Володимир СЕМКІВ

У неділю у Львові відбулася остання подія у рамках 83-го Міжнародного конґресу PEN – «розмова за кавою» із каталонським письменником Карлесом Торнером. Бесіда на тему літератур Галіції та Галичини, котру провадила автор Zbruč’а Юстина Добуш, завершила тижневий конґресовий марафон, початий іще в час Книжкового форуму.

 

Останні три дні конґресу проходили вже у неформальному форматі. Пленарна частина Міжнародного конґресу PEN завершилася ще в четвер увечері, 21 вересня, а відтак форум продовжував роботу в форматі публічних дискусій і мистецьких акцій. Згідно з трактуванням президентки міжнародного клубу PEN Дженніфер Клемент, кілька внутрішніх рішень, схвалених делеґатами, роблять львівський форум «історичним конґресом». Ми спробуємо пробігтися на тих кількох темах PEN-зборів, котрі організатори характеризують як «основні активності».

 

 

Цензура vs Пропаґанда

 

Нагадаємо, темою 83-го Міжнародного конґресу PEN у Львові було – «Обстоювання правди в часи пропаґанди».

 

«Основна тема цього конґресу – пропаґанда. Це є критично, надзвичайно важливо для України. Ми дискутували шляхи, якими російська пропаґанда впливає на погляди людей, як вона ділить людей у вашій країні», – заявила на підсумковій прес-конференції президент міжнародного клубу PEN Дженніфер Клемент.

 

Проблему обговорювали і у пленарному режимі, і на більшості публічних дискусій. У середу відбулися три великі публічні дискусії були присвячені свободі вираження та функціонуванню медій у США, Китаї та Росії. Підсумкову лекцію («Факт, фікція і політика у добу пост-правди») прочитав британський публіцист Дейвід Патрікаракос.

 

У своїй підсумковій заяві учасники конґресу констатують, що російська агресія проти України супроводжується «руйнівною інформаційною війною Кремля». «Поширення їхньої пропаґандистської напівправди і прихованої брехні продемонструвало ще раз, що правда є першою жертвою війни. Відважні люди, які наважуються повідомляти про факти, що критикують російську політику, постраждали від цього, і ці наслідки для них були серйозними», – йдеться у заяві.

 

Водночас PEN-конґрес висловив думку, що українська влада, намагаючись захиститися від російської аґресії, часами переходить межу, зазіхаючи на свободу слова. «Ми також стурбовані тим, що реакція української влади на аґресію Росії в деяких випадках неправомірно порушує свободу вираження поглядів. Ми вважаємо, що позбавлення доступу до протилежних поглядів, хоч як би це невтішно не було, порушує свободу слова та створює небезпечний прецедент. Здатність вільно шукати, отримувати та поширювати інформацію служить безпеці, свободі та, зрештою, веде до справедливішого та вільнішого суспільства», – йдеться у заяві.

 

 Колективна знимка по завершенні церемонії закриття конґресу в Будинку органної та камерної музики

 

Згідно зі звітом «Свобода висловлювань в Україні пост-Євромайдану», презентованим на підсумковій прес-конференції, PEN-клуб вбачає ознаки зазіхань на свободу слова в блокуванні низки російських телеканалів в Україні, забороні російських соцмереж, а також оголошенні персонами non grata журналістів із РФ.

 

Міжнародний клуб PEN у своїх рекомендаціях закликав офіційний Київ переглянути пункти законодавства щодо протидії російській інформаційній агресії, «котрі дозволяють надмірно зловживати обмеженням свободи вираження». Центр також наполягає на тому, щоб українська влада в практиці забороні в’їзду журналістам послуговувалася принципом індивідуальної відповідальності конкретних кореспондентів, а методи відстоювання національної безпеки «відповідали зобов’язанням України згідно з міжнародним законодавством». А якщо дійде до заборон у інтернеті, то вони мають «відповідати принципам необхідності та пропорційності». Окрім того, PEN-клуб закликав переглянути пункти закону про заборону пропаганди комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів, аби ним «не зловживали для придушення вільної дискусії».

 

Порожні стільці

 

Основна ж вимога Міжнародного клубу PEN щодо свободи медій – це заклик покарати винуватців насильства проти журналістів, розслідувати вбивство Павла Шеремета, скоєне в липні у центрі Києва. «Нестача серйозного розслідування в його справі – це велика проблема. Випадки застосування насильства проти журналістів мусять бути розслідувані. Без цього журналісти почуватимуться загроженими», – прокоментував Карлес Торнер.

 

В останній день конґресу Павло Шеремет був героєм акції «Порожні стільці» (Empty Chair Cases). Згідно з практикою PEN-клубу, ця акція вшановує особистостей, котрі зазнали переслідувань або були замордовані через висловлювання своїх поглядів: у залі виставляють порожнє крісло, заготовлене для героя, із його портретом.

 

«Порожній стілець» із Шереметом

 

На 83-му конґресі «порожніх стільців» було багато. У перший же день конґресу акція Empty Chair Cases вшановувала Олега Сенцова.

 

У вівторок, нагадаємо, у LEM Station відбувся вечір на честь Сенцова: учасникам показали театральну постановку I акту Олегової п’єси «Номери», виступили Сергій Жадан і DakhaBrakha.

 

Навесні американський PEN-центр удостоїв Сенцова премією Барбари Ґолдсміт («Свобода писати»), котру вручають авторам, які зазнали утисків за висловлення власних думок. Згідно зі спостереженнями PEN, 37 із 40 лауреатів цієї нагороди впродовж 18 місяців після нагородження виходили на свободу.

 

«Можете бути певні: якщо PEN бере справу під свій контроль – як він узяв справу Сенцова, – ми ніколи не зупинимося. Тому російська влада може собі закарбувати: поки Сенцов буде за ґратами, усі PEN-центри (а нас понад сотня) будуть проводити кампанію на його захист», – запевнив Карлес Торнер.

 

Учасники PEN-конґресу на LEM Station, біля приміщення старого трамвайного депо. Ліворуч – Карлес Торнер і Дженніфер Клемент

 

Українська мова

 

У звіті «Свобода висловлювань в Україні пост-Євромайдану», вже згаданому вище, значної уваги надали мовному питанню. Так збіглося, конґрес тривав на тлі низки демаршів з боку сусідніх із Україною держав, які критикували норми нового закону «Про освіту».

 

Учасники конґресу PEN висловили підтримку ініціативам, спрямованим на захист та розвиток української мови. Водночас, письменницько-правозахисна організація закликала українську владу не допустити обмежень мовних прав національних меншин при ухваленні нових актів та політик.

 

«Ми мали дуже багато дебатів з цього приводу (мовної політики в Україні, – Z). Міжнародний PEN-клуб підтримує намагання популяризувати українську мову. Це державна мова. Ми, знаючи ситуацію в державі, розуміємо, що ці намагання слід продовжувати», – сказав на підсумковій прес-конференції виконавчий директор PEN International Карлес Торнер.

 

 Обкладинка звіту «Свобода висловлювань в Україні пост-Євромайдану», в якому йдеться також про мовну політику

 

Він, водночас, наголосив, що Україна мусить дотримати мовних прав національних меншин. «Ми хочемо привернути увагу, що це (нові мовні ініціативи, – Z) не може бути інструментом для пригнічення мов меншин», – зазначив виконавчий директор PEN International.

 

Карлес Торнер вважає, що мовна політика має бути мультилінгвістичною: держава має не витісняти мову, а створити можливості для опанування кількох мов.

 

У звіті «Свобода висловлювань в Україні пост-Євромайдану» зазначено: «Мовні права в Україні – мультинаціональному суспільстві – значною мірою дотримуються. Мовні меншини можуть отримувати освіту мовою своїх спільнот. Історично склалося, що російська мова широко застосовується в Україні; водночас, існує стурбованість, що українська мова як державна не отримує достатньої підтримки. Ці стурбованості враховані в кількох проектах, презентованих в українському парламенті», – йдеться у висновках із доповіді.

 

Водночас, у рекомендаціях у цьому звіті PEN закликає «поважати, захищати і виконувати права всіх, хто розмовляє мовами меншин, для вираження мовою їхнього вибору та змогу поширювати й отримувати їхню літературу, упевнившись у цьому контексті, що будь-який новий мовний акт, спрямований на поширення української мови, не матиме негативного впливу на мовні права носіїв мовних меншин».

 

Росія у вигнанні

 

Щодо внутрішніх справ PEN International, котрими заопікувався конґрес, то насамперед слід згадати про прийняття до повноцінних членів міжнародної письменницько-правозахисної спільноти Центру PEN Санкт-Петербурга на правах окремої одиниці. Нагадаємо, що Український центр PEN не запросив «офіційного» російського центру на львівський конґрес, поставивши під сумнів його легітимність на тлі масового виходу з організації кількох знакових постатей (зокрема, нобелівської лауреатки Світлани Алексієвич) і ухвалення кількох відверто тенденційних заяв.

 

Очільниця петербурзького осередку Єлєна Чижова прокоментувала окремішнє входження центру до світового PEN’у: «Це означає, що ситуація в Росії не однозначна, але не безнадійна».

 

Петербурзький центр радіє у Facebook

 

Окрім того, у Львові до PEN International прийняли центри Куби, Південної Індії, Гамбії.

 

83-й конґрес також схвалив кілька внутрішніх рішень, котрі, згідно зі словами Дженніфер Клемент, роблять цей форум «історичним конґресом». Члени письменницько-правозахисної спільноти схвалили зміни до статуту, в котрих, зокрема, йдеться про завдання PEN’у боротися з будь-яким видом ворожнечі, «чи це через соціальний статус, чи колір шкіри, чи національність».

 

Також члени конґресу схвалили Жіночий маніфест. «Це дуже важливий документ, який захищає жінок, письменниць по всьому світу. Основна суть маніфесту – ми не можемо ставити традицію, релігію і культуру як щось важливіше, ніж права людини. А це те, від чого потерпає багато жінок у всьому світі», – підсумувала Клемент.

 

24.09.2017