Юрій НИКОРАК

 

На Франківщині актуалізували скандальну тему реприватизації Бурштинської ТЕС.  Наприкінці минулого тижня, 30 червня, тамтешня обласна рада ухвалила звернення до Президента, прем’єр-міністра та Генерального прокурора з вимогою провести перевірку правомірності умов приватизації Бурштинської ТЕС ПАТ «Західенерго» та виконання інвестиційних зобов’язань з боку ТОВ «ДТЕК». Звернення містить пункт про розірвання договору і повернення ТЕС в державну власність у разі, якщо перевірка доведе невиконання власником інвестзобов'язань.

 

Про звернення обласної ради щодо необхідності перевірки умов приватизації Бурштинської ТЕС ПАТ "Західенерго" та виконання інвестиційних зобов’язань ТОВ "ДТЕК"

 

Відповідно до статті 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні", обласна рада вирішила:

 

1. Схвалити звернення обласної ради до Президента України П. Порошенка, прем'єр-міністра України В. Гройсмана, Голови Верховної Ради України А. Парубія, Генерального прокурора України Ю. Луценка, міністра енергетики та вугільної промисловості України І. Насалика, міністра екології та природних ресурсів України О. Семерака, міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва, в.о. голови Фонду державного майна України Д. Парфененка, голови Антимонопольного комітету України Ю. Терентьєва, голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Д. Вовка, головного державного інспектора України з енергетичного нагляду О. Шургая щодо необхідності перевірки умов приватизації Бурштинської ТЕС ПАТ "Західенерго" та виконання інвестиційних зобов'язань ТОВ "ДТЕК" (додається).

2. Рішення надіслати Президенту України П. Порошенку, прем’єр-міністру України В. Гройсману, Голові Верховної Ради України А. Парубію, Генеральному прокурору України Ю. Луценку, міністру енергетики та вугільної промисловості України І. Насалику, міністру екології та природних ресурсів України О. Семераку, міністру економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіву, в.о. голови Фонду державного майна України Д. Парфененку, голові Антимонопольного комітету України Ю. Терентьєву, голові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Д. Вовку, головному державному інспектору України з енергетичного нагляду О. Шургаю.

3. Текст звернення опублікувати в газеті "Галичина", оприлюднити на інтернет-сторінці обласної ради та в інших засобах масової інформації.

4. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника голови обласної ради С. Басараба і постійну комісію обласної ради з питань захисту прав людини, законності, правопорядку, антикорупційної політики, люстрації та очищення влади (Т. Виноградник).

 

 

Текст звернення депутати Івано-Франківської облради ухвалили після довгого та детального обговорення 68-ма голосами із 84-х. Вишенькою на торті стало рішення створити тимчасову контрольну комісію, яка має перевірити ще й чи задоволений трудовий колектив Бурштинської ТЕС умовами праці.

 

Бурштинська ТЕС є одним із трьох структурних підрозділів енергогенерувальної компанії ПАТ «Західенерго». Інші два – теплоелектростанція у Добротворі (Львівщина) та Ладижинська ТЕС (Вінницька обл.). У 2012 році ця компанія, що генерує електроенергію здебільшого для експорту у Європу, перейшла під контроль Ріната Ахметова, «ДТЕК» (від російського – Донбасская топливно-энергетическая компания) якого викупила 45% «Західенерго». Ще 25% компанії належали холдингу Ахметова і раніше.

 

Публічні претензії до нового власника «Західенерго» почали виникати зі зміною в країні політичної ситуації – 2012 рік же бо був часом висхідної «стабільності» Януковича. Голови попіднімали у Бурштині та Ладижині. Досі тихо лише у Добротворі. Однак якщо справа з реприватизацією піде у суд, всі три теплові електростанції розглядатимуть пакетом, оскільки придбав їх Ахметов разом.  

 

Нема диму без вогню

 

Історія протестів як на території самої Бурштинської ТЕС, так і з перекриттям її працівниками траси Львів – Івано-Франківськ, і навіть блокада львівського офісу «ДТЕК-Західенерго» – триває вже не перший рік. Востаннє дві сотні працівників електростанції протестували 5 лютого 2017-го, коли вже вдруге перекрили дорогу міжобласного значення, а перед тим відбули попереджувальну акцію протесту на самому підприємстві. Головні вимоги: підвищити зарплатню, повернути доплати за вислугу років та припинити звільнення робітників. Акцію супроводжували гаслами «Ахметова посадити, майно конфіскувати», «Ахметова – на нари, станцію – державі». Профспілковий комітет Бурштинської ТЕС, який і організував протест, нагадав, що електростанція дісталася нинішньому власнику за 1 млрд 932 млн грн, що на момент купівлі підприємства становило місячний виторг «Західенерго» і що, «згідно з бухгалтерськими звітами, Бурштинська ТЕС заробила Ахметову за останні 4 місяці 1 млрд 100 млн грн».

Директор Бурштинської ТЕС Андрій Шувар тоді заявив:

«Це вже друга подібна акція бурштинських енергетиків. Тільки якщо попередня акція мала суто економічні вимоги, то цього разу вона супроводжується і політичними гаслами, і за підтримки політиків». Натомість запевнив: «Компанія завжди готова до діалогу зі своїми працівниками… Щороку підвищується зарплата працівників нашої станції. Станом на січень 2017 року середня зарплата становить понад 9 тисяч гривень, це вдвічі більше, ніж середня по Івано-Франківській області. Вся зарплата виплачується вчасно, і це при тому, що ДП «Енергоринок» заборгувало нашій електростанції майже 2 млрд грн за вже вироблену і відпущену електроенергію».

 

Протести привернули увагу до ситуації з власністю «Західенерго». Після блокади львівського офісу компанії (31 січня 2017 р.), головною вимогою якої була перевірка законності приватизації компанії, розслідуванням зайнялися у Верховній Раді. А 18 травня оприлюднили перші результати. Під час бурхливих обговорень на засіданні Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації пропонували визнати, що здійснена в 2012 році приватизація державного пакета акцій (45,103%) «Західенерго» була протиправною схемою заволодіння держмайном у неконкурентний спосіб. Депутати наголошували, що сталося очевидне порушення закону про приватизацію держмайна, а тому ця історія потребує ретельного розслідування правоохоронними структурами, доповіді від яких у ВРУ чекають вже у липні. Водночас Фонд державного майна, якому належить 25% акцій «Західенерго», зобов’язали перевірити виконання умов договору купівлі-продажу інвестором.

 

«Це доволі показовий приклад: штучно сформовані умови для потенційних учасників так званого конкурсу, де брала участь одна-єдина компанія з групи ДТЕК, яку потім і визнали переможцем», – заявила тоді народний депутат Вікторія Войціцька (фракція «Самопомочі»). Вона акцентувала на тому, що «умови приватизації було затверджено урядом винятково під ДТЕК: «Одразу зрозуміло, що зроблено це з метою прибрати будь-яких інших учасників, зокрема й іноземних інвесторів». 

 

Врешті депутатська комісія ВРУ дійшла висновку:

протягом 2012-2013 років відбувся цільовий розпродаж державного майна конкретним фінансово-промисловим угрупованням. Штучно занижувалась вартість компаній і відбувалась концентрація цих пакетів у руках вузького кола бізнес-угруповань, які вже були міноритарними акціонерами цих компаній. Створювалися неконкурентні умови приватизації енергетичних активів, які потім затверджувалися розпорядженнями уряду та наказами Фонду державного майна. А компанія «Західенерго» стала зразком неконкурентної приватизації – з дискримінаційними умовами конкурсу. У боротьбі за експортно орієнтовану «Західенерго» уряд Азарова забезпечив «зелену вулицю» компанії Ахметова. Затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів №930-р від 21 вересня 2011 року умови конкурсу були неприйнятними для решти потенційних покупців, адже постанова обмежувала участь у конкурсі тим покупцям, які раніше не володіли акціями «Західенерго».

Відтак, у 2012-му Р. Ахметов переміг у боротьбі за активи «Західенерго»: після приватизації 45,103% акцій ПАТ «Західенерго» його компанією ДТЕК її загальна частка у статутному капіталі «Західенерго» зросла до 70%. Це забезпечило повний контроль активів та фінансово-господарської діяльності підприємства. У такий спосіб енергохолдинг ДТЕК став монопольним експортером електрики до Європи.

 

За словами Вікторії Войціцької, прийняті урядом та Фондом державного майна акти депутати розцінюють як грубе порушення норм законодавства про захист конкуренції згідно зі статтею 15  закону «Про приватизацію державного майна». Якщо це буде доведено в судах, акції можна буде повторно продати за прозорими умовами конкурсу, що значно збільшить надходження до бюджету держави.

 

Та і це ще не все. Виявляється, були порушені умови навіть цього "м'якого" договору про приватизацію. Однією з умов договору, укладеного з ДТЕК, кленовим листком, що прикривав ницість тодішньої влади, була передбачена до 2016 року реконструкція енергоблоків УСІХ теплових електростанцій – з метою приведення їх у відповідність до вимог Європейської мережі системних операторів (ENTSO-E).

Натомість керівник ТЕС Андрій Шувар, запевняючи, що всі зобов’язання виконують у повному обсязі, констатує: «Вже реконструйовано ДВА (виділення. – Z) блоки Бурштинської ТЕС, зараз на реконструкції третій за рахунком (із 12-ти. – Авт.). Ми підвищили потужність станції на 51 МВт, хоча за умовами – 50. З моменту приватизації у модернізацію інвестовано 1,3 млрд грн, інвестиційну складову в тарифі нараховували за постановою НКРЕКП».

 

У кожного – своя правда

 

Ухваленню рішення Івано-Франківської обласної ради щодо Бурштинської ТЕС передувала гаряча дискусія, в тім числі й щодо зарахування холдингом своїх інвестицій до складу підвищених тарифів.

 

"Якщо ми порушуємо це питання, то маємо знати документи, – пояснила суть претензій голова депутатської фракції "Воля" Ольга Галабала. – Ми півтора року витребовували документи (депутати зверталися до Міністерства енергетики і АМКУ з вимогою перевірки виконання власником інвестиційних зобов'язань. – Авт.), договір був укладений з кіпрською компанією. У додатку були інвестиційні зобов'язання – перелічені, але не була вказана сума інвестицій. Зобов'язання виконувала не кіпрська компанія, яка придбала, а Бурштинська ТЕС. В чому зловживання? НКРЕ встановлювала тариф і закладала в нього частку коштів, які йшли через інвестфонд... У такий спосіб громадяни самі оплатили інвестзобов’язання власників. Відбулося величезне шахрайство, тому що ці кошти мала сплатити приватна компанія-покупець. А гроші витягнули з кишень споживачів…»

 

Документи, які вона надала депутатам, і оприлюднені у власному блозі висновки – лаконічні, але переконливі. Отже:  

 

У 2012 році Фондом державного майна України та компанією Ріната Ахметова "ДТЕК ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" (Республіка Кіпр) укладено договір купівлі-продажу майна за 1 932 100 тис. грн, які кіпрська компанія мала заплатити за пакет акцій 45,103% статутного капіталу ПАТ "ЗАХІДЕНЕРГО". Відповідно до п. 11 вказаного договору, Покупець (компанія Ріната Ахметова "ДТЕК ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" (Республіка Кіпр)) мав виконати цілу низку інвестиційних зобов’язань. Сума зобов’язань не вказана, лише зазначено їхній перелік.

 

Із наданих ФДМУ відповідей на запит народного депутата з Івано-Франківщини Юрія Дерев’янка стає очевидним порушення договору з боку кіпрської компанії та невиконання нею інвестиційних зобов’язань, бо

 у 2012-2013 роках Товариство, тобто "ДТЕК Західенерго", а не компанія Ріната Ахметова "ДТЕК ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" (Республіка Кіпр), виконало інвестиційних зобов’язань на суму 73 млн 728 тис. грн.

 

ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ

04.06.2015 №10-23-10179

 

Народному депутату України

Дерев’янку Ю.Б.

На №291-1345 від 22.05.2015

Щодо здійснення інвестування Компанією ДТЕК ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД

 

Шановний Юрію Богдановичу!

 

У Фонді державного майна України розглянуто Ваше звернення від 22.05.2015 р. № 291-1345 щодо надання інформації про здійснення Компанією ДТЕК ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД іноземних інвестицій у період з 10.01.2012 року і до сьогодні та їхньої державної реєстрації, та в межах компетенції повідомляємо таке.

 

Відповідно до статтей 7 та 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», державні органи приватизації здійснюють повноваження щодо контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна.

 

На контролі у Фонді державного майна України перебуває договір купівлі-продажу пакета акцій (45,103 % статутного капіталу) ПАТ «Західенерго» від 10.01.2012 № КПП-589, укладений за результатами конкурсу між Фондом державною майна України та Компанією ДТЕК ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД (далі  Договір).

 

Відповідно до пункту 11 Договору на покупця  Компанію ДТЕК ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД – у межах придбаних за Договором корпоративних прав покладено виконання зобов'язань у економічній, інноваційно-інвестиційній, соціальній, природоохоронній діяльності ПАТ «Західенерго» (далі  Товариство).

 

Пунктом 13 Договору передбачено, що забезпечення виконання зобов'язань покупця, визначених пунктом 11 Договору, здійснюється покупцем відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» шляхом внесення пропозицій щодо включення відповідного питання до порядку денного загальних зборів та/або наглядової ради товариства, участі покупця у загальних зборах та/або засіданнях наглядової ради товариства та голосування за рішення, необхідні для виконання таких зобов’язань.

 

Слід зазначити, відповідно до підпункту 11.2.в) пункту 11 Договору, покупець у межах корпоративних прав зобов’язаний забезпечити в інноваційно-інвестиційній діяльності Товариства здійснення щорічних інвестицій для модернізації загальностанційного обладнання (в тому числі системи хімічної водопідготовки, поливоподачі та відкритого розподільного пристрою та інше) на рівні не менше середньорічного обсягу за останні три роки до дати переходу до покупця права власності на пакет акцій. При цьому середньорічний обсяг інвестицій Товариства для модернізації загальностанційного обладнання за останні три роки до дати переходу до покупця права власності на пакет акцій, тобто за 2009-2011 рр., становить 27 379 тис. грн.

 

Таким чином, за умовами Договору, покупець має вживати заходів у межах належних йому корпоративних прав відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо забезпечення Товариством інвестування модернізації загальностанційного обладнання у визначеному Договором обсязі.

 

За результатами проведеного контролю за виконанням умов Договору встановлено, що за період з 2012 по 2013 рр. обсяг інвестицій на виконання зобов’язання, визначеного підпунктом 11.2.в) пункту 11 Договору, становив 73 728 тис. грн (з них у 2012 р.  34 837 тис. грн, у 2013 р.  38 891 тис. грн). Інформація стосовно обсягу інвестицій у 2014 року буде отримана за результатами перевірки у червні 2015 року.

 

Голова Фонду І.Білоус

вик.

Коваль Н.С. (200 33 67)

 

 

Відповідно до листа ПАТ "ДТЕК Західенерго" від 23.05.2015 №25/486, загальна сума інвестицій, здійснених ВП "Бурштинська ТЕС" ПАТ "ДТЕК Західенерго" (а не кіпрською компанією Ахметова) у період 2012-2014 рр., становила 1,2 млрд грн.  Тобто замість компанії Ріната Ахметова "ДТЕК ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" (Республіка Кіпр), яка була Покупцем частини акцій "ДТЕК Західенерго", інвестиційні зобов’язання на суму 1,2 млрд грн виконала ВП "Бурштинська ТЕС" ПАТ "ТЕК Західенерго", тобто українська компанія.

 

Той факт, що кіпрська компанія Ріната Ахметова "ДТЕК ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" не здійснювала іноземних інвестицій у ПАТ "ДТЕК Західенерго" у період з 2012 року по травень 2015 року, підтверджує лист ДФСУ.

 

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ (ДФС)

04/06/2015 1443/  на №291 1347 від 22.05.2015    

 

Народному депутату України Дерев’янку Ю. Б.

вул. Садова, 3-а, м. Київ. 01008

Про розгляд звернення

 

Шановний Юрію Богдановичу!

 

Державна фіскальна служба України в межах компетенції розглянула Ваше депутатське звернення від 22.05.2015 № 291-1347 та повідомляє:

 

Особливості режиму іноземного інвестування на території України встановлено Законом України "Про режим іноземного інвестування" (далі  Закон). Положення цього Закону врегульовують відносини, зокрема, щодо державних гарантій захисту іноземних інвестицій, їхньої реєстрації тощо.

 

Відповідно до статті 13 Закону, державну реєстрацію (перереєстрацію) іноземних інвестицій та її анулювання здійснює Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласними Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

При цьому необхідно зазначити, що така реєстрація не є обов'язковою, але незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених Законом.

 

Порядок державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2013 року № 139 (далі  Порядок № 139).

 

Згідно з пунктом 4 Порядку № 139 для державної реєстрації іноземних інвестицій іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа подає органу державної реєстрації пакет документів, у тому числі інформаційне повідомлення про здійснену іноземну інвестицію, у трьох примірниках з відміткою територіального органу Державної фіскальної служби за місцем здійснення інвестицій про їхнє фактичне здійснення.

 

Отже, реєстрація іноземних інвестицій здійснюється органами державної реєстрації, визначеними статтею 13 Закону. Територіальні органи Державної фіскальної служби лише підтверджують факт внесення іноземної інвестиції, про що робиться відмітка на інформаційному повідомленні.

 

Порядок підтвердження територіальними органами Державної фіскальної служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій затверджений наказом ДГІА України від 29.06.2005 №238.

 

При цьому зазначаємо, що інформаційні повідомлення для підтвердження факту внесення компанією "ДТЕК ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" (Кіпр) іноземної інвестиції до ПАТ "ДТЕК Західенерго" (податковий номер 23269555) протягом 2012 року  травня 2015 року до податкового органу за місцем реєстрації не надходили.

 

З повагою, Голова Р.М. Насіров

вик. Бочко 2726332

 

Інформація про відсутність інвестицій підтверджується ще й листом Мінекономрозвитку від 15.06.2015 року.

 

Пані Галабала звертає увагу на порядок утворення тарифу на виробництво електроенергії, який діяв для ПАТ "ДТЕК Західенерго" у зазначений період. Зокрема, що Законом "Про електроенергетику" передбачено ринкове формування тарифів на електричну енергію, тобто витрати (собівартість) + прибуток компанії. «Таким чином, "інвестиції" у розмірі 1,2 млрд грн, які виконала ВП "Бурштинська ТЕС" ПАТ "ДТЕК Західенерго» замість кіпрської компанії Ріната Ахметова "ДТЕК ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", стали частиною витрат ПАТ "ДТЕК Західенерго" і були закладені у тариф, затверджений НКРЕКП як собівартість виготовлення електроенергії!», – наголошує вона.

 

Відтак Ольга Галабала зауважила: «Замість того, щоб за рахунок інвестицій кіпрської компанії покращити та вдосконалити виробництво, зменшити кількість шкідливих викидів, що призведе до збільшення ефективності виробництва та здешевлення електроенергії, ми отримали збільшення її вартості! (Збільшення тарифу можна прослідкувати у вказаному вище листі ПАТ "ДТЕК Західенерго"). Замість Ахметова (його кіпрської компанії) інвестиційні зобов’язання фактично виконали споживачі, тобто ми з вами, які оплатили їх у складі тарифу як частину собівартості виготовлення електроенергії.

Більше того, враховуючи той факт, що після покриття витрат на виготовлення електричної енергії (з урахуванням "інвестицій") тариф залишається високим, "ДТЕК Західенерго" отримує надприбуток, більша частина якого переходить до кіпрської компанії Ахметова. За її даними, «реальний розмір завданих збитків сягає мільярдів гривень, враховуючи обсяги проданої електроенергії».

 

Резюме: «Придбавши Бурштинську ТЕС, компанія Ріната Ахметова взяла на себе певні інвестиційні зобов'язання. Однак не виконує їх. Це дає підстави вимагати повернення станції у державну власність. Адже, відповідно до п. 28 договору, у випадку значного порушення Покупцем свої зобов’язань, в тому числі інвестиційних, Продавець (Держава) має право ініціювати розірвання договору та повернення пакету проданих акцій, що ми й пропонуємо негайно робити!"

 

Своєю чергою, голова профспілки Бурштинської ТЕС Руслан Карвацький виклав погляд «зсередини»:  "21 вересня 2011 року (дата затвердження КМУ умов приватизаційного конкурсу. – Авт. ) Ахметову подарували 45% акцій Бурштинської ТЕС… У нас 12 блоків, тільки на двох встановлено очисне обладнання, решта 10  без… Правильно говорили, що чорний дим. Людей приховано скорочують. У бригаді було 12 осіб, зараз 6. Обслуговували шість блоків, тепер 12. Охорона, бухгалтерія, госпвідділ – виведені в аутсорсинг з ТЕС. Люди втратили право на соцпакети. За останні три роки ТЕС показує збитки, в той час як Ахметов з вересня 2016 року заробив мільярд, і всі гроші виведені на Кіпр".

 

Утім, озвучуються й протилежні погляди. Зокрема, депутат Франківської облради від "Батьківщини" Андрій Іваськів, мешканець Бурштина, виступив на сесії на захист власників ТЕС. Він заявив, що ТЕС завжди допомагала місту і працювати на станції вважається престижним, а "проблеми почалися, відколи політики запропонували переглянути приватизацію БТЕС".

 

«Не треба переплітати політику з господарською діяльністю. Люди хочуть одного – зарплат, соціальних гарантій і дихати чистим повітрям… Треба подивитися, як виконуються зобов’язання ТЕС перед працівниками із зарплати – ці питання турбують громаду в першу чергу, решта на задньому плані",  заявив «батьківщинівець» Іваськів.

 

А голова міської ради Бурштина Роксолана Джура (обрана на цю посаду вже після приватизації ПАТ "Західенерго") запевняє, що «на мітинги приходили близько 100 осіб, а місто має 15 тисяч 600»:

«Я буду говорити від тих містян, які не прийшли на мітинг. За останній рік відбулося 4 страйки на підприємстві. Я шаную позицію керівництва ТЕС, яке не розігнало жодного мітингу…»

 

Пані голова повідомила, що депутати міськради і вона, як міський голова Бурштина, включені в комісію ВРУ, яка буде з'ясовувати питання приватизації і виконання інвестзобов’язань. 

 

Директор ДТЕК Бурштинська ТЕС, депутат обласної ради від "Батьківщини" Андрій Шувар вважає, що в питаннях довкола станції "багато спекуляцій". На підприємстві працює 1 тисяча 855 осіб, зарплата без затримок. Натомість щодо інвестиційних зобов’язань з реконструкції блоків ТЕС «є прогрес: модернізували 5 блоків за два минулі роки. Ще один блок зараз у реконструкції, буде обладнаний електронним фільтром. За 2016 рік сплачено 400 млн грн податків, з них 300 млн грн  екологічний збір».

 

Реприватизація: норми і реалії

 

Результати приватизації справді можуть бути переглянуті згідно з чинним законодавством України. Зокрема, Закон «Про приватизацію державного майна» передбачає можливість та порядок повернення приватизованого майна державі, хоча цей процес у ньому прямо й не називається «реприватизацією».

Так, відповідно до частини 5 статті 27 Закону, на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Частиною ж 6 статті 29 Закону передбачено, що порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Отже, приватизоване майно можна примусово повернути державі винятково у судовому порядку.

«Реприватизацію не слід плутати з іншими процесами, зокрема спорами, пов'язаними із порушенням договорів, укладених з державою в процесі приватизації, – пояснює Z Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку й співавтор монографії «Приватизація та реприватизація в Україні після «помаранчевої» революції» (2006 р.). – Бо в українському варіанті реприватизація – це політичний процес, метою якого є покарання несправедливо розбагатілих завдяки приватизації (умовно "олігархів")».

 

«Натомість практика переслідування державою порушників приватизаційного законодавства, – наголошує Олександр Пасхавер, – існувала завжди, інша річ, що вона не застосовувалася щодо певних осіб. Відомий принцип: для друзів — усе, для недругів — закон.

 

Та саме собою переслідування порушників закону — це не кампанія, а нормальний процес. Не може бути й мови про те, що таке переслідування погіршує інвестиційний клімат. Радше навпаки. Немає жодних підстав вважати, що ми повинні вибачати порушникам закону».

 

Натомість, "революційна" реприватизація – і в політичному, і в економічному плані, – пояснює Пасхавер, — свого часу виявилася малоефективним способом перегляду результатів приватизації в Україні. Насамперед тому, що здійснювалася через суди і виявилася тривалим та виснажливим процесом. «Процес реприватизації як спосіб перегляду результатів приватизації сформувався під впливом загальних революційних настроїв населення і характеру першої урядової команди на чолі з Юлією Тимошенко, яка звикла до непримиренної опозиційної боротьби», – зауважує фахівець.

 

Тоді найзначимішими прикладами реприватизації стали ВАТ «Криворіжсталь» та ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» (НЗФ). У випадку ж із ще одним гігантом, ВАТ «Нікопольський південнотрубний завод» (НПТЗ) процес перегляду прав власності владою так і не був доведений до кінця.

 

Друга – менш тривала й потужна – хвиля реприватизації почалася у 2015 році. До слова, тоді її  ініціатором теж виступала Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради з питань приватизації, очолювана Борисом Філатовим, але йшлося вже не так про власне повернення підприємств державі, як про доплати державі за стратегічні об'єкти, які були приватизовані за безцінь. Утім, тоді ж сам Філатов зауважував, що як такий термін "реприватизація" у чинному законодавстві України відсутній. "Якщо нам вдасться провести через зал законопроект про справедливу доплату за приватизовані за заниженими цінами об'єкти, то я буду вважати, що ми виконали наше завдання". Не судилося.
 

04.07.2017