Кабінет Міністрів України на своєму засіданні в середу представив проект пенсійної реформи.
Про це повідомляє прес-служба КМУ.
Як заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман, мета реформи – забезпечення бездефіцитності Пенсійного фонду у середньостроковій перспективі, чого вдасться досягнути через встановлення вимог до тривалості страхового стажу та мінімального розміру страхового внеску.
Зі слів голови уряду, раніше громадянин сплачував до Пенсійного фонду менше, ніж отримував. Так, станом на 1 січня 2015 року працівник у середньому перераховував 194 392 грн до ПФУ, натомість отримував після виходу на пенсію 204 984 грн, із 2016 року ця різниця зросла – з 127 327 грн до 231 984 грн. "Сплачуєш менше – отримуєш більше, фактично, за рахунок тих, хто сумлінно працював і сплачував свої внески. Це шлях у нікуди, до ліквідації пенсійної системи країни", – прокоментував Гройсман.
Прем'єр поклав відповідальність за зростання дефіциту Пенсійного фонду на українських політиків, котрі збільшували "подачки" на рівні мінімальної пенсії, забирали у громадян можливість отримати справедливу пенсію і руйнували саму систему.
Володимир Гройсман заявив, що розрив частково вдалося компенсувати за рахунок збільшення розміру мінімальної заробітної платні в Україні: внески до Пенсійного фонду сягнули 295 680 грн і перевищили видатки – 269 352 грн.
Водночас голова уряду висловився за підвищення пенсій, адже більшість пенсіонерів перебувають за межею бідності. Так, із 12 млн пенсіонерів 8 млн отримує лише мінімальну пенсію – 1312 грн (із травня цього року), а середній розмір пенсії в Україні становить 1828 грн (станом на 1 квітня 2017 року).
Гройсман назвав чинну систему нарахування пенсій несправедливою: формула розрахунку, яка включає застосування коефіцієнтів, доплат, надбавок, суми індексації, є незрозумілою. Це не дозволяє людям розрахувати свою майбутню пенсію і негативно впливає на стимули сплачувати внески. Також повністю втрачена диференціація розмірів пенсій у залежності від заробітку. До того ж, спостерігається дискримінація за роком виходу на пенсію: розмір пенсій за однакової кількості страхового стажу та заробітку може відрізнятися більш ніж утричі.
"Пенсія не має бути милостинею – це має бути гідна плата за те, що людина гідно працювала. Відновлення цієї соціальної справедливості і відміна зрівнялівки, яка абсолютно всіх демотивує", – сказав голова уряду.
Зі слів прем'єра, несправедливість при сплаті внесків для формування майбутнього пенсійного забезпечення породила низький рівень охоплення пенсійним страхуванням зайнятого населення; 25% зайнятого населення не сплачує ЄСВ (16,3 млн осіб – зайняте населення). Із 26 млн населення віком від 18-ти до 60 років страхові внески на постійній основі самі сплачують 10,5 млн, а за 1,5 млн їх платить держава.
Мрія Володимира Гройсмана – "віддати належне тим, хто сьогодні працює і виробляє національний продукт, хто своєю працею розвиває національну економіку", при цьому не забувши про тих, "хто десятиріччями працював на благо нашої країни і сьогодні перебуває на заслуженому відпочинку".
А формула, пропонована Кабміном, передбачає нарахування пенсій за єдиним підходом для "старих" і "нових" пенсіонерів із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн (раніше залежало від року призначенні пенсії). Згідно з розрахунками уряду, при ухваленні проекту понад 5 млн українських пенсіонерів із 1 жовтня 2017 року тримуватимуть на 200–1000 грн більше пенсії.
Зі слів Гройсмана, внаслідок "осучаснення" пенсій додаткова потреба в коштах становитиме 11,2 млрд грн (якщо старт реформи – грудень) або 12 млрд грн (якщо жовтень). Між тим, за чотири місяці 2017 року Пенсійний фонд уже отримав додаткових 7,9 млрд грн завдяки підвищенню мінімальної зарплати. "Кошти [для запуску реформи] з 1 жовтня у нас вже є", – сказав Гройсман.
Натомість у 2018 році додаткова потреба в коштах на реформовані пенсії з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму становитиме вже 30 млрд грн. Уряд запевняє, що й ці ресурси держава зможе накопичити.
При цім Володимир Гройсман хизується, що, розробляючи пенсійну реформу, уряду вдалося уникнути підвищення пенсійного віку. "Пенсійний вік залишається на рівні 60 років для людей, які мають страховий стаж 25 років", – зазначив голова уряду.
З його слів, запроваджується "гнучкий коридор" пенсійного віку та можливості компенсації відсутнього страхового стажу: громадяни, яким не вистачає років стажу, матимуть змогу "скинутися" грішми за відсутні роки (але не більше п’яти років). "Пенсійна система – це не соціальна допомога, а це внески людини, яка працює, для забезпечення своєї старості", – прокоментував Гройсман.
Під час свого засідання уряд схвалив проект запропонованих змін і направив його для подальшого розгляду до Національної ради реформ. Відтак проект закону піде на розгляд парламенту.
"Після ухвалення цього закону я беру на себе повну відповідальність за його запровадження і за позитивний результат для українських пенсіонерів. Готовий нести за це абсолютно повністю свою персональну політичну відповідальність", – сказав прем’єр-міністр, подякувавши Президентові та попереднім двом урядам за створення підґрунтя для проведення реформи.
17.05.2017