«Зараз у цьому більше політики, аніж педагогіки», – Лілія Гриневич про Закон «Про освіту».

 

Про вплив Закону України «Про освіту» на мову навчання представників національних меншин розповіла сьогодні, 26 вересня, під час візиту в Івано-Франківськ міністр освіти і науки України Лілія Гриневич,передає Курс.

 

Лілія Гриневич наголосила, що закон підвищує роль державної української мови в освітньому процесі. Він забезпечує рівні можливості для всіх, бо гарантує кожному випускникові високий рівень володіння мовою, необхідний для успішної кар'єри в Україні.

 

«Ми хочемо розширити вживання української мови у школах нацменшин, оскільки вона, як державна, дає можливість цим дітям здобувати вищу освіту у вищих навчальних закладах України, дає можливість посідати посади в державній службі, в органах місцевого самоврядування. А сьогодні ці діти, здобувши повну загальну середню освіту, ізольовані від цих можливостей, бо вони не знають української мови, і про це свідчать результати зовнішнього незалежного оцінювання»,  зазначила Лілія Гриневич.

 

Наразі планується, що діти нацменшин вивчатимуть повністю всі предмети у дошкільних навчальних закладах і початковій школі рідними мовами, при цьому вивчаючи державну.

 

У середній школі поступово впроваджуватимуться предмети українською, щоб до старшої школи діти вивчали більшість дисциплін державною мовою. При цьому вони матимуть змогу вчити частину предметів рідною мовою.

 

«Я говорила про це послам, і ми навіть домовилися про те, що ми готові під час вивчення математики і природничих предметів застосовувати термінологічні словники обидвох мов, аби діти володіли термінологією з цих предметів і рідною мовою»,  додала Лілія Гриневич.

 

«Я вважаю, що у процесі консультацій з впровадження самого закону ми можемо досягти порозуміння. Зараз у цьому всьому скоріше більше політики, ніж реальної педагогіки, яка потрібна для розширення прав дітей», – додала міністр.

 

Як повідомляв Z, учора, 25 вересня, Президент Петро Порошенко підписав ухвлений парламентом Закон «Про освіту». Проти докумета раніше виступили Росія, Болгарія, Молдова, Румунія, Польща та Угорщина. Остання навіть пригрозила Україні, що це «боляче вдарить по її майбутньому» в ЄС. 

26.09.2017