Якщо ви забудькуваті або схильні до поспішних помилок, нове дослідження учених з Університету штату Мічиган – на сьогодні найбільше у своїй категорії – свідчить про те, що медитація може вам допомогти. Науковці доводять, що ця духовна практика дозволяє людям бути уважнішими.
У дослідженні, опублікованому в журналі Brain Sciences, науковці встановили, що так звана медитація з відкритим моніторингом – вид медитації, під час якої увагу зосереджують на відчуттях чи думках, які розвиваються у розумі й тілі, – змінює роботу мозку у спосіб, який сприяє підвищеній увазі до помилок.
«Інтерес людей до медитації та “майндфулнес” (усвідомленості) випереджує наукове розуміння ефектів і переваг цих практик, – сказав Джефф Лін, психолог з Університету штату Мічиган та співавтор дослідження. – Ми встановили, що навіть один сеанс медитації може викликати позитивні зміни у мозку людей, які нею ніколи не займались».
Результати попередніх досліджень вказують на те, що різні форми медитації можуть мати відмінні нейрокогнітивні ефекти, проте, за словами Ліна, того, як медитація з відкритим моніторингом впливає на розпізнавання помилок, ще ніхто не досліджував.
«У деяких видах медитації ви повинні зосереджуватися на чомусь одному – наприклад, на диханні, проте медитація з відкритим моніторингом є іншою. Вона змушує вас поглянути всередину себе і звертати увагу на усе те, що відбувається у вашому розумі й тілі. Завдання полягає у тому, щоб сидіти тихо і звертати увагу на думки, які спонтанно з’являються в голові, не надто, утім, на них концентруючись», – розповів Лін.
Разом зі співавторами з Університету штату Мічиган Вільямом Екерлем, Лін Пенг та Джейсоном Мозером Лін обрав понад 200 добровольців, щоби експериментально перевірити, як медитація з відкритим моніторингом впливає на те, як люди виявляють помилки та реагують на них.
Учасники дослідження, які ніколи раніше не медитували, пройшли 20-хвилинний сеанс медитації з відкритим моніторингом, під час якої експериментатори вимірювали активність їхнього мозку за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ). Згодом вони пройшли комп’ютерний тест на відволікання уваги.
«ЕЕГ може вимірювати активність мозку на рівні мілісекунд, що дозволило нам провести точні вимірювання активності мозку одразу після того, як учасники експерименту допускали помилку в тесті, – розповів Лін. – Специфічний нейронний сигнал виникає приблизно через пів секунди після помилки. Цей сигнал називається “позитивністю помилки” і пов’язаний з її свідомим розпізнаванням. Ми встановили, що у людей, які попередньо медитували, цей сигнал був сильніший, як порівняти з контрольною групою».
Хоча експеримент не показав, щоби медитація дозволила одразу покращити результати тесту, однак він свідчить про те, що у тривалій перспективі медитація може значно покращити когнітивні функції.
«Ці результати переконливо свідчать, що лише 20 хвилин медитації може бути достатньо, щоби мозок міг краще виявляти помилки і звертати на них увагу, – розповів Джейсон Мозер. – Це змушує нас почуватися значно впевненіше у тому, що стародавня практика медитації є корисною для нашого ментального здоров’я і з наукового погляду».
Останніми роками медитація та «майндфулнес» стали об’єктом по-справжньому масового інтересу, проте Лін та його команда належать до відносно рідкісної групи дослідників, які застосовують нейробіологічний підхід для оцінки психологічного впливу цих практик.
Надалі Лін хоче дослідити різні форми медитації на значно більшій групі добровольців і встановити також, чи може медитація впливати і на поведінку.
«Приємно бачити, що стародавні духовні практики викликають ентузіазм у стількох людей, проте потрібно зробити ще велику роботу, щоби зрозуміти їхні переваги і те, як вони справді працюють, з наукового погляду. Для цього потрібно дослідити їх за допомогою строгої наукової методології», – резюмує Джефф Лін.
How meditation can help you make fewer mistakes
ScienceDaily, 11/11/2019
Зреферував Є. Л.
20.12.2021