Зрівнання Галичини щодо правних відносин із старою частиною ҐҐ

 

Львів, 1 серпня.

 

З приводу роковин включення области Галичина до Ґенерал-Ґубернаторства проголосив Ґенерал-Ґубернатор Райхсміністр Д-р Франк у рямках святочного державного акту в будинку колишнього Краєвого сойму відновлення принципів европейського ладу в ділянках: торгівлі, ремесла, промислу, сільського господарства і власности недвижимостей у Галицькій Області.

 

Таким чином зрівняно Галичину щодо правних відносин із старою частиною Ґенерал-Ґубернаторства та одночасно усунено по році інтенсивної відбудівної праці шкоди, які спричинила майже дворічна большевицька господарка.

 

Як це ствердив Ґенерал-Ґубернатор у своїй великій промові, проголошене сьогодні розпорядження є виявом признання для льояльної поведінки і співпраці населення. Передтим скористав Ґенерал-Ґубернатор із нагоди, щоб висловити подяку і признання в імені Фюрера та Райху Ґубернаторові Галицької Области д-рові Вехтерові і Його співробітникам за визначну відбудівну працю на цьому терені.        

 

Промова Ґенерал-Ґубернатора була такого змісту:

 

Рік тому ми прилучили Галичину до Ґенерал-Ґубернаторства. Це була торжественна хвилина, що згідно з рішенням Фюрера принесла нам цю область винятково важливу для починів Великонімеччини. І це був священний обов’язок представників держави дати якнайглибший вислів почуттям вдячности супроти тих жертв, які впали також за той край.

 

Я радію, що можу спеціально Вас привітати, пане ґенерале Бойтель, як заступника військового командувача в Ґенерал-Ґубернаторстві, ґенерала фон Гінанта і заявити Вам, який тісний зв'язок існує постійно між цивільною владою і Збройними Силами.

 

Минулий рік був найтяжчим, світового значення періодом, що його німецький нарід пройшов. Можна б сказати, що зимові місяці 1941/42 належали до найтяжчих у ході воєнних дій.

 

I лиш величі і винятковості постаті такої людини, як Адольф Гітлер, завдячуємо, що в тих місяцях, не зважаючи на всі труднощі і перешкоди, перемога стає щораз то ближчою.

 

За кілька тижнів німецький нарід увійде в четвертий рік війни. І тому також зі становища Ґенерал-Ґубернаторства у відношенні до Галицької области можемо ствердити, що серед безчисленних труднощів цього часу, які неодмінно витворювалися внаслідок фронтових подій, той рік, як перший рік Галицької области, правдоподібно був також для неї найтяжчим роком. Труднощі, в яких опинилася Галичина, як, зрештою, і ціле Ґенерал-Ґубернаторство, характеризує з одного боку збіг необхідности відбудови, з другого боку потреба повного використання всієї розпоряджальної людської і матеріяльної енерґії на цьому просторі. Одначе в обличчі цих, здавалося б, незміренних труднощів, ми можемо з радістю ствердити, що нам пощастило в цьому році виконати незвичайно спасенну відбудівну працю. Не тільки те, що вдалося на терені Галичини в основному наладнати усю адміністрацію, не тільки, що вдалося теж урухомити державні підприємства, залізницю, пошту, уряд монополів, водні і електричні заведення і промислові підприємства, але й їх продукція могла вже в першому році в надзвичайний спосіб постійно зростати. Це все має свою власну, якскраву вимову.

 

Те, що з усіх, майже зовсім знищених, мостів майже дві третини знову вдалося відбудувати і те, що не зважаючи на всі труднощі було можливе, управити поля, забезпечити їх насінням, що було можливе знову відбудувати численні зруйновані будівлі і життя у всіх ділянках, а це передовсім виявилося у відношенні залізничої мережі, у відбудові телефонного зв'язку і в створенні правильної комунікаційної артерії, це може нас і вас, панове, відповідальних за управу Галицькою областю, наповнити правдивою гордістю. Я стою тут, щоб Вам в імені Райху і Фюрера висловити подяку і признання за Вашу визначну працю у відбудові цього краю. Це Ваша велика заслуга, що Ви впоралися з цією проблемою, яку Ви не лиш що взагалі розв'язали, але так швидко розв'язали, що я сміло можу сказати: "У найближчу зиму Ґенерал-Ґубернаторство щодо транспорту, комунікації і виживлення, без сумніву, буде мати до діла лиш з невеликою частиною цих труднощів, з якими мусіло упоратися підчас минулої зими".

 

Населення цього краю льояльно співпрацювало. Передовсім мушу з признанням відмітити, що на перший поклик в галицькій області — зголошуватися на роботи до Райху, населення відразу помітно відгукнулося. Майже 200 тисяч робітників було затруднено у важливих продукційних осередках Райху. Заслуговує на повне признання також те, що населення погодилося з труднощами сучасного положення, що якого неодмінно довело знищення большевиками всіх уладжень, збудованих за европейськими зразками.

 

Після одного року приналежности до Ґ.-Ґ. можемо з задоволенням ствердити, що всі видані урядом розпорядження здебільшого знайшли послух. І завдяки цьому не прийшло в цих справах до жодних потрясень. Я переконаний в тому, що під Вашим визначним проводом, партій ний товаришу Вехтер, так само і в новому році Галицька область виконає свій обов'язок у спокою і рівновазі з ясним усвідомленням мети і з безмежною посвятою для своїх завдань у службі війська і його переможного змагу. Після того, як населення цієї області заявилося так льояльно за принципом европейського порядку я увів деякі управильнення, метою яких, направити ті наслідки, що їх спричинила большевицька господарка.

 

В ділянці сільського господарства в доповненні цих управнень, що вже появилися, оголошую із правом діяння, від сьогодні таке розпорядження:

 

Розпорядження Ґенерал-Ґубернатора у справі хліборобської господарки в області Галичина.

 

День 1 серпня 1942 р. є днем перших роковин з цього часу, коли то Галичина перейшла під німецьку управу. Це дає мені нагоду, сягаючи оком взад, зробити перегляд дотеперішніх досягнень і майбутніх завдань, які має перед собою хліборобське господарство Галичини.

 

Большевизм, згідно з марксистською теорією, намагався заступити самостійність галицького селянина принципом державного колгоспу. Таким робом сільське населення, що могло працювати самостійно, замінено в сільський пролетаріят. За два роки совєтського панування большевизм пішов цим шляхом доволі вже далеко. Небагато часу треба було вже на те, щоб останній самостійний селянин був здеґрадований до ступня колгоспника.

 

На всіх ділянках сільського господарства, поскільки на те дозволили воєнні умовини, німецьке управління висунуло на чоло всіх питань хліборобської господарки самовідповідальність поодиноких господарів, що працюють на ріллі. З тої причини в основному привернено давню власність. Крім того багатьом селянам додатково приділено землю до користування. Моїм бажанням є у тому напрямі дальше поступати. Галицький селянин має на своєму власному ґрунті законно господарити і свобідно розпоряджати своїм живим і мертвим інвентарем. Тимсамим він входить у права користуватися плодами своєї праці. Кожний селянин, що вповні виконає свій обов'язок здачі контингентів, у всьому буде мати піддержку і допомогу. На це буде звертатися теж увагу при приділюванні нової землі.

 

Змагаю до того, щоб при допомозі всіх засобів оздоровити хліборобську господарку Галичини вже підчас війни.

 

Німецький народ в боротьбі за визволення Европи від большевицької неволі складає важкі жертви крови. Галицький селянин зі свого боку повинен цю перемогу, яка збудує нову Европу, усіма силами піддержати своєю пильністю, працею і доброю волею.

 

І я до цього взиваю населення Галичини.

 

Львів, 1. VIII. 1942 р.

 

(—) ФРАНК.

 

В ділянці ремесла, детайлічної торгівлі і дрібного промислу, видав я такий розпорядок:

 

Розпорядження про усунення бопьшевицьких господарських форм в ділянках ремесла, детайлічної торгівлі і малого промислу з дня 27 липня 1942 р.

 

На підставі § 5 ст. І. Декрету Фюрера з дня 12 жовтня 1939 року (Ден. Роз. Райху І. стр 2077) розпоряджую:

 

§ 1.

 

1) Удержавлені і сколективізовані большевицькими властями підчас приналежности Галичини до Совєтського Союзу ремісничі підприємства і підприємства детайлічної торгівлі можуть бути перемінені на самостійні приватні підприємства, якщо їх існування є виправдане з уваги на народну господарку.

 

2) Ці підприємства слід передати разом з існуючими, приналежними до них устаткуваннями особам, що відповідають умовинам, яких вимагається до ведення підприємства для добра загалу. При тому треба зправила поставити на першому місці ті особи, які складуть докази, що вони, або їхні правні попередники були власниками підприємств в дні 1 вересня 1939 року. Передача жидам є виключена.

 

3) Передача підприємств і власностей, щодо устаткування може наступити під умовинами і з наложенням до ручень.

 

§ 2.

 

Промислові підприємства які в дні 1 вересня 1939 р. затруднювали не більше як 20 осіб, що підлягали обов'язкові обезпечення, у відповідний спосіб обов'язує § 1.

 

§3.

 

1) Запорядки, що мають бути видані на основі цього розпорядження, видасть Ґубернатор области. Свої управнення може він перенести на окружних чи міських старостів.

 

2) Ґубернатор области є уповноважнений видавати за згодою Уряду Ґенерал-Ґубернатора (Головний Відділ Господарки) запорядки до цього розпорядження. Запорядки слід оголошувати в "Урядовому Деннику для Ґенерал-Ґубернаторства".

 

§ 4.

 

Це розпорядження стає правосильне з днем 1 серпня 1942 року.

 

Краків, 27 липня 1942 р.

 

Ґенерал-Ґубернатор ФРАНК.

 

Чергове розпорядження проголошує усунення большевицьких господарських форм у ділянці адміністрування житловими й промисловими нерухомостями:

 

Розпорядження про усунення большевицьких господарських форм в ділянці адміністрації нерухомостями і ґрунтами, вживаними для промислових цілей з дня 27 липня 1942 р.

 

На підставі § 5 ст. 1. Декрету Фюрера з дня 12 жовтня 1939 року (Ден. Роз. Райху 1 стор. 2077) розпоряджую:

 

§ 1.

 

1) Удержавлені і сколективізовані большевицькими властями підчас приналежности Галичини до Совєтського Союзу нерухомості і грунти, вживані для промислових цілей, можуть бути віддані в управу і користування приватним особам. Притому треба зправила поставити на першому місці ті особи, які складуть докази, що вони, або їхні правні попередники були власниками цих нерухомостей і грунтів. 'Передача жидам є включена.

 

2) Передача може наступити під умовинами і з наложенням доручень.

 

§ 2.

 

Управнений до користування обов'язаний дбати про господарювання і удержування ґрунту згідно з постановами правильного ведення господарки. Він теж повинен сплатити всі довги і обтяження, які тяжать на ґрунті.

 

§ 3.

 

Управнений до користування може дальше перенести своє управнення, щодо управи і уживання ґрунту тільки за згодою відповідної влади згідно з § 5.

 

§ 4.

 

Віддача грунту може бути відкликана. Відкликання зокрема повинно наступити тоді, коли управнений до користування не виповнить зобов'язань, що випливають з § 2.

 

§ 5.

 

1) Запорядки, що мають бути видані на основі цього розпорядження, видасть Ґубернатор области. Свої управнення може він перенести на окружних чи міських старостів.

 

2) Ґубернатор области є уповноважнений видавати за згодою Уряду Ґенерал-Ґубернатора запорядки до цього розпорядження. Запорядки слід оголошувати в "Урядовому Деннику для Ґенерал-Ґубернаторства".

 

§ 6.

 

Це розпорядження стає правосильне з днем 1 серпня 1942 року.

 

Краків, 27 липня 1942 р.

 

Ґенерал-Ґубернатор ФРАНК.

 

Таким чином сповнив я обіцянку, дану рік тому у моїй проклямації до населення всієї области. Дальший благословенний розвиток послідує завдяки льояльній співпраці населення з німецькою владою. Німецька адміністрація на цьому терені має бажання і доручення ставитися до населення прихильно; але з такою самою рішучістю, з якою ми беремо в опіку льояльне населення цього терену, будемо поборювати всяку спробу спротиву проти введеного Великонімеччиною порядку. На основі щойно проголошеного розпорядження цілість структури области від тепер і також в останніх своїх частинах в основному є зрівнана з правним станом цілого Ґенерал-Ґубернаторства.

 

У рямцях цього державного акту залишається мені ще дещо сказати і про саме Ґенерал-Ґубернаторство. Ми переживаємо тут творення побічного краю (Небенлянд), зовсім нового і новосконструованого державного твору в рамах простору, що, очевидна річ, тут і там дає підставу до уваги гідних поглядів. Те, що перед 2 і 3, 4 роками щойно було початком сміливої конструкції, набирає чимраз більше прикмет державного тоталізму. Ґенерал-Губернаторство є сьогодні замкненим і чітко зорґанізованим твором Великонімецького засягу діяння. І тому ми можемо з гордістю глядіти на це діло відбудови.

 

Завдяки останньому розпорядкові положено кінцевий камінь у ділі відбудови. Уряд, адміністрація, поліція і справи безпеки є тепер суцільно об'єднані в віковому хотінню дати тому краєві рішучий провід. Єдність проводу і управління є основою цього простору. Як Ґенерал-Ґубернатор, як уповноважений Райху підлягає лиш Фюрерові, так знову Ґубернатор підлягає усіма своїми повновластями для области Ґенерал-Ґубернаторові, а такі повновласті має таксамо окружний староста в окрузі. Це зовсім ясно, що в обличчі могучого розвитку цього державного засягу, мужі, які є покликані діяти в імені цього нового краю, повинні бути свідомими таксамо того, що авторитет Фюрера і Райху має кожному з них зокрема присвічувати і що кожний з них зокрема його заступає.

 

Ґенерал-Ґубернаторство не є жодною теоретичною конструкцією, лиш реальною дійсністю. Основи його побудови є засвідчені також у Галицькій області. Якщо б ця міцно спаяна цілість не була вихідною точкою для утворення цеї области, то і не було б можливо в продовж одного року власними силами перевести тут повну відбудову.

 

Я можу цей державний акт, який привернув принцип европейського ладу в області Галичина, тим закінчити, що я Вам, Пане Ґубернаторе, Д-ре Вехтер, складу наші найкращі побажання на дальший шлях. Бажаю Вам особисто, Вашим співробітникам у Вашому Уряді і в округах всього найкращого в черговому році. Ми зможемо ствердити, коли від сьогодні за рік будемо святкувати знову врочистий акт у Галичині, що відбудова поступила вперед, що створено нові електричні заведення, нові мости, нові фабрики, нові деревообробні заклади, нові машини, нові культурні вогнища і домівки для німців. Щодо планів для самого Львова, то треба впершу чергу розбудувати Львівські Ярмарки, що, відповідаючи своїй давній традиції, знову наберуть повної величі. Одночасно прийде відбудова всіх культурних уладжень в цій області. Ми хочемо все робити, щоб помогти Вам, Пане Ґубернаторе, і Вашим співробітникам. Ми знаємо, як Ви тут працюєте і тому глядимо на Вашу працю з повним довір'ям. Щоб цей новий рік з великим благословенням, що його випрошуємо з неба для Фюрера й його перемоги, теж і для нашої скромної праці в Ґенерал-Ґубернаторстві був благословенним.

 

[Львівські вісті]

02.08.1942