Генеральна прокуратура України підготувала підозру виконувачу обов'язків голови Фонду державного майна Віталію Трубарову у справі про незаконну приватизацію частини будівлі Міністерства аграрної політики у січні 2013 року, коли Трубаров очолював столичне відділення ФДМУ.
Про це повідомив Генеральний прокурор України Юрій Луценко на своїй сторінці у Facebook.
"Історія типова для тих часів відвертого дерибану. Міністр і його протеже вирішили створити пивний ресторан прямо в приміщенні міністерства на Хрещатику. Звичайно – задарма. Відтак, вони діють через схему оренди з правом приватизації за умови поліпшення приміщення. Звичайно, ремонтні роботи були лише на папері. І потрібні були ці папери для підписання незаконної угоди про купівлю-продаж державного приміщення приватному ТОВ", – прокоментував Луценко.
Зі слів Генпрокурора, Трубаров "не провів передбачених заходів контролю і підписав незаконний договір". Учора чиновника допитали в прокуратурі, і, понад те, його мали б затримати, якби не набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу. "Ще вчора він мав би бути затриманий. Але закон передбачає передачу такої справи і готової підозри в НАБУ. Що і зроблено. Оперативності і удачі колегам", – повідомив Луценко.
20 листопада Генеральний прокурор Юрій Луценко анонсував проведення слідчих дій проти одного з високопосадовців, незважаючи на те, що набули чинності зміни до КПК.
"Цього тижня, думаю, ми будемо пред’являти підозру одному з діючих керівників органів державної влади. Ми не маємо на це права. Чи це зупинить справу? Ні. Ми допитаємо його і передамо повний текст підозри до Національного антикорупційного бюро", – заявляв Луценко, згідно з повідомленням УНІАН.
20 листопада набула чинності нова редакція Кримінального процесуального кодексу, згідно з котрою слідчі прокуратури не мають права розслідувати нові кримінальні провадження, тобто ті, відомості щодо яких внесені до ЄРДР після 20 листопада. Водночас, у слідчих прокуратури залишається право дорозслідування розпочатих ними кримінальних проваджень з підслідністю ДБР, але не довше двох років.
До підслідності ДБР з 20 листопада належать злочини, вчинені колишніми президентами, вищими державними чиновниками, членами Центральної виборчої комісії, депутатами Верховної Ради, керівництвом ГПУ, головою Національного банку, суддями та правоохоронцями, детективами Національного антикорупційного бюро і прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, військовими.
23.11.2017