відбуло ся в середу вечером під проводом віце-президента краєвої ради шкільної М. Бобжиньского і тревало пять годин.
В засїданю взяли участь кромі п. Бобжиньского: инспектори краєві Иван Левицкій, Северин Днїстряньскій і Болеслав Барановскій; професори університету д-р Омелян Огоновскій и д-р Смаль-Стоцкій; професори ґімназій: о. Алексей Тороньскій, Наталь Вахнянин, Иван Верхратскій, Кость Лучаківскій, Иларій Огоновскій, Теоф. Грушкевич, о. Онуфрій Лепкій; професор семинарії учительскої Омелян Партицкій. [Другій покликаний професор учительскої семинарії п. Олександер Барвіньскій оправдав ся листом, що прибути не може, і на письмі подав свою опінію.]
П. Бобжиньскій, сконстатувавши, що анкету скликала ц. к. президія намістництва з порученя міністерства просвіти, подав до відомости анкети результат опіній від запитаних попередно руских професорів і учителїв в напрямі: чи реформу рускої правописи уважають за потрібну? Отже запитаних було 82, а заявилось: за потребою реформи 62, против — 20. Відповідно до відношеня відповідей зложено і анкету [з ¾ членів "за" a ¼-ої "против"]. Задачею анкети було — уложити засади реформи правописи. Ухвали анкети будуть відослані міністерству просвіти. [Як віце-президент Бобжиньскій так і инспектор Барановскій заявляли, що Поляки не хотїли до справи рускої правописи мішати ся, аби не стягати на себе підозріня, що нїби-то мають в тім якусь цїль політичну. Иніціятива до реформи вийшла від Русинів і міністерство віддало єї під рішенє руских педаґоґів. Своєю дорогою констатували краєві инспектори, що за-для трудности нинїшної рускої правописи ученики загалом не вміють правильно писати, а через то і наука руского язика не може поступати.]
Анкета перевівши основну дискусію, заявилась за реформою рускої правописи і установила засади нової правописи. В основі задержано дотеперішну правопись з деякими змінами, а именно що-до шістьох букв: ъ, ы, ѣ, ô, û, і ê, — так, що нова правопись шкільна була би така сама, яку завів в своїм "Словари" бл. п. Евгеній Желехівскій. Ухвали поодиноких точок реформи западали або одноголосно або переважною більшостію голосів против найвисше трех, двох або одного голосу противного.
[Дѣло]
27.05.1892