Особову справу 94-річного каґебіста Бориса Стекляра, причетного до вбивства Ніла Хасевича, намагалися спотворити чорнилом. На аркушах донедавна засекреченого документа, котрі стосуються винагород для спецслужбістів, замальовано декілька рядків у періоді, котрий охоплює 1952-1955 роки. Хасевича, нагадаємо, вбито 4 березня 1952 року під час облави на криївку в селі Сухівці на Рівненщині.
Про це повідомив директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, котрий отримав доступ до засекреченого донедавна документа й розпочав вивчати матеріали на Стекляра, що їх ветеран спецслужби торік намагався приховати через позов проти управління Служби безпеки України на Рівненщині.
"Правди не сховати. Почав працювати із справою Бориса Стекляра, за доступ до якої довелось поборотися. Нагадаю, полковник КҐБ намагався, всупереч прямій нормі закону про доступ до архівів, заборонити ознайомлення з документами про себе через суд. Не вдалося", – написав В'ятрович на своїй сторінці у Facebook.
"Це виявилася не єдина спроба приховати інформацію про нього: окремі фрагменти документів густо зафарбовані чорнилом. У них – про "подвиги", за які керівництво КҐБ відзначало чекіста", – зазначив директор інституту.
Із копій, оприлюднених В'ятровичем, випливає, що в справі зафарбовано три рядки. У 1952 році (тобто у рік вбивства Хасевича) Стекляр отримав за невідомі заслуги "поощрєніє" розміром у місячну зарплатню, у 1954-му – 500 рублів, у 1955-му – додаткову зарплатню.
Згідно з інформацією СБУ, плями на документах виявили у 2009 році. В'ятрович припускає, що десь тоді документи і спотворено. "Пам'ятаю цей час – я тоді очолював архів СБУ, ми саме почали масове розсекречення документів. Доступу до справ співробітників КҐБ тоді не було (це стало можливим тільки після ухвалення спеціального закону в 2015-му), але відкриття архівів злякало чекістів", – пригадав історик.
Водночас В'ятрович заспокоїв, що приховані рядки вдалося розшифрувати. "Вони марно старалися – більшість інформації сьогодні відновлена співробітниками СБУ за допомогою спеціального обладнання", – повідомив пан Володимир.
У коментарях В'ятрович поінформував, що під чорнилом був "перелік заслуг", зокрема боротьба з "українськими буржуазними націоналістами". Подробиці пообіцяв оприлюднити згодом.
Як писав Z, у квітні Генеральна прокуратура розпочала розслідування за фактом убивства художника Ніла Хасевича. Кримінальне провадження відкрили за заявою організації "Національний центр правозахисту", котрій раніше вдалося отримати частину архівних документів, які підтверджують, що операцією облави на криївку з Нілом Хасевичем і ще двома повстанцями у 1952 році керував Борис Стекляр.
"13 квітня 2017 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1, 8 ч. 2 ст. 115 КК України, за фактом вчинення в березні 1952 року працівниками управління міністерства безпеки умисного убивства двох і більше осіб на території Рівненської області", – йдеться у листі від Генеральної прокуратури, що його отримав "Національний центр правозахисту".
Нагадаємо, в оприлюдненому нещодавно документі – а йдеться про "спецповідомлення" "про ліквідацію члена крайового проводу ОУН на Північно-Західних українських землях – "Зота", він же "Рибак", датоване 11 березня 1952 року (тиждень по смерті Хасевича), – зазначено, що Борис Стекляр мав наказ на проведення операції проти художника: "Зокрема, для проведення цих заходів у селах Сухівці, Радухівка і Новосілки скерували оперативну групу у складі заступника начальника відділення 2-го відділу УМДБ капітана Стекляра, що входить у склад оперативної групи УМДБ, котра працює над пошуком "Крота" [...]".
У рапорті повідомлено, що під час облави на хуторі села Сухівці у криївку кинули дві гранати, а також здійснили два постріли із ракетниці. "Внаслідок цього один бандит був убитий, а два інших бандити, відмовившись здаватися, самі пострілялися", – ідеться у документі. У спецповідомленні викладено коротку довідку про Хасевича: "Серед ліквідованих бандитів упізнали: 1."Зот", він же "Рибак", "Бей", "КВ-37", "3-14" і "85-10" – Хасевич Ніл Антонович, 1905 р. народження, уродженець села Дюксин Деражнянського району Рівненської області, українець, походить із сім'ї священнослужителя, з вищою освітою, закінчив Варшавську академію образотворчого мистецтва [...]".
Борис Стекляр та представники його спецгрупи отримали заохочення за проведений напад. "В операції з ліквідації бандглаваря "Зота" і двох інших бандитів добре проявилися наступні оперативні працівники і військовики, котрих прошу заохотити указом МДБ УРСР: подякою і місячним окладом (sic! місячним окладом – як і в списку "поощрєній"! – прим. Z): капітана Стекляра Бориса Єфимовича – заступника начальника відділення 2-го відділу УМДБ Рівненської області [...]", – ідеться у спецповідомленні.
Розстріляна друкарська боївка. Позначки розставили працівники архіву КҐБ. 1 – Ніл Хасевич (Бей-Зот), 2 – Антон Мельничук (Гнат), 3 – В’ячеслав Антонюк (Матвій). З архівної справи.
Влітку 2016 року Борис Стекляр намагався засекретити власну особову справу і звертався до суду з проханням, аби Феміда заборонила відкривати її для громадськості (хоча в радянські часи він хизувався спецоперацією з ідентифікації "Зота" і його знищення у Сухівцях, виступаючи у кількох книгах про діяльність чекістів). Як писав Український інститут національної пам'яті, у своєму позові колишній полковник КҐБ всупереч Закону України “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років” просив суд зобов’язати управління СБУ в Рівненській області не надавати його справи для ознайомлення громадськості. На саме засідання у Рівненському окружному адміністративному суді позивач не з’явився і згодом звернувся до суду із проханням залишити його справу без розгляду.
26.05.2017