Парламентський комітет з питань культури і духовності на своєму засіданні у середу підтримав три проекти законів про державну мову в Україні, а також схвалив четвертий, вдосконалений варіант, що був написаний на базі найбільш ґрунтовного з попередніх проектів – №5670.
Так, ідеться про проекти законів "Про мови в Україні" (№5567; група Ярослава Лесюка), "Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні" (№ 5669, група "свободівців" і Марії Матіос), "Про державну мову" (№5670 – розробка громадської робочої групи), а також "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (№5670-д – удосконалена редакція громадського законопроекту).
"Комітет з питань культури і духовності прийняв рішення підтримати всі три законопроекти, що стосуються державної мови. Але найголовніше – підтримав також четвертий, комітетський варіант, який ми на основі закону про мову №5670 напрацювали за останні тижні. Саме цей варіант може об'єднати всіх, для кого справді важлива українська мова і українське майбутнє", – прокоментував співкоординатор руху "Простір свободи", один із членів робочої групи Тарас Шамайда на своїй сторінці у Facebook.
Перша заступниця голови комітету Ірина Подоляк відгукнулася доволі скептично про процес переписування проектів. "Ухвалили рішення вносити в зал всі три, плюс доопрацьований робочою групою і комітетом на основі #5670. Поправки незначні, лібералізовані для друкованих медій і книговидання. Закон називатиметься "Про забезпечення функціонування української мови як державної" – це теж для задоволення чужого его, але так має бути", – констатувала Подоляк.
Поза тим, вона поінформувала, що в четвер у парламенті розпочнеться збір депутатських підписів із тим, аби зареєструвати проект із щонайширшою підтримкою. "Доопрацьований завжди має перевагу для голосування в залі", – прокоментувала пані Ірина на своїй сторінці у Facebook.
На засіданні комітету трапилася сценка: автори альтернативних проектів Марія Матіос і Ярослав Лесюк вчинили демарш і покинули збори дочасно.
Зі слів Шамайди, двійко депутатів вимагали змінити назву і суть закону, "напхати туди норм про меншини, регіональні мови й т. ін., а коли це не вдалося, не просто проголосували проти, а й залишили засідання комітету".
07.06.2017