Погані новини для дуже розумних

 

Очевидно, є безліч переваг, коли ви розумні. Люди, які краще складають стандартизовані тести на інтелект (IQ), успішніші в навчанні й кар’єрі. Вони також живуть довше і мають менше шансів, що їх спіткають різні життєві негаразди — наприклад, банкрутство.



 

Але для людей, які перебувають праворуч дзвоноподібної кривої IQ, є й погані новини. Виявилось, що дуже розумні набагато схильніші до психологічних і соматичних розладів, на які вони страждають інколи втричі частіше, ніж решта людей. В дослідженні, опублікованому в журналі Intelligence, Рут Карпінські та її колеги з Pitzer College провели онлайн-опитування членів товариства Mensa, до якого приймають тільки тих, хто склав тест на IQ краще, ніж 98% людей. Як правило, показник членів Mensa становить 132 і вище, тоді як у пересічної дорослої людини він приблизно 100. Як виявилося, серед членів Mensa значно поширеніші серйозні захворювання. Це, зокрема, розлади настрою (депресія, дистимія, біполярний розлад), тривожні розлади (генералізований, соціальний, обсесивно-компульсивний), синдром гіперактивності, пов’язаний з дефіцитом уваги, й аутизм. А також соматичні хвороби: алергія на різні фактори довкілля, астма й автоімунні захворювання. Респондентів запитали, чи їм хоча б раз офіційно діагностували або підозрювали ці хвороби. Отримавши приблизно 75% відповідей, Карпінскі та колеги порівняли показники 3.715 респондентів із середніми національними даними.

 

Найбільше члени Mensa відрізнялись від всіх інших у розладах настрою та тривожних розладах. Понад чверть вибірки (26,7%) повідомила, що їм формально ставили діагноз “розлад настрою”, тоді як 20% повідомили, що у них діагностували тривожний розлад. Це вдвічі більше за 10% середнього показника для обох діагнозів. А поширеність алергії на фактори навколишнього середовища була втричі більша за національний показник (33% проти 11%). Для більшості інших розладів різниця була не такою значною, але все-таки статистично значущою.

 

Щоби пояснити ці результати, Карпінські та її колеги запропонували теорію гіпермозок / гіпертіло. Вона полягає в тому, що незважаючи на всі переваги, які надає людині високий інтелект, він пов’язаний також з фізіологічною “надзбудливістю”. Це поняття запровадив ще у 1960-х польський психіатр і фізіолог Казіміж Домбровський для характеристики надінтенсивної реакції на зовнішню загрозу або образу. Це може бути що завгодно — від різкого звуку до конфлікту з іншою людиною.

 

Психологічна “надзбудливість” пов’язана, зокрема, з підвищеною схильністю до самонавіювання і тривожності. Фізіологічні реакції, своєю чергою, виникають унаслідок психічних. У результаті утворюється замкнуте коло, в якому психічні і фізіологічні дисфункції взаємно зумовлюють одна одну. Скажімо, розумна людина схильна надміру аналізувати несхвальний коментар свого шефа та уявляти негативні наслідки, чого людина з нижчим рівнем інтелекту не стала б робити. Це вмикає стресову реакцію з боку тіла, яка може зробити людину навіть ще більше стривоженою.

 

Результати цього дослідження потрібно інтерпретувати обережно, оскільки вони мають кореляційний характер. Те, що вказані розлади частіше зустрічаються серед людей із високим інтелектом, ще не доводить, що інтелект — причина розладу. Члени Mensa можуть відрізнятися від решти людей і за іншими показниками. Зокрема, в осіб, які тратять увесь свій час на розумову працю, може не залишитися його на фізичні вправи і соціальну взаємодію. А вже давно доведено, що й одне, й інше сильно впливає на як фізіологічне, так і психологічне благополуччя.

 

Утім, з дослідження Карпінські зрозуміло, що зв’язок між інтелектом і здоров’ям далеко не однозначний і потребує глибших досліджень. Можливо, він пов’язаний з явищем плейотропії, коли один і той самий ген кодує різні, не пов’язані між собою риси. Вже є кілька підтверджень цієї гіпотези. Зокрема, у 2015 році Розалінда Арден та її колеги довели, що зв’язок між IQ і довголіттям переважно пояснюють генетичні фактори.

 

Практичне значення цього дослідження полягає в тому, що воно може вказати, як покращити фізіологічне і психічне здоров’я. Якщо надзбудливість — це ланка, яка сполучає показник IQ і здоров’я, то мінімізація цих часто неадекватних реакцій на зовнішні збудники може дозволити людям прожити довше і здоровіше життя.

 

David Z. Hambrick

Bad News for the Highly Intelligent

Scientific American, 05/12/2017

Зреферував Євген Ланюк

17.12.2017