виголошена дня 6 н. ст. мая на 125-ім засїданю палати послів при дискусії над внесенєм о стабілізації окружних инспекторів в Галичинї.
Висока палато!
Я мав вже нагоду, підчас послїдної дебати над центральною управою міністерства просвіти, висказати в тій високій палатї мої і моїх тїснїйших сторонників погляди що-до квестії окружних инспекторів шкільних.
При першім читаню внесеня Вп. посла ґр. Пининьского, над котрим тепер ведуть ся наради, а під котре і ми поклали наші підписи, висказав товариш Телишевскій національні домаганя Русинів що-до надзору в школах народних. Однак я ще раз записав ся до голосу в тім самім предметї, щоби в короткости спрецизувати наше становище супротив того внесеня, пригадати і доповнити дещо вже сказане.
Вже нераз говорено в тій високій палатї про нужденний стан народної просвіти в Галичинї взагалї, а про недостаточний поступ народного шкільництва в особенности. Я вказав при иншій нагодї на се, що причин сего незавидного стану виїмкового королївства Галичини в порівнаню з иншими королївствами і краями нашої половини монархії треба гладати по найбільшій части в недостаточнім і невідповіднім надзорі шкільнім народних шкіл.
Єсли-ж ми підпираємо і встоюємось за внесенєм що-до стабілізації окружних инспекторів шкільних, то се робимо в надїї, що з усуненєм провізорії орґанів, установлених для надзору шкільного, також мало по мало усунесь сей нужденний стан виїмковий в Галичинї на поли народної просвіти.
Стабілізацією має надатись окружним инспекторам шкільним передо всїм відповідна міра самостійности в их обсягу дїланя, щоби увільнити их від надмірного впливу зі сторони старостів, котрі не все і не всюди відносять ся до народного шкільництва з потрібною прихильностію і зрозумінєм.
При першім читаню сего внесеня піднесено з сеї сторони палати дуже справедливу замітку, що орґани для шкільного надзору повинні бути поставлені вповнї независимо від зміняючих ся струй дневної політики.
Але єсли внесенє, над котрим ведесь нарада, а котре ми хочемо зробити законом, має причинитись до піддвигненя народного шкільництва і хосенного справованя надзору шкільного, то міністерство просвіти мусить при переведеню сего будучого закона придержуватись певних засад, на котрі позволю собі звернути увагу міністерства просвіти як з педаґоґічного так і національно-політичного становища.
Передо всїм міністерство просвіти мусить придержуватись засади, що окружними инспекторами шкільними мають бути именовані лиш спосібні і досвідні люде фахові, як се вже Вп. посол д-р Фус на засїданю з 3 лютого с. р. в сїй високій палатї піднїс, вказуючи на виразну постанову саского закона шкільного. Я позволю собі рівнож навести за примір, що у Франції, де народне шкільництво по послїдній війнї дійшло до замітного розвитку, лиш таких педаґоґів именуєсь инспекторами шкіл народних, котрі виказали свою кваліфікацію до того уряду окремим приписаним испитом.
Тож при именованю окружних инспекторів шкільних повинно міністерство просвіти зважати передо всїм на педаґоґічно-фахове уздібненє кандидатів. А щоби виглядати лиш досвідних людей фахових, треба подати нагоду всїм, що хотять віддатись тому званю, старатись о сей уряд.
В сей спосіб буде могло також і міністерство просвіти розслїдити кваліфікацію многих кандидатів і вибрати лиш найспосібнїйших і найдосвіднїйших педаґоґів. Розписанє конкурсу заохотить також тих учителїв відзвачуватись в шкільництві, котрих при теперішнім способі именованя шкільних инспекторів власти шкільні не брали до пропозиції чи то з недогляду чи з инших, не все видержуючих критику, причин.
В першій лінії повинно міністерство просвіти увзглядняти здібних учителїв семінарії, а також учителїв видїлових і народних. Однак можна також брати окружних инспекторів шкільних з поміж учителїв середних шкіл, a именно таких, котрі яко члени комісій испитуючих для шкіл видїлових і народних, або в якій иншій спосіб, познакомились з потребами народної школи.
При першім читаню отсего внесеня цїлком справедливо зазначив один Вп. товариш, що окружні инспектори шкільні повинні бути передо всїм учителями і дорадниками, а також виховувати і давати добрий примір учителям.
Але єсли окружні инспектори шкільні мають відповісти сїй важній задачи, єсли они мають дїлати дїйстно в хосен як успішного розвитку народної школи так і постійного піднесеня загальної просвіти народної — то мусять они не лиш бути вільними від національного і конфесійного шовінізму, але також відноситись з прихильностію і любовію супротив поручених им шкіл і шкільної молодежи.
В такім краю, як Галичина, де молодїж шкільна приналежить до двох народностей і двох різних віроисповідань, повинно міністерство просвіти при именованю окружних инспекторів шкільних числитись з интересами і потребами обох народностей і віроисповідань.
В шкільних округах, де суть народні школи переважно з руским язиком викладовим, треба би при именованю окружних инспекторів шкільних увзглядняти передовсїм відповідних компетентів з-поміж учителїв Русинів і греко-католицкого віроисповіданя. Се домаганє єсть тим більше оправдане, що закон державний о народнім шкільництві з 14 мая 1869 виразно постановляє яко головну задачу народної школи реліґійно-моральне вихованє шкільної молодежи. А вже без сумнїву лиш такій окружний инспектор шкільний може причинити ся до успіху в реліґійно-моральнім вихованю рускої молодежи шкільної, котрий интересуєсь і розуміє всї средства педаґоґічні, маючі на се вплив, як н. пр. спів церковний, відправу церковну і т. п., а сего можна надїятись лиш від педаґоґа, вихованого в тім самім віроисповіданю.
Тож міністерство просвіти повинно вимагати від компетентів на окружних инспекторів шкільних, щоби они крім загального педаґоґічно-дидактичного уздібненя виказались розумінєм греко-католицкого обряду і основним знанєм руского язика викладового.
Основне знанє руского язика викладового необходимо для окружного инспектора шкільного в руских округах шкільних, єсли має виповнити свою задачу і відповісти инструкції о надзорі шкільнім. Бо окружний инспектор шкільний находить ся дуже часто в положеню, вмішатись підчас візитації до науки, щоби дати учителеви взірець до наслїдованя. Але єсли він не добре знає язика викладового, то він не може цїлком причинитись до розвитку народного шкільництва і піднесеня народної просвіти; ба навіть не рідко лучало ся, що окружного инспектора шкільного за-для недостаточного званя руского язика викладового виратувала з великого клопоту лиш меткоумність учителя.
Вкінци позволю собі вказати на се, що добре було би звільнити окружних инспекторів шкільних від механічної роботи канцелярійної в интересї успішного розвитку народного шкільництва, як я се вже піднїс при иншій нагодї а що також зазначає з притиском справозданє комісії буджетової.
Ті жаданя уважав я конечним піднести а педаґоґічного і національного становища, тим більше, а се мушу отверто сказати, що значне число теперішних провізорично поставлених окружних инспекторів шкільних у всхідній Галичинї не лиш не хоче числити ся з національними та реліґійними интересами і потребами руского населеня на поли народного шкільництва, але також не рідко виступає з перепонами. Тож ми надїємо ся, що як галицка рада шкільна так і міністерство просвіти не будуть на будуче не зважати на потреби руского населеня при именованю і дефінітивнім поставленю окружних инспекторів шкільних. В сей спосіб не лиш народне шкільництво і народна просвіта скорше піднесуть ся а интересам рускої народности прислужиться, але також тим способом витворить ся дальші кріпкі основи до гармонійного сожитя і співдїланя обох в краю замешкалих народностей, а се мусить бути великої ваги для скріпленя сили монархії. (Славно! Славно!)
_____
[Се автентичний зміст бесїди пос. Барвіньского, поданий після стеноґрафічних протоколів палати послів. Зазначуємо се длятого, що нї віденьске бюро кореспонденційне в телєґрамах, нї справозданя в нїмецких ґазетах віденьских не подали вірно змісту бесїди пос. Барвіньского, тож і перші вісти, подані в нашій ґазетї після наведених жерел, були неточні, а тим самим могли бути хибно толковані. — Прим. Ред.]
[Дѣло]
12.05.1892