Премію присуджено руху «Міжнародна кампанія із заборони ядерної зброї» (The International Campaign to Abolish Nuclear Weapons – ICAN).
Як повідомив в Осло у п'ятницю, 6 жовтня, Норвезький нобелівський комітет, ICAN нагороджено «за роботу з привернення уваги до катастрофічних наслідків будь-якого використання ядерної зброї», а також «за її революційні зусилля з досягнення законодавчої заборони такої зброї». «Завдяки роботі ICAN вдалося заповнити пробіл в міжнародному законодавстві, аби заборонити ядерну зброю», – йдеться в заяві Комітету.
Оголошуючи лауреата, голова Норвезького нобелівського комітету Беріт Райс-Андерсен (Berit Reiss-Andersen) зазначила, що вже давно ризик використання ядерної зброї не був настільки високим, як зараз. «Деякі держави модернізують свої ядерні арсенали, й існує реальна небезпека того, що інші країни спробують нею заволодіти, прикладом чого може служити Північна Корея. Ядерна зброя є постійною загрозою для людства і всього життя на Землі», – цитує її слова радіо Deutsche Welle.
Рух ICAN було засновано 2007 року у Відні на конференції країн і організацій, що підписали Договір про нерозповсюдження ядерної зброї.
Нагадаємо, що 2016 року Нобелівську премію миру отримав президент Колумбії Хуан Мануель Сантос за заслуги у вирішенні конфлікту між владою країни і бойовиками «Збройних революційних сил Колумбії» (FARC) і за зусилля з припинення громадянської війни, яка тривала понад півстоліття.
Нобелівську премію миру вважають найавторитетнішою в світі політичною нагородою. У різні роки її отримали президент США Барак Обама, захисник прав чорношкірих в США Мартін Лютер Кінґ, католицька черниця мати Тереза, президент ПАР Нельсон Мандела, канцлер ФРН Віллі Брандт, президент СРСР Михайло Горбачов тощо.
06.10.2017