Верховна Рада схвалила у перший день 7-ої сесії закон "Про освіту".
За законопроект №3491-д проголосувало 255 народних депутатів, повідомляє аґенція "Укрінформ".
Згідно з анотацією, закон реґулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.
Перший заступник голови комітету ВР з питань науки і освіти Олександр Співаковський, презентуючи законопроект, наголосив, що цей документ є фундаментом для розвитку освітнього простору України. "Ми маємо розглядати цей закон як message для всіх, що ми готові інвестувати в наших дітей, які будуть створювати майбутнє", – сказав він.
Закон, зокрема, встановлює, що право на безоплатну освіту забезпечується для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти – за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.
Повна загальна середня освіта, згідно із законом, має три рівні: початкова тривалістю чотири роки; базова середня тривалістю п’ять років; профільна середня тривалістю три роки. Вони можуть здобуватися в окремих закладах освіти або у структурних підрозділах однієї юридичної особи (закладу освіти). При цьому законом встановлено, що навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти розпочинається: для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року; для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року; для профільної середньої освіти – з 1 вересня 2027 року.
Передбачається, що особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання у комунальних закладах для здобуття дошкільної початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою національної меншини. Це право реалізується через створення окремих класів (груп). При цьому закладами освіти забезпечується обов'язкове вивчення державної мови, зокрема у закладах професійної (професійно-технічної) фахової передвищої та вищої освіти в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність в обраній галузі з використанням державної мови.
Посадовий оклад педагогічного працівника (найнижчої кваліфікаційної категорії), згідно із законом, встановлюється у розмірі не менше чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб. При цьому посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менш ніж на 10 відсотків.
Нардепи розглядали цей законопроект від 12:30 до 18:20 з двогодинною перервою, позаяк до освітньої реформи було подано близько 1700 поправок.
Міністр освіти та науки Лілія Гриневич заявила, що закон є "базовим" і "розблоковує можливості для подальшого реформування сфери освіти". Надалі вона очікує законів "Про загальну середню освіту", "Про професійну освіту", "Про освіту дорослих", також депутати муситимуть розглянути зміни до закону "Про вищу освіту".
"Прийнятий сьогодні документ – це шанс для нашої системи освіти до змін, адже без нових можливостей, закладених в закон, розвиток був би неможливий. Однак попереду ще багато копіткої роботи. Найважливіші механізми – такі, як, наприклад, незалежна сертифікація для вчителів – потребують прийняття ще багатьох актів, в яких чітко будуть виписувати ці процедури. Ми маємо їх створити; це важка, але приємна робота – наш внесок в українську освіту та розвиток держави загалом", – зазначила міністр, згідно з повідомленням прес-служби МОН.
Згідно з довідкою МОНу, закон передбачає три форми здобуття освіти: формальну (офіційне підвищення рівня освіти), неформальну (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальну (самоосвіта).
"На зміну старій парадигмі, коли за пострадянською традицією зміст освіти визначався міністерством, пропонується сучасна європейська модель, за якої уряд (міністерство) затверджуватиме стандарти освіти, а заклади освіти розроблятимуть освітні програми, що мають гарантувати виконання освітніх стандартів. У випадках, коли документ про освіту має видаватися державою, освітні програми проходитимуть акредитацію", – прокоментували у Міносвіти.
Місцеві органи влади позбавляться права контролювати освітній процес, у їхніх повноваженнях залишиться лише створення відповідного освітнього середовища.
05.09.2017