Джерела "Ґазети Виборчої" вказують, що ці поправки мали творити патріотичний імідж майбутній партії міністра юстиції всупереч інтересам PiS.
Політики PiS, пише Павел Вронський в нинішній "Gazeta Wyborcza", перешіптуються між собою, що це власне міністр юстиції Збіґнєв Зьобро випхав цими поправками Польщу на мінне поле.
Маяком нинішньому міністрові може служити слава Леха Качинського, для якого ця посада стала стартовим майданчиком в поході на позицію президента Польщі, вибори мера Варшави він виграв своєю місією "шерифа Варшави". Зрештою, партія "PiS" ("Право [чи закон] і справедливість") була заснована, коли Лех Качинський був міністром юстиції (в Польщі — "міністр справедливості").
Такі самі партійні плани бачать і нинішнього міністра, який мав би мати наміри заснувати спільну партію з депутатами партії "Кукіз'15", з лона якої і вийшли "бандерівські" поправки. Вносячи від міністерства юстиції поправки проти "паплюження Польського Народу", Зьобро мав би створити певний патріотичний електоральний образ нової партії.
Анджей Дуда поправки підписав, але тут же доручив бистру (до кінця поточного тижня) підготовку подання до Конституційного суду в плані загроз для свободи слова і наукової дискусії. Джерела "Ґазети Виборчої", опозиційної, зауважмо, до PiS загалом, а до Ярослава Качинського спеціально, припускають, що контрольований Качинським Конституційний суд "зарубає" ці поправки. "Конституційний суд, — говорив недавно презес Ярослав Качинський (1949 р.н.) на урочистостях вручення голові цього суду Юлії Пшилембській (1959 р.н.) нагороди Людини свободи, — стане, можливо, перед новими викликами. Впевнений, що пані голова дасть собі раду." Оцим викликом, пише "Gazeta Wyborcza", і може стати місія "викинути до смітника" поправки до закону про ІНП.
З точки зору права вбивчим для нового закону може стати закид стосовно недотримання принципу визначеності закону (суд мусить знати, "хто і за які злочини повинен бути покараний.") В 2008 році Конституційний суд вже відкинув подібну новелізацію карного кодексу, в тому числі і через невизначеність поняття "польський народ").
Прийняття закону в нинішній редакції робить його "мертвим законом", бо через невизначеність понять суди не зможуть його застосовувати. Зрештою, зразком такого мертвого закону є український його аналог, тільки в нас ніхто цим не переймається.
Раніше віце-міністр юстиції Патрик Які пообіцяв, що міністерство видасть вказівки, як треба інтерпретувати закон. Однак в його правничі таланти в урядовій партії ніхто не вірить. Власне на Які (1985 р.н.) і Зьобро (1970 р.н.) вказують в партії як на основних винуватців, що сотворили дипломатичну катастрофу і заклали міну під Моравецького, нового прем'єра. Офіційно поправка мала пропагуватися яко "інструмент боротьби за історичну правду", але, на думку більшості політиків, виявилась правним неліквідом, проти якого ще перед прийняттям протестувало Міністерство закордонних справ. Тільки що на Вітольда Ващиковського в PiS ніхто не зважав. А презес Качинський, як сам тепер признається, не очікував, що поправки викличуть таку гостру реакцію в Ізраїлі та США.
14.02.2018