Гірський район Меньтоугоу у західній частині Пекіна, відомий завдяки своїм храмам та індустрії вирощування грибів, стане справжньою меккою сучасних технологій. Минулого тижня китайський уряд оголосив про те, що інвестує понад 13,8 млрд юанів ($2,1 млрд) в індустріальний парк штучного інтелекту. Це перший крок в амбітному плані Піднебесної стати світовим лідером у цій галузі до 2030 року.
Чжан Юн, керівник китайського технічного гіганта Alibaba, представляє штучний інтелект компанії під назвою ET Brain на конференції в грудні 2017 року.
Але експерти досі сумніваються, чи справді індустріальний парк розміром 55 гектарів у Меньтоугоу зможе привабити достатньо дослідників. У планах уряду – залучити принаймні 400 компаній, які зароблятимуть до 50 млрд юанів на рік. Ці компанії працюватимуть у сфері хмарних технологій, біґ дата, ІТ і біотехнологій та глибинного навчання. «Я не бачу топ-талантів, які б хотіли жити і працювати там», – каже науковець, який працює у ШІ-стартапі в Пекіні і побажав бути анонімним, оскільки влада чутливо реагує на критику.
Пошук талановитих фахівців – це проблема, яка стоїть перед більшістю компаній у сфері ШІ по всьому світі. «Майбутнє галузі визначатиме битва за інформацію та таланти», – каже Девід Віпф, провідний дослідник Microsoft Research у Пекіні.
Китайські компанії ШІ прогресують з запаморочливою швидкістю. Принаймні п’ять з них, зокрема SenseTime та Face++, які розробляють технології розпізнавання обличчя, залучили $1 млрд інвестицій минулого року. Але нестача фахівців – основна проблема для більшості компаній. За оцінкою Міністерства інформаційних технологій КНР, країна потребуватиме додатково 5 млн фахівців, щоб покрити потреби галузі ШІ».
Китайським компаніям також потрібно витримувати агресивну конкуренцію з боку мультинаціональних корпорацій, таких як Google. Багато хто побоюється, що вони позбавляють університети дослідників, заманюючи їх високими зарплатами. «Це війна за таланти: хто зробить найкращу пропозицію, той переиоже», – каже Нік Чжан, президент Інституту Вучжен, аналітичного центру у м. Вучжен (провінція Чжецзян). Чжан особисто знайомий з фахівцями, які отримують за свою роботу $1 млн, а то й більше, в медіагігантах, таких як Baidu або Tencent. «Це було немислимо п’ять років тому», – додає він.
Зрілі ветерани індустрії є рідкістю в Китаї. Натомість в країні багато розумних, молодих і дуже працьовитих талантів, які здобули освіту в сфері машинного навчання та інших споріднених галузях. Пекінський університет ще в 2004 році започаткував перший в країні курс з вивчення ШІ. Відтоді аналогічні курси з’явилися ще в 30 китайських університетах.
Але університети борються за те, щоб забезпечити майбутнє індустрії, оскільки найкращі випускники залишають країну. Молоді китайські дослідники працюють в лабораторіях по всьому світу – від Сполучених Штатів до Ізраїлю. На семінарі Future Leaders of AI Retreat, який провели в Університеті Нью-Йорк – Шанхай, майже всі його учасники були китайцями, які працювали в американських університетах та компаніях. Організатор семінару Чжан Чжен, дослідник ШІ з Університету Нью-Йорк – Шанхай, розповідає, що часто пише рекомендаційні листи китайським студентам, які хочуть поїхати на навчання до США. «На них покладена надія, що вони таки повернуться в Китай і робитимуть кар’єру тут», – каже Чжен.
Він додає, що також є запекла конкуренція за дослідників всередині самого Китаю. Більшість провідних науковців йдуть працювати в індустрію, а не в академію. Microsoft, за словами Девіда Віпфа, вирішив розташувати свою штаб-квартиру в Піднебесній саме в Пекіні, щоб відразу приваблювати найкращих випускників головних університетів країни, розташованих неподалік, – Пекінського університету та Університету Цінхуа.
Минулого місяця Google також відкрив власний дослідницький центр в Пекіні, щоб боротись за ці таланти. За словами Жанга Женга, є великий позитив у тому, що такі гіганти, як Google чи Facebook, що проводять фундаментальні дослідження, відкривають свої представництва в Китаї, адже вони співпрацюють з місцевими компаніями. «Китаю бракує топ-талантів світового рівня. Праця в закордонних компаніях – це спосіб їх навчити», – каже він.
Китайський уряд розуміє, що йому потрібно навчити і зберегти людей, щоб стати світовим лідером у сфері штучного інтелекту до 2030 року. Дорожня карта, яку в липні оприлюднила Державна рада КПК, містить норму про збільшення освіти у галузі ШІ в початкових та середніх школах. Навчальні курси онлайн також стають дуже популярними. «Ентузіазм до навчання дуже високий», – каже Чжен Цзян, викладач ШІ в Школі наук про системи Пекінського університету.
Країна досі залишається позаду Сполучених Штатів за більшістю показників галузі, таких як приватні інвестиції і кількість фахівців. Але, за даними Інституту Вучжен, прогалина швидко скорочується, особливо в такій сфері, як комп’ютерний зір.
Поки що не ясно, чи зможе Піднебесна досягнути таких рішучих проривів, як це прагне її керівництво. «Країні не вистачає фундаментальних розробок. Китай досить добре вчиться, але з нього наразі не такий добрий інноватор», – каже Жанг Цзян.
David Cyranoski
China enters the battle for AI talent
Nature, 15.01.2018
Зреферував Євген Ланюк
17.01.2018