Колись, доживши до сивини, можна буде зібрати внуків та правнуків і з помірним пафосом розповісти про окремі оптимістичні події, що відбувалися у другому десятилітті XXI століття.
Суд тижня
Тепер Швеція для українців асоціюватиметься не з квартетом АBBA чи недолугим Карлом ХІІ, а з верховенством закону і здоровим глуздом. Стокгольмський арбітраж задовольнив вимогу Національного нафтогазового холдингу «Нафтогаз України» про перегляд ціни з укладеним у 2009 році контрактом на закупівлю природного газу у російської компанії «Газпром» з урахуванням ринкових умов. Також окремим рішенням Стокгольмського арбітражу скасовано вимогу «Газпрому», згідно з якою Україна повинна була щорічно купувати 52 млрд куб. м газу або оплачувати його вартість, навіть не вибираючи весь обсяг (принцип «бери або плати»).
Найчіткіше прокоментував небуденну подію міністр закордонних справ Павло Клімкін у Twitter: «Чиста перемога України та європейських правил над енергетичної агресією РФ і монополізмом "Газпрому". Договорняки більше не діють. Тільки європейські правила!»
Прості ж посполиті на деякий час пробачили «Нафтогазу» і захмарні зарплати чиновників, і покупку броньованих лімузинів. Про зменшення тарифів на газ говорять поки що тихо, але з оптимізмом.
Ратифікація тижня
«Кремль, уражений хронічною українофобією, капостив нам на кожному кроці. Він використовував всі наявні ресурси: гроші, пропаганду, брехню, інтриги, розвідувальні структури і групи впливу. Йому підігрували антиєвропейські популістські сили всередині Євросоюзу, які використовували наявні бюрократичні зачіпки та витворювали нові. Все це робилося з єдиною метою – унеможливити ратифікацію Угоди, поховати її та, відповідно, зупинити курс України на возз’єднання з нашою європейською родиною», – так Петро Порошенко прокоментував рішення Сенату Нідерландів щодо підтримки ратифікації Угоди про асоціацію Україна – Європейський Союз.
Після торішнього референдуму, коли нащадки гезів неделікатно показали українцям на двері європейської хати, наші перспективи потрапити в цивілізовану компанію виглядали доволі примарними. Але тепер голландці змінили думку, і дорога до ЄС для України стала трохи коротшою. Істерична реакція російського керівництва на ратифікацію зайвий раз свідчить, що наша країна рухається в правильному напрямі.
Відставка тижня
Про Міністерство інформаційної політики говорили, як про привида в середньовічному замку – всі переконані, що цей об’єкт існує, але що робить і чим повинен займатися, залишалося загадкою. Тепер про структуру згадали тому, що її шеф став безробітним. «Міністр мав розмову з керівництвом країни та членами уряду, яким повідомив про своє рішення. Причиною відставки є погіршення стану здоров'я. Жодних політичних або інших мотивів не існує», – пояснив державний секретар Міністерства інформполітики Артем Біденко.
Юрій Стець не вперше висловлює бажання покинути високу посаду – 8 грудня 2015 року він казав, що передасть до Верховної Ради заяву про відставку, але вже 4 лютого 2016 року повідомив про її відкликання. За цей час особливими досягненнями МІП похизуватися не змогло, а самого Стеця час від часу неагресивно критикували за відсутність у країні інформаційної політики як такої. Зміна керівництва МІП навряд чи покращить ситуацію, бо у найвищих кабінетах немає остаточного розуміння про те, що словосполучення "інформаційний фронт" давно вже використовується без лапок.
Замах тижня
В умілих руках пістолет Макарова є гідним конкурентом популяризованому Джоном Маклейном "Глоку", а жінки-тілоохоронці існують не тільки в голлівудському кіно. Історія з атентатом на подружжя добровольців Адама Осмаєва і Аміну Окуеву вартує, аби блокбастер про неї таки зафільмували.
У поліції розповідають про чоловіка, який назвався іноземним журналістом і заздалегідь домовився з подружжям про зустріч, під час якої почав стрілянину – і сам хапнув кулю. «Те, що він живий – це диво. Це важливо не тільки для всієї політики, а і з геополітичних міркувань. Росія засилає своїх терористів і диверсантів по всьому світу – він працював і в Австрії. Він працює зараз в Україні, ця людина намагалася відпрацювати в Україні. Абсолютно немає гарантій того, що масові теракти у Франції або ще десь відбувалися, їх цілком можуть створювати такі ж люди – це професіонали і безпринципні, яким немає різниці вбити, кого замовили, або вчинити напад на натовп», – так розповіла деякі подробиці Окуєва.
Достеменно деталей широкий загал знати не повинен, а головне зараз, аби зловмисника раптово не скосив несподіваний приступ паротиту.
06.06.2017