, бронза, срібло. Таких речей у світі обмаль, є дехто, хто зберіг дещо у приватній колекції. Коли євреї святкують Песах, вони весь посуд у хаті закривають і кладуть на горище, щоб не користуватись тим, чого торкалось щось квасне. Для Песаху потрібні інші речі, які можна відкошерувати, тобто зробити дотичними для використання на це свято. На посуді написано – «Свято Песах», «Щасливого свята Песах». Тут також на виставці є унікальна річ. Я такого ніде у світі не бачив. Це могло народитись лише в Галичині: пляшка, а у ній яйце. По-перше, цікаво, як воно туди потрапило, а по-друге – це єврейська писанка з текстом вірша «Гатіква» («Надія»), а це гімн Ізраїлю. Ось так загнати «надію» у пляшку могли в Галичині», – розповів співорганізатор виставки, професор із Чикаго, дослідник єврейської культури Йохаган Петровський-Штерн.
Писанка з "Гатіквою". Фото: Галина Терещук/Радіо Свобода.
Виставка експонатів єврейської культури відбулась у Львівському музеї художньої промисловості у 1933 році. Тоді представили колекції Максиміліана Гольдштейна, лікаря Марка Райхенштейна, а також були експонати з синагог Галичини.
30 серпня 1941 року, у час німецької окупації, Максиміліан Гольдштейн, розуміючи небезпеку, передав Музею художнього промислу власну колекцію юдаїки. А у грудні 1941 року Максиміліан Гольдштейн із дружиною Нусею-Фанні та молодшою донькою Іреною змушено переселився у гетто. У 1942 році родина «зникла безвісти», невідома і доля старшої доньки – Лілії. Є припущення, що Гольдштейнів вбили у гетто або в Янівському концтаборі.
Велика збірка збереглася завдяки відомим львівським діячам – Іларіонові Свєнціцькому, Ярославові Пастернаку, Олександрові Чоловському.
Святковий посуд. Фото: Галина Терещук/Радіо Свобода
«Колекція на виставці у Львові не має рівних у світі. Вона показує життя єврейського народу: як живе єврейський ремісник, різьбяр, знайомить із предметами для ритуального вжитку на кожен день. Окремі речі презентували за кордоном, але у такому обсязі вперше від 1933 року. Ця збірка збереглась як частина колекції художньо-промислового музею, який радянська влада закрила і на його базі створила у 1951 році Музей етнографії», – говорить Йохаган Петровський-Штерн.
Над виставкою «Реліквії єврейського світу Галичини» її упорядники працювали протягом року. До фінансування долучився Центр єврейських студій Університету Норсвестерн із Чикаго.
29.03.2018