Заява українських професорів і доцентів ц. к. університету ім. Франца у Львові.

 

Заява польських професорів і доцентів львівського унїверситету з дня 13. лютого 1918. в справі Берестейського мира спонукує нас до ствердженя факту, що вона не є засновом анї офіціяльних і компетентних унїверситетських чинників, анї не відповідає переконаням і почуваням українських професорів та доцентів того унїверситету.

 

Під piчeвим оглядом не відповідає ся заява вислїдам безсторонниих історичних та етноґрафічних наукових дослїдів, що відносять ся до територій, прилучених тепер до України. Стверджуємо:

 

1. що заповіджені мировим договором з 9. лютого 1918. границї між Україною та Польщею не відривають нїяких суцїльно польських просторів, нїяких корінно пoльських земель від польської етноґрафічної території. Що заповіджена границя припадає саме на межу між суцїльними етноґрафічними областями Українцїв і Поляків, доказує не тільки офіціяльна російська статистика (фалшована на некористь Українцїв не менше, може навіть і більше, як на некористь Поляків), але й усї наукові етноґрафічні дослїди і карти: Шафарика, Чубинського, Ріттіха, Шебальського, Реклю, Beличка, Флорінського, Францоза, Нїдерлього, Рудницького, нїмецького ґeнеpaльного штабу Ober Ost і т. д.;

 

2. що прилучена самe до України територія лївобіч ріки Буга не обіймає навіть цїлої холмської України в межах з 1912 р., а полишає значні її частини зі значною скількістю укpаїнського населеня при Польщі;

 

3. що прилучені саме до України части Підляша правобіч Буга не обіймають також цїлої української суцїльної території сих околиць. Сї части її, що лежать у більськім повітї та північній частинї берестейського, також остають ся поза межами України;

 

4. що прилучена саме до України холмська ґубернїя не має цїлком анї радимського анї красноставського повіта, константинівський, замойський і білгорайський повіт холмської ґубернїї далеко не є ідентичні з тої самої назви повітами давної люблинської згл. сїдлецької ґубернїї. Усї заведені в протестї статистичнї дані відносять ся до сих давних повітів і тут не мають приміненя. Нові повіти викроєно з 1912 р. з земель заселених переважно Українцями. Західна половина білгорайського (38.56% Українцїв) та замойського (29.61% Українцїв) повіту відходять уже тепер до Польщі; при наконечнім установленю границї відійде до Польщі поважна скількість польських сїл і місточок. Константинівський пoвiт мав уже 1909 р. 70.82% Українцїв і тільки 14.20% полякїв!;

 

5. що кров "визнавцїв, мучеників, наших священиків і католицького люду" — се кров українських унїятів, гноблених Росією, а не кров польських кольонїстів Холмщини;

 

6. що історичні права Поляків до Холмщини є значно молодші як українські. До 1340 року належали Холмщина і Підляше безперестанно до старо-українських держав: київської і галицько-володимирської. По 1340 р. хоч були під владою польсько-литовської держави, то належали вce до "руських" воєводств і земель. З осібнаж приналежність до конґресового королївства не має нїякої правно-державної ваги тому, що по польських повстанях 1831 і 1863 р. конґресове королївство фактично знесено, а 1912 р. Холмщину ухвалою всеросійської думи зi складу надвислянських ґуберній формально видїлено.

 

_____

 

Українські професори і доценти витають зі щирою радостю Берестейский договір з Україною як важний етап на дорозї до сполученя yкpaїнських земель з матїрною державою та до повного висвободженя українського народу.

 

Львів, дня 21. лютого 1918.

 

Українські професори і доценти ц. к. Унїверситету ім. Франца у Львові.

 

[Дїло]

27.02.1918