Гуманітарна сфера як питання нацбезпеки

У вас є улюблений старий будинок, який роками руйнується? Можливо, спортивний комплекс, кінотеатр чи занедбаний парк? В Україні запустили нову соціальну ініціативу #SOSмайбутнє для порятунку будівель, що є культурним надбанням нації. Її ініціатори – група активістів на чолі з громадською діячкою, засновницею ГО Art Ukraine Foundation Наталею Заболотною.

 

Перший крок – провести «глобальну інвентаризацію усієї країни», тобто зібрати максимум інформації, аби об’єктивно говорити про масштаб трагедії.

 

Григорій Грабович та засновниця ГО Art Ukraine Foundation Наталя Заболотна

 

«Сьогодні бачимо абсолютну відсутність у пріоритетах держави гуманітарного вектора. Ми створили громадянську платформу #SOSмайбутнє. Її мета – змусити державу поставити у свої пріоритети реформу в гуманітарній сфері і приділити увагу найголовнішому – людині. За 25 років у нас не створили стратегію соціокультурного розвитку, вся інфраструктура – наприклад, об’єкти культурної й історичної спадщини, дитячі та юнацькі спортивні школи та культурні центри, сільські клуби і бібліотеки – усе в страшному занепаді», - коментує ситуацію «Z» Наталія Заболотна.

 

Стартувала акція наприкінці березня і публічно її вже підтримали сотні українців. Серед них також відомі особистості: філософ Мирослав Попович, режисер Роман Балаян, поет Іван Драч, літературознавець, професор Гарвардського університету Григорій Грабович, художники Олег Тістол, Борис Єгіазарян, Роман Мінін, Анатолій Криволап, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, хор «Щедрик» та ін.

 

Наприклад, режисер Роман Балаян сфотографувався на тлі кіностудії Довженка, а музикант і громадський діяч Сергій Фоменко – біля знаменитого маєтку Терещенків. «Це не лише пам'ятка унікальної Київської архітектури кінця XIX – початку ХХ ст. Це ще й шана пам'яті найбільшому в історії України меценату», – зазначив він.

 

Лідер гурту «Мандри» Сергій Фоменко зробив світлину на тлі знаменитого маєтку Терещенків. «Це не лише пам'ятка унікальної Київської архітектури кінця ХІХ – початку ХХ ст. Це така шана пам'яті найбільшому в історії України меценату.  Хоча в 30-ти метрах від будівлі всміхається лискучий готель Хілтон. Невже владі, котра продавала приватним інвесторам діляночку, не можна було домовитися й подбати про унікальну пам’ятку».

 

Аби долучитися до акції, потрібно зробити фото або зняти відео з будівлею, до якої хочете привернути увагу. Організатори просять при цьому мати у руках напис #SOSмайбутнє і розмістити фото чи відео на своїй сторінці у fb з відповідним хештегом або запостити світлину одразу на сторінку ініціативи. При цьому документувати просять найрізноманітніші будівлі – від знакових пам’яток архітектури у містах до невеликих будинків чи садиб у селах.

 

Цей «реєстр» активісти планують презентувати відповідальним чиновникам, а також звернутися до Міністерства культури з вимогою вирішити ситуацію, що склалася в гуманітарній сфері.

 

«Мене непокоїть комерціалізація науки і культури. Все страшне в нашій країні – від невміння бачити скарб, більший за грошовий. Збитки від такої короткозорості можуть бути непоправними. Ставлення влади до музики, мистецтва, освіти, науки, культури загалом – це як барометр. Тож маємо позиції, які ми повинні негайно захистити. Ще не пізно!» – Мирослав Попович

 

«Люди фотографуються на тлі розвалених об’єктів і показують, що вони їх потребують і за них переживають. Ми не сподівалися, що акція за короткий період матиме такий розголос. Тому вже зараз думаємо про створення великої інтерактивної платформи, на яку нанесуть усі об’єкти з їхніми історіями», – розповіла Наталія Заболотна.

 

Глобально ж творці ініціативи кажуть – хочуть, аби Україна запозичила найкращі європейськиі зразки реформування гуманітарної галузі. За їхніми словами, кінцева мета – змусити українську державу розвивати суспільство так, як це роблять в Європі. Там, де держава «не притримує зароблені на суспільстві гроші (у вигляді податків, особливо з надприбуткових бізнесів – того ж алкогольного чи азартного), а автоматично скеровує їх на гуманітарний розвиток, де гуманітарна безпека – це і є основа держави».

 

«У нас величезна прірва між державою та суспільством. Ми хочемо стати не просто посередником, а дієвою платформою, яка, з одного боку, буде тиснути на державу, а з іншого боку ми, як граючі тренери, а не просто теоретики, розуміємо, що все це можна зробити. Про це каже світовий досвід. Ми схожі на Британію 40 років тому, яка теж мала серйозні гуманітарні виклики перед собою, а 20 років тому створила Фонд добрих справ. Маємо успішний досвід Естонії, яка 10 років тому створила Фонд "Культурний капітал". На грантових засадах вони фінансують відновлення та пристосування важливих об’єктів», – каже Наталя Заболотна. 

 

До платформи #SOSмайбутнє приєднався художник Анатолий Криволап:

"Мене багато років непокоїть доля унікальної історичної та культурної пам’ятки архітектури – садиби родини Закревських. Це унікальне місце, де півтора століття тому збиралася українська інтелігенція – відомі митці, письменники, художники. Саме тут свої нетлінні твори написав Тарас Шевченко. Мені болить така бездушна наруга байдужості над місцем концентрації шляхетного духу країни. Час кричати SOS!»

 

За словами ініціаторки, вихід із ситуації може бути у створенні міжнародної незалежної інвестиційної фундації, яка би працювала задля інвестування у розгалужену соціокультурну інфраструктуру нашої країни. Це буде своєрідна біржа добрих справ. Її завдання – дофінансовувати те, що не може фінансувати та чи інша громада. Автори ініціативи також обіцяють цифрами пояснювати інвесторам і громадам, чому це вигідно. Наприклад, якщо йдеться про реставрацію замку, це означає притік туди туристів, які залишатимуть гроші. У таких випадках обіцяють розраховувати термін окупності проекту та майбутні заробітки.

 

«Культура – це сфера національної безпеки нашої країни. Те, у якому зараз стані наша країна, – частково наслідок того, що держава не займалася людьми та їхнім соціокультурним розвитком. Наша країна б’є рекорди по дитячому алкоголізму, тютюновій залежності, наркоманії тощо. Населення за 10 років зменшилося на 10 млн, ми котимось у прірву. Ми називаємо це гуманітарним дефолтом. Якщо зараз не вкладемо у гуманітарну сферу, пізніше будемо вкладати у дитячі колонії, наркодиспансери тощо», – констатує Наталія Заболотна. 

 

"Україну ранить не лише війна, а й духовна байдужість. І держави, і суспільства. Ми сприймаємо культуру і духовність як опцію з кошика споживача. Поруч із ковбасою і макаронами. Тому парасоля «українського світу» хитка й беззахисна щодо зовнішніх агресивних впливів. #Війна спалахнула саме на територіях, ізольованих від української мови, пісні і загалом – культури. Натомість її вогонь швидко загасили там, де люди відчули причетність до України. Сьогодні мусимо плекати у собі український світ. Кожна наша ін’єкція української культури, навіть просте бажання говорити у побуті українською, є щепленням суспільства від війни і сепаратизму", – зазначив Олег Скрипка.

 

Художник Борис Єгіазарян: "Я підтримую акцію #sosмайбутнє, цей рух на захист пам’яток культури, історії і взагалі культурних і духовних цінностей, що по-варварськи були зруйновані в радянський час і не менш безцеремонно знищуються у період незалежності України. Я не сприймаю цей рух як вимогу суспільства до влади, на кшталт візьміть і зробіть. Навпаки, я вважаю, що цей проект, ідея об’єднує їх, звернена як до суспільства, так і до влади. Це діалог, дискусія, інвентаризація втраченого і ще не втраченого та всіх цінностей, чи то культурних, історичних, чи природних, що знаходяться під загрозою. Я б ще назвав це інвентаризацією можливостей і шляхів відновлення культури, збереження цінностей і їх примноження у майбутньому".

 

«Лише читаюча країна має можливість свідомо будувати своє краще майбутнє. І в першу чергу це мусить зрозуміти влада. Бо жодної реформи без людини освіченої, культурної, інтелектуальної здійснити не можна. А освіченість, культуру, інтелект дає людині саме книга. Допоки на центральні вулиці міст і сіл країни не повернуться книгарні, розраховувати на щасливе майбутнє не варто. І повернути їх – наше спільне завдання.#SOSмайбутнє», – президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін.

 

13.04.2017