Скільки часу ви витрачаєте на те, щоб прийняти рішення? Виявляється, для багатьох із нас відповіддю є «недостатньо», причому навіть тоді, коли йдеться про дуже важливі рішення. Більшість людей відвідують автосалон лишень раз чи двічі перед покупкою автомобіля. Згідно з опитуванням економістки Кетрін Гарріс, опублікованого у 2003 році, більшість людей під час вибору лікаря враховують думки родичів і друзів, а не фахівців у галузі охорони здоров’я, й не користуються при цьому офіційними джерелами інформації, такими як статті або веб-сайти.
Водночас це не обов’язково свідчить про те, що ми бережемо ресурси, аби пізніше їх витратити на важливіші рішення. Кожен п’ятий американець, наприклад, витрачає більше часу на планування своєї відпустки, ніж фінансового майбутнього.
Звісно, деякі люди передають куті меду й надмірно досліджують кожну деталь. Але багато хто все-таки поспішає з висновками. Щоб позначити типові помилки у мисленні, психологи використовують термін «когнітивне упередження». У цьому випадку йдеться про узагальнення на основі мізерної кількості даних.
У нашому власному дослідженні ми виявили, що поспішні висновки часто є елементом більших когнітивних моделей, які лежать в основі помилок у поведінці і мисленні. Ми також встановили, що ті, хто схильний до таких «стрибків», можуть зіштовхнутися з різноманітними непередбачуваними витратами.
Щоб дослідити природу таких «стрибків», ми працювали з понад 600 респондентами. Оскільки чимало досліджень таких упереджень походять із вивчення шизофренії – люди з цим захворюванням особливо схильні до поспішних висновків, – для свого аналізу ми адаптували когнітивний тест, який використовують у діагностиці цієї хвороби.
У цьому тесті учасникам показують людину, яка ловить рибу в одному з двох озер. У першому озері більшість рибин червоного кольору, тоді як в другому – сірого. Рибалка ловив по одній рибині за раз і зупинявся лише тоді, коли гравці вирішували, що можуть сказати, в якому озері він рибалив. Деяким гравцям потрібно було побачити багато рибин, перш ніж прийняти рішення. Решта – «стрибуни» – зупинялися вже після одної або двох рибин.
Ми також ставили гравцям різні запитання, щоби більше дізнатися про особливості їхнього мислення загалом. Що менше рибин потрібно було гравцеві, аби прийняти рішення, то більше він був схильний до помилок у своїх переконаннях, міркуваннях і рішеннях. Зокрема, такі люди більше схилялись до коспірології, зокрема переконання, що висадка на Місяць була сфальсифікованою. Вони також охочіше вірили у паранормальні явища і медичні міфи, як-от приховування медиками зв’язку між стільниковими телефонами і захворюванням на рак.
«Стрибуни» робили більше помилок у задачах, які потребують вдумливого аналізу. Розглянемо одну з них: «Бейсбольна бита і м’яч разом коштують 1 долар 10 центів. Бита на долар дорожча за м’яч. Скільки коштує м’яч?». Багато респондентів одразу відповідали «10 центів». Але якщо трішки подумати, можна переконатись, що правильна відповідь – 5 центів (спробуйте перевірити самостійно).
В азартних іграх люди зі схильністю до «стрибків» частіше надавали перевагу нижчим ставкам, а не тим, в яких були кращі шанси на виграш. Зокрема, вони враховували лише те, скільки разів може випасти виграшний результат, а не повний діапазон всіх можливих результатів.
«Стрибуни» також були надто самовпевненими: у вікторині вони вище оцінювали ймовірність того, що їхні відповіді були правильними, як порівняти з рештою гравців, навіть якщо вони були зовсім неправильні.
«Стрибуни» приймають гірші рішення, ніж «не-стрибуни», навіть якщо врахувати відмінності у їхньому вербальному інтелекті та інших особистісних показниках.
Тож що стоїть за стрибками? Психологи зазвичай розрізняють дві системи мислення. У першій системі воно автоматичне. Ця система відображає ідеї, які приходять в голову легко, спонтанно і без зусиль. Друга система включає усвідомлені міркування, які є аналітичними, уважними і потребують зусиль.
За допомогою кількох критеріїв ми з’ясували, наскільки «автоматичними» були відповіді учасників досліджень. Ми виявили, що і «стрибуни», і «не-стрибуни» однаково піддавались впливу думок першої системи. Однак «стрибуни» у своїх міркуваннях набагато менше керувалися другою системою.
Саме ця система дозволяє людям виправляти різноманітні спотворення, які вносить у мислення перша система, що пов’язані з емоціями, рефлексами та іншими упередженнями. Іншими словами, «стрибуни» одразу погоджувалися з миттєвими висновками й не намагались їх аналізувати. У ширшому сенсі, слабкість другої системи мислення пов’язана також із проблемними переконаннями та помилковими судженнями.
На щастя, у «стрибунів» є шанси виправитись: наші дослідження показують, що використання технік боротьби з когнітивними упередженнями допомагає людям приймати зваженіші рішення. Зокрема, ми адаптували метод метакогнітивного навчання (MCT), який використовують у вивченні шизофренії, і створили його онлайн-версію для самостійного проходження. Розв’язуючи головоломки, люди можуть побачити типові упередження у своїх судженнях. Система виводить їх на екран і пояснює гравцям, якої саме хиби вони припустилися і що потрібно, аби уникати її у майбутньому. Цей тест також дозволяє послабити зайву самовпевненість.
У наступних дослідженнях ми хочемо дослідити і інші проблеми, які виникають під час «стрибків». Крім того, нас цікавить, чи можуть у них бути якісь потенційні переваги. Ми також хочемо повернутися до дослідження шизофренії. Деякі дослідження показують, що дві третини пацієнтів з шизофренією, які страждають на марення, демонструють «стрибкоподібне» упередження у вирішенні простих ймовірнісних задач, як порівняти з однією п’ятою населення загалом.
Шизофренія – це відносно рідкісне захворювання, тож її зв’язок зі «стрибкоподібним» мисленням не зовсім зрозумілий. Дослідження ширшої вибірки потенційно може заповнити цю прогалину і допомогти людям, які страждають на це захворювання.
У повсякденному житті ми як обмірковуємо наші вчинки, так і часто діємо інтуїтивно. Наші дослідження показують, що іноді потрібно виділити час, перш ніж прийняти рішення. Навіть якщо ви потратите трохи більше часу і ресурсів, щоби зібрати більше доказів, ви зможете уникнути більших витрат у майбутньому, пов’язаних із поспішними рішеннями.
Carmen Sanchez, David Dunning
People Who Jump to Conclusions Show Other Kinds of Thinking Errors
Scientific American, 15/10/2021
Зреферував Є. Л.
22.10.2021