З боями і без

Коли про щось довго говорити, то воно обов’язково трапиться. Незгодним з таким твердженням варто почитати роботи Володимира Івановича Вернадського і взнати про існування ноосфери.

Провокації тижня

Про те, що на «майські» буде шарпанина з розбитими писками, завиванням у російських ЗМІ й іншими елементами джентльменського набору, не говорив тільки глухонімий. День солідарності трудящих (чи як та подія тепер називається?) й роковини одеських подій другого травня минули відносно спокійно, але «вистрілити» все наговорене таки мало, і сталося це дев’ятого травня в Дніпрі.

У цьому неодноразово перейменованому місті відбувалася хода до монумента Слави, організована й очолена представниками Соціалістичної партії й «Опозиційного блоку». Захід не припав до вподоби ветеранам АТО – і між ними, ходоками, охороною і поліцією відбулося те, що компетентні органи називають «силовий контакт».

За версією поліції, конфлікт почався через те, що соціалісти йшли колоною з рожевими прапорами своєї партії. На прохання їх опустити не відреагували. Потім ветерани висловили свої претензії «опоблоківцям», яких охороняли всюдисущі «тітушки». Останні почали качати права за допомогою кулаків і підручних засобів, і поліція застосувала кийки. У результаті травмовано 14 осіб – 8 учасників заходу і 6 поліцейських, 15 людей відправлено до поліцейського відділку.

Розбір польотів наступного дня влаштував міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який, зрозумівши, що його підлеглі з виконанням власних функціональних обов’язків не впоралися, підписав накази про звільнення керівника Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області Ігоря Репешка та керівника поліції міста Дніпро Андрія Бідила та їхніх заступників.

Прокуратура підійшла до справи з іншого боку. «Слідчі облпрокуратури Дніпропетровщини на даний момент допитують народного депутата від "Опоблоку" Олександра Вілкула у статусі свідка. Також один із затриманих вже пішов на співпрацю зі слідством та надав важливі для слідства покази на організатора однієї з груп, які вчинили масові заворушення», – повідомила прес-секретар ГПУ Лариса Сарган. Одіозному Вілкулу його дніпровські походеньки, найімовірніше, зійдуть з рук, а от кількох «тітушок», може, і запакують на декілька років – хоча більш імовірним варіантом буде спускання справи на гальмах або екстрена еміграція бойовиків «за порєбрік».

Анонс тижня

У контексті безвізового режиму в найдурнішу ситуацію потрапляв президент України Петро Порошенко. Гарант Конституції регулярно обіцяв, що їздити в Європу буде так само просто, як покататися з Трускавця до Горохова, та обіцянки його виявлялися пустими. І от нарешті Рада Європейського Союзу оприлюднила рішення про схвалення безвізу для України.

«Ухвалення положення про лібералізацію візового режиму для громадян України є важливою подією, яка сприятиме зміцненню зв'язків між народами України і ЄС», – йдеться у повідомленні європейців.

Також у рішенні зазначено, що Рада ЄС зможе переглянути механізм безвізу у разі, якщо з Україною існуватимуть серйозні проблеми міграції та безпеки.

Які проблеми можуть існувати в українців з середини червня (орієнтовний початок роботи безвізового режиму), розтлумачив науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. В України можуть виникнути клопоти, які були у Балканських країн, що отримали безвіз вісім років тому.

«У Боснії та Сербії у 2003–2004 роках виникла серйозна проблема з великим потоком шукачів притулку в країнах ЄС. Переважно це були громадяни ромської національності», – зазначив експерт.

Крім того, коли з якоїсь країни протягом короткого періоду часу фіксується значне зростання кількості людей, які приїжджають і складають заяви про статус біженця, то безвізовий режим може бути призупинено.

Загалом такий очікуваний режим лібералізації українці таки отримають, але далі треба бути уважним, аби самим собі традиційно не напартачити.

Зустріч тижня

Головного вітчизняного дипломата Павла Клімкіна періодично бештали за мляву політику, яку веде його відомство, за відсутність помітних проривів на зовнішньополітичному фронті, врешті-решт за те, що він картавий і надто молодий. А шеф МЗС взяв і зустрівся у Білому домі з президентом США Дональдом Трампом, перед тим побесідувавши з віце-президентом США Майклом Пенсом.

Офіційна інформація з посольства України в США каже, що сторони детально обговорили розвиток ситуації на Донбасі. Клімкін подякував за незмінну позицію Адміністрації США в підтримці територіальної цілісності України і протидії російській агресії. Крім того, Клімкін обговорив з вищим американським керівництвом можливість залучення США до «нормандського формату».

Тепер треба чекати зустрічі Трампа з Порошенком, про яку останніми тижнями говорять багато, але не дуже конкретно. Коли (і якщо) таке рандеву станеться з позитивними для України результатами, то про вітчизняну дипломатію можна буде говорити тільки позитивне.

Прес-конференція тижня

Минулого року Порошенко спілкування з журналістами підігнав під професійне свято «акул пера», цьогорічна прес-конференція президента припала на День матері. Сам Петро Олексійович, щоправда, пов’язав свій вихід на публіку з Днем Європи та наданням Україні безвізового режиму з Європейським Союзом, але, крім таких поважних подій, говорили і про інші цікаві і важливі речі.

Зопалу Порошенко знову багато наобіцяв:

«Україна покращить свої позиції в світовому рейтингу впливовості паспортів. Зараз громадяни України мають можливість подорожувати без віз до 52-х держав. У червні до цього списку додається одразу ж 34 європейські держави. І це ще не все. Запровадження Євросоюзом безвізового режиму для громадян України відкриває шлях до його лібералізації з трьома десятками країн так званого "білого шенгенського списку". До нього входять держави Європи, Центральної та Південної Америки, Перської Затоки та Азії».

Президент стільки разів сідав у калабаню зі своїми обіцянками, що мав би зробити якісь висновки, але поки що в нього то не виходить.

Рішення Ради національної безпеки й оборони про торговельну блокаду ОРДЛО буде скасовано, на думку Порошенка, після забезпечення припинення вогню, відведення важкої техніки та відновлення української юрисдикції на конфіскованих підприємствах. Тобто у середньостроковій скасування не буде, а те, що через лінію фронту ганяють контрабандою все, що завгодно, не було темою прес-конференції.

Президент анонсував свою зустріч із німецьким канцлером, де будуть говорити про відновлення діяльності «норманського формату» – але станеться таке лише восени, коли німці виберуть свій парламент, а новоспечений головний француз «притреться» до своєї посади і знатиме, що коїться за східними кордонами ЄС.

Говорили про приватизацію Одеського припортового заводу (тема не для голови держави, а для шефа Фонду держмайна) і про вбивство журналіста Павла Шеремета (знову ж таки, Порошенко, на відміну від Генпрокуратури, до цього злочину пхатися не мусить), про Гонтареву і банківську систему (керівництво НБУ звільняє і призначає Верховна Рада), про е-декларування, НАЗК, Януковича, плівки Онищенка і «російську» куртку Порошенка-молодшого.

Проте особливої уваги варті слова Порошенка про власне політичне майбутнє. «Стосовно висування на другий термін – ще є майже два роки президентських повноважень, і треба ще багато зробити, і стратегію розвитку на цей та наступні роки я представлю суспільству в своїй доповіді у ВР у вересні», – заявив він і де-факто дав старт новій президентській кампанії.