Українське Історично-Філологічне Т-во у Празі вступає в двадцятий рік своєї муравлиної праці. Засноване 30 травня 1923 р., воно є чисто науковою організацією. Від самого початку своєї діяльности Т-во почало зосереджувати в своєму складі активних українських учених і стало єдиним цього роду окремим осередком українських сил, що працюють на еміґрації в ділянці історії, філології, філософії, археології, етнографії та інших споріднених з ними дисциплін. У складі свого членства Історично-Філологічне Т-во обєднало за спільною працею українських наукових діячів із усіх наших земель і в цьому відношенні стало в повному значінні всеукраїнською науковою організацією.
До складу членів Т-ва входить найбільше професорів і доцентів колишніх і теперішніх українських високих шкіл, лекторів, асистентів, професорських стипендіятів. Членами його є також гімназійні професори та різні наукові працівники, незвязані зі службою в наукових установах і т. д. По науковому фаху склад членів Т-ва дуже різноманітний. Найбільше працює в ділянці історії України, історії інших країн і епох, історії права, мистецтва, господарства, театру, літератури, в ділянці лінґвістики, археології, філософії, етнографії, антропології та в деяких інших наукових ділянках! Усіх членів нараховує тепер Т-во 62 (51 дійсних і 11 співробітників). За час існування Т-ва померло 16 членів. Управа Т-ва: проф. Д. Антонович — голова, проф. Д. Дорошенко — заст. голови, проф. д-р С. Наріжний — секретар та доц. д-р І. Панькевич — скарбник.
Діяльність Т-ва проявляється головно в уладжуванні наукових засідань, на яких окремі члени читають свої реферати, у виданні наукових праць. Т-во також виконувало функції науково-організаційні та репрезентаційні, що виявилося в участі Т-ва або його окремих членів у різних европейських і світових наукових конґресах, зїздах, засіданнях тощо, а саме: Міжнародній археологічний зїзд у Берліні, конґрес географів і eтнографів у Празі, Варшаві, Білгороді та Софії; перший міжнародній конґрес словянських філологів у Празі; семий міжнародній зїзд філософів в Оксфорді 1930 р.; міжнародній конґрес народнього мистецтва в Берліні; другий міжнародній лінґвістичний конґрес у Женеві; другий зїзд класичних філологів у Празі; пятнадцятий міжнародній археологічний конґрес у Парижі, Геґелівський конґрес у Берліні; семий міжнародній конґрес істориків у Варшаві; конґрес істориків реліґії в Лунді; шістнадцятий антропологічний конґрес і т. д.
Дуже значною була участь Історично-Філологічного Т-ва в організації і працях обох українських наукових зїздів у Празі (3—10. X. 1926 р. і 20—24. III. 1932 р.). Не менше видатною була його ініціятива і праця у справі створення "Українського Академічного Комітету".
Засідання Т-ва прилюдні так, що й гості можуть брати участь в обговоренні рефератів і в дискусіях з приводу них, але з доповідями у Т-ві можуть виступати лише його члени. Кількість прочитаних рефератів доходить до 670.
В еміґраційних умовинах члени Т-ва мали великі труднощі з публікуванням своїх наукових праць. Тому Т-во вже з першого року існування почало дбати про фундацію свого власного видавництва. Але з цим справа пішла дуже тяжко через брак фондів. Останні в Т-ві складаються майже виключно з членських внесків і пожертв. Науковим органом Т-ва є Праці, яких до тепер появилося 4 томи. До появи останнього тому дуже прислужилися своєю матеріяльною допомогою члени т-ва проф. д-р В. Кубійович і д-р Є. Ю. Пеленський.
Крім цих чотирьох томів, — Історично-Філологічне Т-во видало ще багато відбиток з окремих праць своїх членів у кількости 50—100 прим. кожної і кілька брошур. Власне видавництво Т-ва і в найменшій мірі не могло задовольнити науково-публікаційних потреб своїх членів і тому вони свої реферати й праці друкували скрізь, де тільки могли. Деяка частина їх появилася друком також у виданнях чужомовних. Багато більших праць члени Т-ва самі видали окремими книжками. Деякі реферати не появилися друком повнотою, лише тези до них, що друкувались здебільша у працях різних наукових конґресів. За гальма кількість усіх окремих публікацій Т-ва перевищила число 65.
В останніх часах значну кількість рефератів присвячено дослідам українсько-німецьких взаємин, зокрема реферати проф. А. Яковліва в ділянці права, проф. Дм. Дорошенка про літературні памятки частинно й проф. Ст. Сірополка про німця Швайпольта Фіоля, першого друкаря славянських кириличних книжок.
[Краківські вісті]
18.04.1942