В суботу предложено в австрійскім і угорскім парляментї проєкти законів що-до реґуляції валюти. В австрійскій палатї панів мотивував крім того міністер скарбу д-р Штайнбах широким експозе предложений проєкт.
Проблєм реформи валютової в Австрії складає ся з двох фундаментальних частей. Розходить ся о се, щоби з истнуючої валюти срібної перейти на валюту золоту, означати відношенє між старою а новою валютою, одним словом змінити валюту. Се все означаєсь коротко одною назвою: реґуляція валюти. Крім того розходить ся також о се, щоби на місце не виміняємих готівкою грошей паперових, с. є. нот державних і банкових, завести металеві гроші і виміняємі готівкою ноти. Сей проблєм відносить ся до приверненя виплат готівкою і се називаєсь: установленєм валюти. Проєкти законів, предложені в суботу радї державній, не можуть безпосередно і сейчас установити валюту; они не можуть привернути безпосередно і сейчас виплату готівкою. Монархія не має на разї средств до того, именно такої скількости золота і нових монет, котра потрібна до виміни паперового гроша чи то державі на ноти державні, чи то банкови на ноти банкові. Тож проєкти законів мають цїль: через реґуляцію валюти і уповажненє міністра скарбу до затягненя позички приспособив установленє валюти і приверненє виплат готівкою. Ся цїль показуєсь також з виразних і численних запевнень в мотивованю. Вкінци видко се і з того, що міністер скарбу домагаєсь вже тепер уповажненя, щоби міг затягнути позичку, котра потрібна до виміни всїх нот державних, припадаючих на Австрію, с. є. 218.4 міліонів ґульденів або 183,456.000 давних австрійских золотих реньских.
Крім дотеперішних грошей, именно крім срібного ґульдена, паперових нот державних і банкових, заводить ся нові роди монет: валюту золоту і коронну. Ті роди нових монет суть:
Золоті монети: 20 корон і 10 корон. За одного кільоґрама чистого золота вибиває ся 164 штук по 20 корон або 10 ґульденів. А що у Франції з одного кільоґрама вибиваєсь 3444.44 франків, то виходить така пропорція 3444.44:1640=2.1002 — се значить виходить реляція, що ґульден рівняєсь 2 франкам і 10 сантімам або 1 марцї і 70 феніґам, а корона (половина ґульдена) одному франкови і пяти сантімам або 85 феніґам нїмецкої валюти.
Срібні монети валюти коронної: Одна корона вартости пів ґульдена і 50 сотиків вартости чверть ґульдена. Ті монети будуть так чеканитись, що з одного кільоґрама чистого срібла вийде 239.52 корон. Теперішний ґульден срібний мав 900/1000 частей чистого срібла, а корона буде мати лиш 835/1000 частей чистого срібла. В ґульденї єсть 11.11 ґрамів чистої ваги срібла, а в коронах буде лиш 8.85 ґрамів чистої ваги.
Ніклеві монети: 20 сотиків і 10 сотиків.
Бронзові монети: 2 сотики і один сотик.
Тими всїми новими монетами буде можна сейчас виплачувати в публичнім і приватнім оборотї, як лиш дотичний закон війде в житє і вичеканить ся потрібну скількість нових монет. Виплата може наступати: золотими монетами до необмеженої скількости, новими монетами срібними в скількости пятьдесять корон або 25 зр., новими монетами ніклевими в скількости десять корон а новими монетами бронзовими в скількости одної корони. Кождому довжникови, котрий посїдає ґульдени австрійскої валюти, можна буде сплатити сей довг срібними ґульденами, нотами державними і банковими та всїми тими родами нових монет, золотими і срібними та новими монетами здатковими. В сей спосіб першій раз входить в Австрії золота монета до виплати. І в тім то фактї лежить суть зміни валюти. Бо після дотеперішної системи грошевої чеканено у нас золото на монету торговельну без законного зобовязаня виплати. З предложеного закона монетарного довідуємо ся, які средства грошеві будуть уживатись в австрійскім оборотї, а именно: нові монети золоті, срібні ґульдени і срібні корони, монета здаткова, зладжена зі срібла, ніклю, бронзу і міди, ноти державні і банкові. Доси ще не постановлено, кілько гроша має бути в обігу при приверненю виплат готівкою, — сю квестію управильнить ся аж пізнїйшими законами. З тих пізнїйших законів довідаємо ся, чи правительство схоче при приверненю виплат готівкою полишити в обігу дотеперішні ґульдени срібні і в якій скількости. На разї знаємо, що держава застановляє з малими виїмками дальше чеканенє срібних ґульденів, а истнуючій припас 75.1 міліонів срібних ґульденів перечеканить ся на 200 міліонів срібних корон. В сей спосіб истнуюча скількість срібної монети, котра разом з талярами звязковими виносить майже 220 міліонів, зменшить ся о 75.1 міліосрібних ґульденів перечеканить ся на 200 міліонів срібних корон. В сей спосіб истнуюча скількість срібної монети, котра разом з талярами звязковими виносить майже 220 міліонів, зменшить ся о 75.1 міліонів, а що з рештою тих припасів срібла зробить ся, се вкажуть аж пізнїйші проєкти законів. Рівнож правительство предложить пізнїйше проєкт, коли забересь до виміни нот державних і виплати готівкою. Такій роздїл акції необходимий, бо найперше треба роздобути средства. Правительство виразно заповідає, що внесе у відповіднім часї предложеня що-до виміни нот державних. Квота до сеї виміни вже тепер установлена, а именно Австрія перейме на себе 70% а Угорщина 30%. Договор монетарний має заключитись до 1910 р. а кожде правительство має право домагатись дальшого продовженя переговорів що-до приверненя виплат готівкою і що-до обліґаторичного заведеня валюти коронної. Тепер предложений закон монетарний єсть підготовленєм до будучої реґуляції валюти і містить постанови, котрі необходимо потрібні в періодї переходовій.
________
Предложений закон монетарний складаєсь з шести проєктів законів, а то: що-до валюти коронної, що-до умови монетарної і валютової з Угорщиною, що-до виповненя зобовязань, які тяжать на теперішнім ґульденї, новою валютою коронною, що-до доповненя статутів австро-угорского банку, що до позички на роздобуток потрібного золота і вкінци що-до конверсії деяких обліґацій.
І. Закон, котрим установляєсь валюту коронну.
Сей проєкт закона складаєсь з 26 артикулів, а важнїйші з них подаємо дословно.
Арт. І. На місце дотеперішної валюти австрійскої вступає валюта золота, котрої одиницею чисельною єсть корона. Корона ділить ся на сто сотиків. [В нїмецкім текстї закона називають ся ті оба роди нових монет: Krone, Heller. На першу назву приняли ми слово: корона, на другу: coтик. Взагалї досить клопоту в сею другою назвою нової монети. Heller а властиво Häller називалась старинна нїмецка монета здаткова, котру зачали чеканити в 13-ім віцї в містї Галь в Швабії. З-разу були се срібні монети і мали рівну вартість з феніґами, a відтак иx вартість що-раз зменшала ся, з срібних стали мідяними і взагалї були найнизшою монетою здатковою. На один Reichsthaler йшло 576 гелєрів, а в Баварії чеканено их ще по 1858 р. у вартости 1/8 части реньского крайцара. На теперішну назву Heller, котру вводить проєкт закона, найшли Мадяри назву filler, се значить мала здаткова монета. Сю назву приймуть мабуть Серби, Хорвати і Румуни. Поляки не рішились ще, як мають назвати: чи szeląg, чи grosz. Ми же предкладаємо назву: сотик, і се мабуть буде найвідповіднїйше, бо як з одної сторони годї приняти назву "гріш" длятого, що у нас єсть вже загальна назва: гроші, так з другої сторони в назві "сотик" містить ся вже понятє, що сто таких монет йде на нову одиницю грошеву, с. є. на корону. — Прим. Ред.]
Арт. II. Основною вагою монетарною єсть кільоґрам з своїм децімальним степенованєм, як се постановив закон з 22 червня 1871 р.
Арт. III. Золоті монети будуть чеканитись щодо складу у відношеню з 900/1000 частей золота і 100/1000 частей міди. На один кільоґрам золота чеканного иде 2952 корон, отже на один кільоґрам чистого золота 8280 корон.
Арт. IV. Яко краєві монети золоті будуть чеканитись: а) 20-коронні монети, б) 10-коронні монети. З одного кільоґрама чеканного золота буде 147.6 штук по 20 корон, або 295.2 штук по 10 корон, отже з одного кільоґрама чистого золота 164 штук по 20 корон або 328 штук по 10 корон. Монета 20-коронна важить 6.775067 ґрамів а чистого золота має на 6.09756 ґр.; монета 10 коронна важить 3.3875338 а чистого золота має 3.04878 ґрамів.
Арт. V. Сі золоті монети будуть мати на личку (Avers): погрудє цїсарске з написею Franciscus Iosephus І. D. G. Imperator et Rex, а на четї (Kevers): цїсарского орла з написею довкола, означаючою 10 а взглядно 20 корон і рік вичеканеня. Край буде гладкій, а при 20 коронах буде заглублена напись: Viribus unitis; при 10-коронах будуть вглублені прикрашеня. Берегом на обох сторонах поведена лінійка і низька перел (перла при перлї). Золоті монети по 20 корон будуть мати в промірі 21 міліметрів, а по 10 корон 19 міліметрів.
Арт. VI і VІІ-ий постановляють про т. зв. Passirgewicht, се значить, доки такі золоті монети можуть оставати в обігу. Монета стирає ся і до певної міри ще не дуже відступає від установленої ваги і вартости. Отже вага 20 корон може зменшитись до 6.74 ґрама а 10-корон до 3.37 ґрама; монети, що будуть вже більше витерті, будуть стягнені і перечеканені.
Арт. VIII. Чеканенє краєвих монет золотих відбуваєсь на рахунок держави. Також на рахунок приватних осіб можуть чеканитись ті монети золоті, на скілько ц. к. уряд монетарний не єсть занятий для держави. При чеканеню для приватних осіб числять ся кошти, котрі при 20-коронах не переступають 0.3% а при 10 коронах 0.6% вартости чеканених монет.
Арт. IX. постановляє, що будуть чеканитись і дальше дотеперішні австрійскі дукати яко монета торговельна, а золоті монети по 8 і 4 ґульдени вже не будуть чеканитись.
Арт. X. Дотеперішні монети срібні по 2, 1 і ¼ ґульдена ав. валюти остають і на дальше в обігу. Тих срібних монет не буде вже більше чеканитись, хиба з тих припасів срібла, котрі вже суть в посїданю адміністрації скарбу, або котрі на сю цїль закуплені.
Як довго не вилучить ся згаданих монет срібних з обігу, то мусять их принимати державні і всї публичні каси та приватні особи, а именно в сей спосіб, що числить ся: штука 2 гульденова за 4 корони, одноґульденова за 2 корони а чвертьґульденова за 50 сотиків.
Арт. XІ. Крім краєвих монет срібних будуть чеканитись отсі монети валюти коронної: 1. Срібні монети: а) одна корона, б) 50 сотиків; 2. Монети ніклеві: а) 20-сотиків, б) 10-сотиків; 3. Монети бронзові: а) 2 сотики, б) 1 сотик.
Арт. XII. Срібні монети будуть мати склад в пропорції з 835/1000 частей срібла і 165/1000 частей міди. З одного кільоґрама чеканного срібла вичеканить ся 200 штук по одній коронї або 400 штук по 50 сотиків. Тож одна корона буде важити пять ґрамів а 50 сотиків півтретя ґрама.
Арт. XIII. Срібні монети будуть мати на личку: Погрудє цїсарске з написею довкола: Franc. Іос. І. D. G. Imperator et Rex; а на четї: на коронах цїсарского орла а на 50 сотиках цїсарску корону, відтак напись: 1 Кrоnе або 50 Heller і рік вичеканеня. Край одної корони буде гладкій з заглубленими буквами: Viribus unitis; край 50-сотиків цїлком гладкій. Промір одної корони буде 23 мм. а 50 сотиків 18 мм.
Арт. XIV. Чеканенє срібних монет відбуваєсь лиш на рахунок держави. Вичеканить ся разом штук одно-корон і 50 сотиків за 140 міліонів корон.
Арт. XV. Ніклеві монети будуть чеканитись з чистого ніклю. З одного кільоґрама чистого ніклю вичеканить ся 250 штук по 20 сотиків, або 333 штук по 10-сотиків. На личку ніклевих монет буде цїсарскій орел і рік вичеканеня, а на четї подана вартість, чи се 20- чи 10-сотиків. Край буде карбований. Промір 20-сотиків буде виносити 21 мм, 10-сотиків 19 мм.
Арт. XVI. Ніклеві монети чеканять ся лиш на рахунок держави. Вичеканить ся их у вартости 42 міліонів корон. Пустить ся их в обіг при рівночаснім стягненю теперішних монет срібних по 20, 10 і 5 кр.
Арт. XVII. Бронзові монети будуть чеканитись з аліяжу о 95 частях міди, 4 частях цини і 1 части цинку. З одного кільоґрама того аліяжу вичеканить ся: а) 300 штук по 2-сотики, б) 600 штук по 1 сотику. На личку бронзових монет буде цїсарскій орел, на четї поданє вартости 2 або 1-сотика і рік вичеканеня. Край буде гладкій. Промір буде виносити 19 і 17 мм.
Арт. XVIII. Бронзові монети чеканять ся лиш на рахунов держави. Не сміє их бути більше як у вартости 18,200.000 корон. Війдуть в обіг по стягненю теперішних монет здаткових по 4, 1 і ½ кр.
Арт. XIX. Срібні, ніклеві і бронзові монети валюти коронної будуть приниматись у всїх державних і публичних касах після иx означеної вартости, а то срібні монети в необмеженій скількости а ніклеві і бронзові монети аж до висоти 10 корон. Що-до приватного обороту установляєсь, що нїхто не єсть обовязаний принимати більше срібних монет як до вартости 50 корон, ніклевих монет до вартости 10 корон, а бронзових монет до вартости одної корони.
Арт. XX-ий постановляє, що не можна уживати в обігу передіравлених, о меншій вазї або сфальшованих монет того рода. Монети, котрі через уживанє зітруть ся, будуть стягнені і перечеканені.
Арт. XXI. Дотеперішні монети срібні і мідяні австр. валюти остають в обігу так довго, доки не зарядить ся их стягненє. Дотеперішні монети мають приниматись в такій вартости: 20 кр. за 40 сотиків, 10 кр. за 20 сотиків, 5 кр. за 10 сотиків, 4 кр. за 8 сотиків, 1 кр. за 2 сотики а ½ кр. за 1 сотик.
Арт. XXII-ій постановляє, що левантиньскі таляри з погрудєм Марії Тереси будуть і дальше чеканитись яко монета для торговлї.
Арт. XXIII. Паперові гроші авст. валюти будуть приниматись, аж до их стягненя, у всїх державних і публичних касах та від приватних осіб, в такій вартости, що кождий гульден рівняєсь двом коронам.
Арт. ХХІV-ий постановляє, що обовязкове введенє нової валюти коронної а відтак всякі дальші наслїдки згаданої реформи валютової будуть установлені окремими законами. А заки се наступить, то по-при теперішну валюту австрійску входить в житє валюта коронна і всї нові монети мають приниматись в обігу по при давнїйші монети, або паперові гроші після вартости, наведеної в попередних артикулах.
Арт. ХХV. Сей закон входить в житє разом з законом, котрим заключить ся договір монетарний і валютовий з Угорщиною.
Арт. ХХVІ. Виконанє сего закона поручаю міністрам фінансів і судівництва.
________
Зміст прочих пяти проєктів закона, мотиви до сего закона і промову міністра скарбу д-ра Штайнбаха, як рівнож промову угорского міністра скарбу д-ра Векерля, котрий також в суботу предложив угорскому парляментови валютові проєкти — подамо в слїдуючих числах.
[Дѣло, 16.05.1892]
Вчера подали ми майже дословно проєк закона монетарного. Цїле предложенє правительственне складає ся з шести проєктів законів, тож подамо ще зміст прочих пяти проєктів.
Другій проєкт закона містить постанови, котрими уповажняєсь правительство австрійске заключити умову монетарну і валютову з Угорщиною.
В тім проєктї повторено найперше всї ті постанови, котрі суть в проєктї до закона монетарного, а відтак додано ще отсі спеціяльні постанови:
Оба правительства мають що місяця подавати собі взаїмно викази про вичеканенє нових і стягненє давних монет. Рівнож подають собі до взаїмної відомости всякі розпорядженя монетарні.
Оба правительства у відповідній порі предложать, порозумівшись, обом парляментам проєкти що-до виплати державних нот. Висота, до котрої мають виплатитись ноти державні, становлячі спільний довг обох половин держави, означаєсь лиш на 312 міліонів зр., а з того виплатить австрійска половина 70%, угорсва 30%. Що до обігу паперового гроша і виплати готівкою мусять оба правительства перевести взаїмні переговори.
Постанови сеї умови монетарної мають обовязувати включно до 1910 р. Єсли би котра половина держави виповіла сю умову на рік перед єї кінцем, то нові монети, установлені сею умовою, мають полишитись ще бодай через два роки. До 1910 р. мусить обовязувати валюта коронна, а єсли до того часу не виповість сеї умови нїяка з обох сторін, то ся умова продовжить ся на дальших десять лїт.
Скоро повисші проєкти законів війдуть в житє, оба правительства будуть продовжати дальші переговори що-до реформи валюти.
Третій проєкт закона містить постанови, які відносини мають бути між валютою коронною а зобовязанями на теперішні ґульдени в золотї.
Всякі зобовязаня на виплату ґульденами в золотї можуть доконатись або новою валютою або ґульденами в золоті і се лишаєсь до волі довжникови. При тім принята така норма, що 42 австрійских або угорских ґульденів рівняєсь 100 коронам. Сі постанови важні именно для виплат при цлах.
Четвертий проєкт закона містить додаткову новелю до статутів австро-угорского банку.
Додатково постановляєсь, що австро-угорскій банк мусить виміняти в своїх центральних заведенях у Відни і Будапештї нові золоті монети або чисте золото на банкноти. Банк може розслїдити технічно вартість чистого золота, а відчисливши собі кошти вичеканеня монет, видати банкноти.
Пятий проєкт закона постановляє, як правительство роздобуде потрібну скількість золота.
Уповажняєсь міністра скарбу до затягненя позички емісією 4%-вих в золотї обліґацій рентових. Ся емісія буде так велика, щоби можна було придбати готового золота на виміну 183,456.000 австрійских зр. Придбане золото має вичеканитись на краєві монети золоті валюти коронної. Ті золоті монети заховаєсь в центральній касї державній або в австро-угорскім банку. Лиш в дорозї законодатній буде можна розпорядити тими захованими монетами золотими. Контролю над тими постановами має комісія для контролї державного довгу, вибирана радою державною. Комісія має здати справу зі своєї дїяльности бодай раз до року перед радою державною. Міністер фінансів має предложити окремий проєкт що-до довгу державного у висотї 100 міліонів зр. ульокованого в часткових асиґнатах ипотечних.
Вкінци шестий проєкт закона відносить ся до конверсії облігацій: 5%-вої ренти мартової, 5%-вих обліґацій зелїзницї форарльберґскої і 4¾%-вих обліґацій зелїзницї Рудольфа. Всї ті обліґації має сконвертуватись що найвисше 4%-вою вільною від податку позичкою. Крім того всї ті три роди довжних обліґацій мають сплатитись в означенім речинци. З тої операції фінансової можна надіятись значного заощадженя.
________
Угорскій міністер скарбу д-р Векерлє предложив рівночасно парляментови угорскому проєкти до реформи валюти. Проєкти законів складають ся також з шести частей, а перші чотири майже цїлком идентичні з проєктами австрійскими. Лиш в двох послїдних проєктах: що-до придбаня золота і конверсії обліґацій єсть зміна. І так маєсь сконвертувати 5 прц. рента паперова у висотї 358,487.000 зp., відтак майже всї обліґації зелїзниць і обліґації урбаріяльні. Замість тих обліґацій видадуть ся вільні від податку обліґації рентові, котрі мають сплатитись до 75 лїт. Гроші, якй лишать ся по тій операції фінансовій, разом з припасами касовими у висотї 45 міліонів зр. в золотї, мають ужитись на вичеканенє нових монет валюти коронної. Комісія контрольна складаєсь з шести членів: двох вибирає палата панів а чотирох палата послів.
________
Міністер скарбу д-р Штайнбах виголосив довше експозе при предложеню проєктів реформи. Палата слухала з увагою промови міністра, але завелась на тім, бо не много нового дізналась про властиву цїль предложень, а навіть радше могла віднести вражінє, що цїлу реформу валюти предпринимаєсь за-для напору Угорщини, котра дїйстно може значно поправити свої фінанси.
Антісеміти і нїмецкі націонали заняли від-разу рішучо вороже становище супротив проєктованої реформи і в тій цїли скликують у Відни віча, на котрих мають ухвалитись резолюції противні предложеням.
Проводирі трех головних сторонництв палати послів рішили не ждати, аж предложеня валютові будуть внесені до палати панів, але сейчас вибрати спеціяльну комісію, котра рівночасно з нарадами в палатї послів займе ся нарадою над тими предложенями. Комісія буде зложена з 36 членів, а один мандат в тій комісії припаде також руским послам.
Коло польске радило вже на двох засїданях над реформою валюти. Гадки поодиноких послів були подїлені, але найцїкавійше мусїло бути заявленє б. міністра Дунаєвского в тій справі. Поки що нема про се заявленє нї обширнїйших вістей нї урядового комунікату кола. І так мав Дунаєвскій заявити, що треба старатись о реґуляцію валюти, але питанє, чи тепер відповідна на се пора. З пояснень міністра Штайнбаха покажесь, що робити, чи завести валюту золоту чи срібну, чи може біметалізм. Він (Дунаєвскій) після теорії наукової єсть за біметалізмом, але теперішний стан продукції срібла примушує взяти золоту валюту. Шкоди для Галичини з того не буде, бо єсли буде добре державі, то і Галичина не вийде на тім зле. На закиди, що цїла операція принесе хосен лиш Угорщинї, сказав Дунаєвскій, що так не єсть.
До ухвали в колї польскім не прийшло, а мають найперше вислухати пояснень д-ра Штайнбаха.
[Дѣло, 17.05.1892]
Рівночасно з внесенєм предложень валютових виголосив міністер скарбу д-р Штайнбах довшу промову.
Зміст сеї промови д-ра Штайнбаха такій:
Вп. Панове! Стаю перед вами якось несміло, бо я поклав собі за задачу увести в житє в досить короткім часї проєкти, котрим годї не признати великої ваги, а котрі порішити дуже трудно. Наші відносини валютові потребують реформи, се всї признають — однак скоро лиш справа зачинає прибирати більше конкретний вид, зачинають підноситись сумнїви і голоси, що може було би лїпше не забиратись до сеї справи. Значна часть публики, що так скажу, єсть перенята т. зв. фаталізмом валютовим. Чуєсь, що се, що трудно забиратись до направи і лїпше полишити справи в теперішнім станї. А однак се не байдужне, бо пригадавши собі послїдну судьбу нашої валюти, побачите, що нараз без нїчиєї инґеренції щезло у нас ажіо срібла а маса срібних ґульденів передістала ся до населеня і що опісля треба було поробити деякі зарядженя зі сторони правительства, не в дорозї законодатній, котрі мають більше провізоричний характер.
Нїхто не може заручити, що завтра те не змінить єї і ми найдемось за для якихсь несподїваних случаїв серед цїлком инших обставин. Длятого треба мати усе перед очима наші відносини валютові і старатись ухилити ті недостачі, які истнують в нашій системі валютовій.
З гори зазначаю, що се получене з великими жертвами, бо пропоновані средства не дадуть перевестись без рівночасного придбаня золотого металю, а се коштує гроші. Тож легко порозуміти, що до тиканя сеї справи не хотїли приступити так довго, доки не ухилено адміністраційного дефіциту. Скоро однак в якійсь державі ситуація фінансова полїпшить ся, скоро дефіцит адміністраційний ухилить ся, тогдї, гадаю, держава єсть обовязана не лиш з загальних взглядів, але і з огляду на добро своїх горожан заняти ся валютовими квестіями і старатись о их розвязку. У нас ухилено дефіцит, а я уважаю своїм обовязком згадати з вдячним признанєм про заслуги мого попередника на тім поли.
Приступаючи до самої річи, годї від разу пояснити цїлу справу і дискусію над поодинокими точками предложеня відкладаю на пізнїйше. Справа з огляду техніки законодатної о много простїйша анїж реформа податкова, при котрій я мусїв подати систематичний погляд на зміст проєктів. Средства, які в теперішній справі предкладають ся, легко порозуміти під взглядом технічно-законодатним і економічним. Властива трудність в цїлій справі: далекосяглість справи і єї наслїдки.
Чого маємо досягнути? Позвольте, що означу се одним словом: Маєсь попробувати, щоби з австрійского законодатства ухилити алєаторичний (случайний, зависимий від случаю) елємент. Валюта має бути усталена.
Про некористи, які наносить сей случайний елємент у валютових відносинах для торговлї, не буду говорити, бо се кождий знає. Але на одно зверну увагу. Сей момент случайности валютових відносин так вкоренив ся в широкі круги населеня, що про упадок або піднесенє цїн золота говорить ся мов про щось цїлком природного, що на тім будуєсь комбінація, що тим оправдуєсь законні розпорядженя, щоби викликати упадок або піднесенє цїн золота. Цїкаве, що така гадка у нас загальна.
А прецї гроші суть понятєм міри. Єсли гроші мають виповняти добре свої функції, не повинні бути нї дорожші нї дешевші, лиш все постійні. Возьміть инше понятє міри, н. пр. один метр. Чи кому прийде на гадку будувати комбінації на тім, що метр буде довшій або коротшій? Нї; всї висміяли би такі комбінації.
Но, скажуть менї: Идеал цїлком справедливий, але досягнути єго не так легко а майже неможливо. Самі металї, що служать на міру вартости, підпадають як найбільшим колибаням що-до цїни. Се правда, і в тім то найголовнїйша трудність управильненя відносин валютових. Ми попали у великі трудности через се незвичайне колибанє вартости у відносинах цїни золота і срібла. Цїна срібла означаєсь в золотї, а лихі наслїдки зміни в тій цїнї падуть на нас. В тім лежить квестія біметалізму, але я не буду єї порушати, бо нею занимають ся найбільші економісти і ще єї не порішили.
Наша задача опираєсь на тім, щоби висвободити нашу валюту від колибань цїни срібла, котрі дїйство тепер непокоять цїлий світ економічний. Навіть такі приклонники біметалізму, Як проф. Мілєвській, признають, що в тім напрямі треба щось докончe зробити.
Се, що предкладає правительство в тій справі, містить ся в заголовку першого проєкту закона: "Закон, котрим заводить ся валюта коронна". Заводить ся нову валюту, котра має бути валютою будучности в Австро-Угорщинї. На разї не предкладаєсь нїчого иншого, як лиш заведенє сеї валюти; обовязкове введенє вже валюти і все, що з тим лучить ся аж до виплати в готівцї, се все полишаєсь дальшим законодатним зарядженям. Ті зарядженя наступлять і мусять наступити, бо не можна станути в половинї сеї дороги, на котру ми тепер вступили. Теперішними предложенями маєсь придбати сильну основу до дальших pефopм.
Головний закид опозиції против предложень опираєсь на тім, що в теперішній хвили не треба заводити нової валюти. Сю опінію репрезентують два напрями в опозиції, котрі властиво цїлком собі противні, але сходять ся зі собою в тім однім, що не тpеба нової валюти. Се єсть интерес довжників і вірителїв.
І так одні кажуть, щоби се, що стало ся дїйстно в 1879 р., именно заперестанє фактичного чеканеня срібла на рахунок приватний, назад покинити, бо через се паперова валюта зрівнялась би з валютою срібною. Але сейчас піднеслось би ажіо срібла на 50%, отже так як тепер, — а интерес мали би в тім лиш довжники, бо могли би виповнити свої зобовязаня валютою о меншій вартости, анїж се було доси. Після моєї гадки, прийшло би до страшенної революції в цїнах і до ще гірших наслїдків.
Интерес вірителїв вимагає рівнож лишитись при давній висотї, а навіть хотять ще й заострити теперішні відносини. Хотять регабілітації срібла і гадають, що тогдї давне відношенє між золотом і сріблом 15½; і назад приверне ся. Це таку регабілітацію треба би довго ждати, а за той час треба би застановити чеканенє срібла і зменшити скількість средства обміни, бо тим способом піднеслась би штучно вартість гроша.
Супротив тих двох напрямів моя гадка така: Не хочу, анї щоби вартість нашого гроша упадала, щоби анї підносила ся. Хочу витворити дїйстно понятє міри і найти норму, щоби нїхто, нї віритель нї довжник, не був покривджений.
[…]
З предложеного закона видно, що на один кільоґрам чеканеного золота припадає 2952 корони, а на кільоґрам чистого золота 3280 корон. Відтак всї виплати можуть переводитись або в австрійскій валютї або в нових монетах коронних в сей спосіб, що 20 корон почислить ся у вартости 10 зр., 10-корон у вартости 5 зр. австр. валюти. Отсе реляція — се значать, що певною скількостію золота можна доконати кожду виплату, яка має наступити в австрійскій валютї, і що точкою вартости нашої нової валюти єсть вага в золотї.
Чи час тепер на реляцію? Деякі говорять, що треба тепер старатись лиш о придбанє золота, а відтак аж установити реляцію на властивім відношеню цїни золота до срібла. Але представителї тої гадки хотять того самого, що й ті, котрі не хотять нїякої нової валюти, бо вкінци оба ті погляди на одно виходять. Маєсь закуплювати золото а не установлена реляція, через те втягнулось би державу до спекуляції валютової. Після моєї гадки, реляцію треба таки сейчас установити.
Після чого має установитись реляція? Кажуть, після курсу дневного. Заходить питанє, після курсу котрого дня? Дневний курс єсть дуже случайний, непевний, він колибає ся після попиту і подажи, тож длятого годї на нїм опирати великих операцій фінансових, бо се принесло би великі страти. Моя гадка, установити реляцію посла пересїчного курсу і се переведено в проєктї. Курс пересїчний обчислено від 1879 р., коли то роздїлено нашу валюту від срібла, аж по нинїшний час. Се найсправедливійше.
Можна би поспитати, длячого предклаємо як-раз тепер ті проєкти, длячого нам так спішно? Маємо много причин на се. Найперше наші відносини валютові до угорскої половини держави того рода, що доконче треба их поправити. Близше не говорю про се, бо треба би входити в спеціяльности, а скажу лиш, що кождий відчуває потребу управильненя тих відносин. Відтак друга причина — то заключенє наших договорів торговельних. Ви ухвалили сего року дуже важні договори, котрі мають усталити наші економічні відносини до заграницї що-до вивозу і привозу. Знаєте, що в тих відносинах відграє найважнїйшу ролю активний білянс торговельний супротив нашого білянсу валюти. Усталенє позицій цлових лиш тогдї буде дїйстне, коли буде опиратись на постійних відносинах грошевих. Продуценти мають право домагатись, щоби ті відносини не колибались а були усталені; такій сам интерес також і кляс, що побирають ренту. Вкінци ваші відносини грошеві дуже непевні. В Сполучених державах північної Америки не порішена ще квестія свобідного чеканеня срібла; раз заявить ся за тою справою незначна більшість, другій раз незначна меншість. Звістні вам ті колибаня курсу в 1890 р., а з того можна собі представити, щоби то було, єсли би в північнІй Америцї заведено свобідне чеканенє срібла. За для того не можна говорити, мов би не треба спішитись з цїлою справою.
Всї предложені проєкти мають бути першим кроком до повної реформи валюти, с. є. до приверненя виплат готівкою. З половини дороги не можна буде завернутись, бо се вийшло би на велику шкоду. Але з другої сторони, годї означати певні сталі речинцї для переведеня деяких цїлей. Длятого єсли би ви означили сталий речинець, коли маєсь зачати виплата готівкою, а не мали на се золота, то тогдї мусїла би зачатись лиш спекуляція біржева, а я до того не приложу руки.
Вкінци можу вас впевнити, що від коли роздивляюсь близше в наших відносинах, а се роблю, як лиш обняв мій уряд — бачу що раз більші небезпечности, єсли справу буде відкладатись. Кождий день збільшає тягар моєї одвічальности. Було би лекше і вигіднїйше, цїлу справу полишити саму собі і нїчого не робити, та навіть нїхто не робив би менї тяжких докорів — але се, що предкладаю проєкти, як раз доказ, що справа дуже важна і пильна.
А тепер, панове, на вас черга, розглянути і розсудити справу так, щоби вийшло добро для нашої дорогої вітчини.
[Дѣло, 18.05.1892]
18.05.1892