Археологи стверджують, що відкриття скіфської фортеці на Прикарпатті змінює історію. Це є доказом, що культурні впливи йшли до нас зі Сходу, а не — як вважали дотепер — із Заходу.
"Відкриття городиська скіфів у Хотинці на Прикарпатті пересуває межі скіфського домінування на територію нинішньої Польщі, чого ще недавно ніхто з нас не очікував", — говорить професор Сильвестр Чопек з Інституту археології Ряшівського університету [Z: з минулого року — ректор цього університету].
Ряшівські археологи відкрили град у 2016 р., але не були впевнені щодо часу його походження. Лише тиждень тому вони отримали неочікувані результати радіовуглецевого датування решток знайденого на схилі валу деревного вугілля. Результати підтвердили, що йдеться про ранню епоху заліза, тобто VIII ст. до н.е., що означає, що ці залишки є значно старіші, ніж очікували.
Хотинець. На полях недалеко від села є піщана височина, що зветься Городисько. В I Речі Посполитій — село Перемиської землі Руського воєводства, тут досі є чинна греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці
Світле коло на полі, а в центрі зільник
Первісні оборонні укріплення городиська збереглися в напівкруглому насипі, порослому рослинністю. Вал завширшки близько 30 метрів виноситься десь на 3-4 метри вище навколишньої території.
"Досліджувати ми почали від січення валу. Не було певності, чи узвіз є природним, чи сформований людською рукою. Тепер уже сумнівів нема. Характер нашарувань виразно вказує, що він був насипаний людиною. Але те, що вдалося нам зафіксувати цьогорічної весни, перевищило наші найсміливіші очікування," — розповідає професор Сильвестр Чопек.
Археологи помітили на сусідніх полях світлі плями на темному тлі землі. Замовили дрон, і на знимках з повітря на полі виразно проступило правильне світле коло – основа великого городиська, могутньої фортеці розміром 610 на 600 метрів.
Виявилося, що досліджувані науковцями залишки валу є ледве четвертою частиною цілої окружності городиська. На інших ділянках вали виявились розораними, частиною валів нині пробігає дорога і там стоїть забудова.
На знимках всередині кола городиська археологи побачили виразне потемніння з круглим світлим колом у центрі.
"За нашою попередньою концепцією, уже підтвердженою археологічними дослідженнями, це є залишок зільника, найважливішого культово-обрядового місця городиська, характерного для скіфських городиськ. Ми знайшли там фрагменти скіфської кераміки та величезну кількість звіриних кісток," — повідомляє професор Чопер.
На думку науковця, ці три важливі елементи — вал із підтвердженою хронологією, зільник (об'єкт цілком чужий в центрально-європейському культурному середовищі) та археологічні матеріали, які відповідають ранній епосі заліза в Східній Європі, — дають впевненість, що це городисько треба віднести до скіфської культури, сформованої на території Східної Європи.
Вигончарена на колі кераміка прийшла зі Сходу
"Це сенсаційне відкриття! Маємо на Прикарпатті фортецю зі скіфських часів, яка нічим не відрізняється від наддніпрянських і наддністрянських," — додає професор Чопек. На знимці з дрону на орному полі видно світлий контур могутньої фортеці. Саме там археологи знайшли ці фрагменти скіфської кераміки та кістки звірів.
"Датування оборонних валів підтвердило, що це городисько скіфів із ранньої епохи заліза. Сенсацією є і те, що городисько не ізольоване. Воно оточене вінцем археологічних пам'яток, тобто місць, де ми знайшли ідентичний археологічний матеріал, а це означає, що ми маємо справу з великим центром поселень, з певною агломерацією, яка мусила відігравати величезну роль як ретранслятор культури зі Сходу, навіть з грецького світу, до Центральної Європи", — стверджують археологи.
Одним із доказів цього впливу є знайдена на території валів кераміка, вигончарена на колі, — перша така знахідка в цьому регіоні.
"Це причинок для зміни підручників! — говорить професор Сильвестр Чопек. — Якщо ви відкриєте нинішні підручники з археології та історії, то дізнаєтеся, що найстарішу вигончарену кераміку на наших землях приписують кельтам, тобто народові, що прибув із Заходу. Ми ж маємо докази, що перша така кераміка походила зі Сходу. З грецьких колоній її перейняли скіфи і перенесли аж на теперішню територію Польщі. Хотинецька агломерація запевно була важливим елементом поширення цих витворів, а отже, і нематеріальних елементів культури.
"Це відкриття революціонує знання про історію теперішніх польських земель. Завдяки цій фортеці виявилося, що культурно ми є ближче до класичної Греції", — каже професор Сильвестр Чопек.
Скіфи чи, може, неври?
На південь від городиська розташовані пам'ятки, які досліджували з оказії будівництва автобану і в яких, відтак, знайшли велику кількість кераміки, кісток коней, залізних предметів, у тім числі і вудила для коней — тварин, дуже важливих для кочового народу, яким були скіфи.
Чи в городиську мешкали саме скіфи? Не конечно, це міг бути народ скіфського культурного типу. На мапах Скіфії до цього часу Хотинця і простору південно-східної Польщі не було, але навколо Скіфії мешкало багато різних підлеглих їм народів. Це дуже добре описав Геродот у V ст. до н.е. Хотинецьку агломерацію можна приписати народові неврів — розповідає професор Чопек.
Наразі ряшівські археологи є ще на попередньому етапі досліджень. "Ми ще не можемо похвалитися унікальними знахідками, але нема сумнівів, що вони будуть", — запевняють науковці. Курган, в якому можна очікувати справжніх скарбів — наприклад, прикрас із золота, які клали до могил скіфської аристократії, ще не локалізований. "Все це перед нами, донедавна ми не мали навіть локалізованого скіфського городиська. Археологія є прекрасною цариною, бо кожен сезон може принести щось сенсаційне", — усміхається Сильвестр Чопек.
Magdalena Mach
Sensacyjne grodzisko scytów
Gazeta Wyborcza, 13.06. 2017
Переклад О.Д.
13.06.2017