З 1989 року загальна біомаса летючих комах зменшилася на понад 75 %. Хоч вчені й розуміли, що зникнення відбувається, проте не усвідомлювали всіх його масштабів: воно виявилося вчетверо більшим, ніж припускали. На це вказує результат детального аналізу 63 територій у німецьких заповідниках. 18 жовтня в науковому виданні PLoS ONE екологи з Радбоуд університету Неймегена (Нідерлавнди) спільно з німецькими та англійськими колегами опублікували результати своєї розвідки.
Через 27 років загальна середня вага комах, що потрапили у пастки, знизилася на понад 75 %. Зображення: Radboud University.
В останні роки стає все помітнішим, що кількість представників певних видів комах, зокрема бджіл і метеликів, в Західній Європі та Північній Америці зменшується. «Але те, що кількість всіх летючих комах зменшується на просторих територіях і так різко, змушує бити на сполох», – пояснив керівник проекту в Радбоуд університеті Ганс де Кроон (Hans de Kroon).
Упродовж останніх 27 років ентомологи в німецькому Крефельді під керівництвом Мартіна Зорґа (Martin Sorg) і Гайнца Швана збирали дані з 63 різних територій у природних заповідниках Німеччини. Пастками Малеза вони ловили комах і зважували загальну біомасу, щоб потім порівняти.
Тож нещодавно вчені з Неймегена, Німеччини і Сполученого Королівства змогли вперше проаналізувати цю величезну кількість даних. Вони виявили середній показник зникнення маси комах – 76 %. Навіть всередині літа, коли кількість багатьох видів досягає свого піку, на досліджуваних територіях вона зменшилася на 82 %.
Каспер Гельман (Caspar Hallmann), що здійснював статистичний аналіз, сказав: «Всі ці території захищені, часто це – заповідники, за якими доглядають. Проте зникнення відчутне всюди».
Точних причин цього наднормового зникнення комах не знають. Зміни клімату, ландшафту та флори на цих локаціях не можуть пояснити таких масштабів зміни, засвідчив аналіз. Погодою та порою року можна аргументувати деякі сезонні коливання, але не загальну тенденцію до зникнення.
Над ймовірними причинами вчені лише роздумують. Каспар Гельман припускає: «Досліджувані території переважно маленькі й оточені сільськогосподарськими угіддями. В цьому середовищі чимало летючих комах не може вижити. Тож природозахисні території можуть "спорожніти"».
Ймовірно, ці результати є репрезентативними для широких територій Європи та інших частин світу, де заповідники переважно оточені ландшафтами, які інтенсивно експлуатують в сільському господарстві. «З огляду на те, що ціла екосистема залежить від комах, зокрема як харчу та запилювачів, під іншим кутом можна подивитися й на інші екологічні зміни: наприклад, зникнення тих видів птахів і ссавців, що харчуються комахами, – пояснив Ганс де Кроон. – Неможливо описати, що станеться, якщо ця тенденція залишатиметься невпинною».
Оскільки причини зникнення ще не цілком відомі, наразі можна вдатися лише до декількох конкретних заходів. Науковці сподіваються, що їхні висновки зіграють роль своєрідного будильника і спричиняться до наступних досліджень та довгострокового моніторингу.
«Все, що ми можемо зробити зараз, це бути обережнішими. Зменшити втручання, які напевно здійснюють негативний вплив, зокрема йдеться про застосування пестицидів та деградацію цінних ландшафтних біотопів. Ми мусимо інтенсивніше захищати розширення нашого природного простору перед великими буферними зонами сільськогосподарських територій», – констатують учені.
Drei Viertel der gesamten Insektenpopulation in Naturschutzgebieten verschwunden
RADBOUD UNIVERSITY NIJMEGEN, 18/10/2017
Зреферувала Соломія Кривенко
26.10.2017