Переконливий Javelin

Напередодні Різдва стало відомо, що президент США Дональд Трамп вже фактично ухвалив рішення надати Україні протитанкові ракетні комплекси FGM-148 Javelin. Одна звістка про це спричинила шалене занепокоєння в Кремлі й критику «путінферштеєрів» у Європі. Спробуємо з’ясувати, чому Javelin може відіграти важливу роль у війні на сході України, чому його так бояться в Москві.

Передовсім варто зазначити, що за три роки з часу анексії Криму й кривавого протистояння на Донбасі західні лідери врешті-решт зробили для себе однозначний висновок: Росія розуміє лише мову сили, поступливість вона трактує як слабкість і не промине шансу з неї скористатися. Часи «обамівського» загравання з Кремлем, «перезавантаження» відносин, на щастя для України, відійшли в минуле. Захід починає мислити щодо Кремля чимраз тверезіше.

Шкода, звісно, що це сталося так пізно, а не три з половиною роки тому. Спробуймо змоделювати ситуацію, як би виглядала війна на Донбасі, якби це прозріння сталося ще тоді. Якби Захід запровадив жорсткі санкції, адекватні воєнним злочинам і порушенням міжнародних норм з боку Росії. А ще – якби США надали в розпорядження українських Збройних сил протитанкові ракетні комплекси Javelin ще влітку 2014 року.

Пригадаймо липневий масштабний наступ. Українські вояки звільняють місто за містом у Донецькій і Луганській областях: Маріуполь, Слов’янськ, Краматорськ, Лисичанськ, Дебальцеве… Регулярні збройні сили і добробати вийшли вже на околиці Донецька й Луганська. Було відновлено контроль над більшою частиною кордону з Росією. Здавалося, до остаточного «поховання» самопроголошених «республік» лишалися лічені дні.

Але не так сталося, як гадалося. Зненацька «донбаські бойовики» ( а насправді кадрові російські військовики) почали доволі вправно збивати українські бойові літаки. Далі – трагедія з малазійським авіалайнером. Стало зрозуміло, що Росія перевезла до окупованої частини України не лише ПЗРК, а й скерувала туди цілі зенітно-ракетні комплекси, зокрема «Бук».

Навіщо це було Росії? Як пояснили військові експерти, Кремль готував поле для масштабного танкового наступу. Танки – потужна зброя, але має свою «ахіллесову п’яту». Штурмові літаки доволі ефективно можуть з ними боротися, а танк, своєю чергою, не здатен жодним чином завдати шкоди штурмовику. Водночас штурмовик, який є не таким швидким, як винищувач, – легка ціль для зенітно-ракетного комплексу.

Тому в російських військах танкові підрозділи завжди чітко взаємодіють із ППО. Так було й на сході України. Російським протиповітряним військам вдалося забезпечити захист з неба – українські штурмовики були нейтралізовані. Тож танки з Росії отримали свободу дій на Донбасі. Саме таким чином російським військовикам вдалося створити іловайський котел, відбити Савур-могилу, Новоазовськ, захопити Донецький аеропорт і Дебальцеве.

Якщо припустити, що на момент боїв за вказані населені пункти в українських військовиків був би Javelin і вони вміли ним вправно користуватися, то результат, скоріш за все, був би цілком протилежним – стверджують військові експерти. Чи не перебільшують? Адже це лише один із багатьох видів озброєння. Є ж гармати, «гради», «точки У» тощо. То чому саме Javelin здатен докорінним чином змінити ситуацію на полі бою?

Погляньмо, як функціонує Javelin (у перекладі з англійської – «спис»). Отже, це протитанковий ракетний комплекс третього покоління, який працює за принципом «вистрелив–забув». Такий спосіб застосування реалізується завдяки головці самонаведення з тепловізійною матрицею, яка дозволяє виявляти і супроводжувати цілі, що мають температуру, відмінну від температури навколишнього середовища. Після захоплення такої цілі ракета наводиться на неї без участі оператора. Таким чином, головна перевага ПТРК третього покоління в тому, що після запуску ракети стрільцеві можна відразу змінити вогневу позицію або сховатися в укритті.

Основними елементами конструкції FGM-148 Javelin є пусковий пристрій, транспортно-пусковий контейнер і власне ракета. Конструкція ракети – класична аеродинамічна з крилами, які розкриваються. Коли стрілець виявляє ціль, він захоплює її інфрачервоної головкою самонаведення і натискає на курок. Ракета виштовхується з корпусу методом «м'якого пуску» без використання ракетного двигуна, що зменшує віддачу.

Ракета протягом секунди летить горизонтально, а потім вмикається її двигун, і вона піднімається вгору на висоту 150 метрів. Таку траєкторію польоту військовики називають «кручений м'яч». Інфрачервона головка самонаведення за допомогою гіроскопів стабілізує політ і вносить корективи в траєкторію за рахунок двигунів системи управління. Завдяки цьому ракета падає майже вертикально на ту мету, яку вона захопила.

Випущена таким чином ракета завдає удару по верхній частині броні бойової машини, яка зазвичай набагато тонша за лобову чи навіть бічний броньовий захист. 127-міліметрова кумулятивна бойова частина Javelin здатна пробивати захист, еквівалентний 600–800 міліметрам катаної гомогенної сталевої броні. Це не дуже багато, оскільки сучасні танки мають комбіновану броню, яка надзвичайно ефективна проти такого типу бойових уражень.

Але це не має великого значення – вистачить і того, що ракета проб’є верхню частину броні. Адже в ракеті Javelin використовується бойова головка тандемного типу, яка долає систему динамічного захисту за допомогою лідируючого заряду, розташованого в передній частині. Він розчищає простір, в якому основний заряд пробиває танкову броню.

Варто також наголосити, що новітні інфрачервоні датчики ракет Javelin здатні бачити крізь задимлення і відрізняти сторонні спалахи від первісної цілі. Тому їх дуже складно збити з курсу різними «пастками».

Розробку комплексу Javelin було розпочато в США ще 1986 року, аби замінити ним вже застарілі ракети на кшталт М47 Dragon. Комплекс надійшов на озброєння армії Сполучених Штатів щойно 1996 року. Його продукують компанії Raytheon і Lockheed Martin. Вперше ж ракети використали в реальних бойових умовах 2003 року під час вторгнення США до Іраку. Ця зброя довела свою ефективність – саме за її допомогою було знищено більшу частину бронетехніки армії Саддама Хусейна.

Проте у випадку придбання Javelin Україною йдеться не лише про бойові характеристики цієї потужної зброї. Не меншу роль відіграє й політична складова. Адже Вашинґтон поставив цей протитанковий комплекс уже приблизно двом десяткам країн світу. Щоправда, лише тим, котрі є союзниками США.

Причому найбільше комплексів надійшло в ті країни, котрі мають сухопутні кордони з Росією. Наприклад, щойно Кремль розпочав агресію проти України, як Естонії було надано 120 комплексів і 350 ракет. Литва отримала 260 комплексів, Норвегія – 100 комплексів і 520 ракет. Щоправда, Латвія залишилася вірною своєму попередньому вибору: ізраїльському аналогу Javelin – протитанковому ракетному комплексу Spike. Обидва комплекси працюють за принципом «вистрілив і забув», проте ракетою Spike можна керувати в польоті. 

У будь-якому разі, якби в Балтію вторглися російські танки, озброєна Javelin піхота створила б передній край оборони реґіону на суші, допоки НАТО мобілізує серйозніші війська. Таким чином можна припустити, що США за допомогою Javelin позначає своїх союзників, щодо яких застерігає треті країни від інвазії.