Від Редакції. З приводу листа п. сотника В. Дідушка в справі товариства "Маківки" одержали ми допись п. дир. Василя Яворського, якої цїлю є пояснити становище дирекції товариства до порушеної п. Дідушком справи. Містимо сю допись нинї рівночасно з доповняючими увагами, які надіслав нам п. Дідушок, і на сїм замикаємо дискусію. Питанє з обох сторін достаточно прояснене, і більше до cеї теми не будемо містити статий.
Новий Санч, 24. цвітня.
Констатую, що товариство "Маківка" нїколи не мило наміру надуживати анї не надуживає Укр. С. Стрілецтва анї довіря суспільности "для своїх реклям".
Товариство се є справдї стоваришенєм господарсько-торговельним, однак поставило собі за першу і найважнїйшу, а на разї одиноку цїль заложити одну зглядно більше осель захистів для інвалїдів У.С.С.
Не повстало воно без порозуміня і против волї стрілецтва, бо на згаданій в покликанім письмі нарадї були голоси за і против. На зборах дня 6. серпня 1916, на котрих рішено заснувати се товариство, брали участь не лиш новосандецькі Українцї, але також перебуваючі в Новім Санчи евакуовані Українцї, як прим. пп. д-р Іван Макух, о. Іван Глинський, д-р Остaп Макарушка, о. Володислав Нанасси, д-р Ярослав Гординський, о Іван Лабій, Цельзий Збудовський, панї Рошкевичева, панї Лукачева і багато инших. Тимсамим упадає закид, немов би "Маківка" була підприємством кількох приватних людий, котре хоче тільки ужити стрілецького імени для своїх особистих інтересів.
На осїдок товариства вибрано Новий Санч лиш тимчасово головно з огляду на тодїшну воєнну ситуацію, причім висказано гадку, що осїдком товариства повинен бути Львів, або котре инше зі східно-галицьких міст, і що сейчас по настаню нормальних відносин можна буде справу осідку відповідно порішити.
Дальше констатуємо, що тов. "Маківка" уладить оселю для УСС. сейчас по зібраню відповідної квоти майна, а не, як то підписані в покликаних письмах товариству інсинуують "доперва по переведеню ріжнородних господарсько-торговельних підприємств і як ті підприємства поведуть ся і виплатять ся з чистих зисків по оплаченю всїх директорів". А розвиваєть ся "Маківка" дуже гарно. За нецїлих 5 місяцїв — бо товариство з причин від себе не залежних зачало фактично свою дїяльність, аж з кінцем падолиста 1916 р. числить 1319 членів, резервовий фонд виносить 6,701 К 26 с., удїли 14,829 К, разом майно товариства виносить 21,530 К 56 с. Притім зазначуємо з натиском, що дирекція товариства працює для товариства з великим накладом працї зовсїм безкорисно.
Що-до осібного "фонду інвалїдів УСС.", про який згадують покликані письма, замічаємо, що про сей фонд дотепер майже не було чути і здаєть ся, аж під впливом розвою "Маківки" появило ся в пресї візванє до надсиланя жертв на згаданий фонд. Натомість відомо є дирекції, що з сего фонду покривано в супереч його призначеню цїлком инші видатки. Фонд сей істнувати має вже два роки, отже цїкава річ, чому мимо такої важної цїли, для котрої сей фонд основано, не введено його дотепер в житє. Чому не заложено протесту против "Маківки" зараз в початках її істнованя? Зауважаємо при тім, що до заложеня такого протесту була би передовсїм покликана Боєва Управа. Констатуємо, що Боєва Управа відносить ся прихильно до "Маківки", віддала навіть "Маківцї" свої видавництва в коміс до розпродажи і інтервенїювала в Начальній Командї армії в справі поміщеня реконвалєсцентів УСС. в Новім Санчи в реальности, котру власне "Маківка" має намір в тій цїли купити.
Сама суспільність відносить ся до "Маківки" дуже симпатично, що видно не лиш з напливаючих обильно удїлів і жертв на фонд резервовий, але також із зголошуваня вільних занять для інвалїдів УСС, і з заінтересованя святом роковин битви на Маківцї.
Виходило би з того, що невдоволеним з істнованя Маківки є лиш гурт У. С. С., котрий не зрозумівши як слїд цїлий Маківки (наведені в письмах закиди являють ся тенденційним перекрученєм фактів) не зважаючи на становище, яке вже заняла супротив Маківки суспільність — хоче підкопати дїяльність нашого так хосенного власне для стрільцїв товариства і тим власне вводить непотрібне замішанє і викликує зовсїм непотрібно зневіру до жертвенности на народні цїли. Подаючи се до публичної відомости піддаємо ся вповнї під осуд суспільности з прошенєм до складаня дальших жертв на Маківку, щоб вона могла як найскорше приступити до сповненя своєї цїли, то є облекшеня долї наших інвалїдів. Тим самим сповнить наша суспільність свій обовязок і сплатить довг вдячности тим, котрі проливали свою кров і стратили здоровлє задля вибореня для неї лїпшої долї.
Василь Яворський, начальний директор товариства "Маківка".
_____________
Постій 21. цвітня.
Забираючи голос в справі підприємства "Маківка", не мав я нїколи на думцї захитати довіря суспільности до того підприємства й не звертав навіть уваги на непевність деклярованих удїлів та депозитів в тім підприємстві. У мене самого не було нї тїни недовіря до товариства, до дирекції.
Я забрав голос тільки тому, щоби передати суспільности погляд та думку стрілецтва на сю справу, та відношенє стрільцїв (У. С. С.) до підприємства "Маківка".
І мене здивувало дуже, що зараз по появі заяви У. С. С. і мойого отвергого листа почала ся дискусія на сю тему.
Порівнуючи статyт підприємства "Маківка" і з обороною тогож підприємства п. "директором" Сїдельником в "Укр. Слові" з 25. цвітня 1917, мушу з жалем сконстатувати, що наше твердженє, немовби то підприємство "Маківка" було товариством чисто приватним з інвалїдами стрільцями в нїчім не схоже, використовуюче тільки імя стрілецьке на се, щоби більше вкладок для себе стягнути, є правдиве.
А коли се підприємство є спілкою господарсько-торговельною, так я питаю, чому підшито се своє товариство під стрілецьке імя?
Один з директорів, пишучи про Маківку сам признає, що Маківка поза своїми господарсько-торговельними інтересами "зберігати хоче на окремім рахунку принагідно зібрані жертви на інвалїдів УСС і віддати їх вповнї із належними процентами зорґанїзованому фондови інвалїдів УСС."
Я уповажнений від товаришів Стрільцїв подякувати за сї стараня для побільшеня фонду УСС. з тим додатком, що воно не конечне є, щоби призбируванєм фондів займав ся п. С.
Наша суспільність знає вже давно, що фонд інвалїдів УСС. складаєть ся на щадничу книжочку в Зем. Банку Гіпотечнім ч. 3066 і туди кождий, що хоче сьому фондови помочи, посилає свої датки, до того не потреба аж посередництва п. С. Краще є передавати гроші відразу в певне місце нїж посередника, котрий "остаточно" зібрані жертви передасть фондови інвалїдів УСС.
Справа фондів УСС є справою незвичайно пекучою. Звісно, що потворило ся у нас богато комітетів, котрі без лєґітимацій, без нїяких управнень висисають у суспільности лепти на всяке. Богато голосів із суспільности підносить ся, що мовляв не знати куди справдї жертви слати, котрий фонд є потрібний, котрий нї, котрий певний, котрий непевний і т. д.
Як один із членів Стрілецької орґанїзації можу в тій справі сказати одно: Одиноким фондом інвалїдів УСС є фонд, що його започаткувало і веде під доглядом команди лєґіону само Стрілецтво, складаний на ч. кн. над 3066 в Зем. Банку Гіп.
Він є орґанїзований на взір фонду австрійських полків для вдів і сиріт по погибших і інвалїдів. Цїле Стрілецтво що було досї і є в полї складає на сей фонд свої заслуженини (льон і полеві додатки) і то так офіцири як і мужва.
На мою думку суспільність коли хоче помогти інвалїдам УСС, повинна підпирати фонд інвалїдів УСС, складаний на ч. кн. щад. 3066 в Зем. Банку Гіп.
Василь Дїдушок.
[Дїло]
06.05.1917