Молодий розум потребує помочі, щоб вибудувати захист проти пропаганди і конспірології
Нам би хотілося думати інакше, але фейкові новини — трюк не новий. У старі часи ми називали це просто пропагандою, одним із багатьох використовуваних авторитарними режимами інструментів поневолення. Що змінилося в цифрову епоху — це легкість, з якою фейкова новина може поширитися, та її діапазон.
Щоби стати жертвою дезінформації, вам більше не треба жити в репресивному режимі. Вона може влазити у ваш будинок і ваш смартфон, гратися з вашим розумом і одурманювати вашу дійсність. Щоб її створити, не завжди потрібен привид Макіавеллі чи накручені схеми, котрі впровадять її в колективну свідомість. Вона може продуктом нудьгуючої молоді в барі або терористів на полі бою.
Саме тому наш захист проти фейкових новин більше не може зводитися до закликів слухати BBC, як це часто бувало раніше. Тепер суспільства повинні розробити способи імунізувати молодий розум. Отут приходить освіта.
Я була заінтригована, взнавши про нову ініціативу журналістів французького щоденника Le Monde, котрі розробили для читачів інструмент, аби просіювати фейкові новини. Кілька тижнів тому вони почали волонтерити у школах, навчаючи підлітків розрізняти відповідальну журналістику і сфабриковані новини. І вони не єдині — те саме роблять й інші французькі нюзруми.
Алєксандр Пушар, один із заанґажованих у проекті журналістів Le Monde, каже мені: мета в тому, щоби підвищити обізнаність про сорсинґ [аналіз джерел] і промувати прості інструменти (як-от ґуґлівський реверсивний пошук зображень) для перевірки джерел фотографій чи мемів. "Ідеться про вироблення простих рефлексів — наприклад, цікавитися джерелом історії або зображення, — каже він. — З одного боку, молодь у цьому сенсі є більш вразливою і менше заморочується перевіркою надійності джерел. З іншого боку, вони не є нашими постійними читачами, тому мусимо законтактувати з ними".
Під час цих президентських виборів французи, очевидно, почуваються особливо беззахисними. Провідний кандидат Еммануель Макрон звинуватив Росію та її новинні агентства в гакерських атаках і поширенні неправдивої інформації.
Однак вплив фейкових новин на електоральні преференції є в США питанням спірним. Нове дослідження Ганта Аллкотта з Нью-Йоркського університету і Метью Генцкоу з Стенфордського університету показує, що соціальні медіа не були найважливішим джерелом новин про президентські вибори в Америці й що навіть найпоширеніші фейкові новини бачила лише невелика частина американців. Однак, за даними опитування Pew Research, 88% американців вважають, що фейк вносить плутанину в їх уявлення про факти. "Ефект міг бути непрямим, – вказує Те Болл, викладач школи журналістики Newhouse в Університеті Сіракуз. – Я б не сказав, що ефект фейкової новини обов'язково мусить зводитися до того, щоби змінити чиюсь думку чи голос. Якщо вона розпалює базову активність або рішучість піти і проголосувати, то ефект вже є. І якщо хтось схиляється до певного вибору, а фейк цементує їх переконання — це теж може бути ефектом".
Американські дебати про фейкові новини добре розвиваються і мають вищий градус, аніж у Європі. У багатьох американських школах учнів вчать визначати вірогідність джерел у соцмережах. У Каліфорнії законодавець від демократів вніс до парламенту штату законопроект про включення цифрової грамотності в шкільну програму.
Болл вважає, що програма такої грамотності – щоби люди не потрапляли на гачок фейкових новин – має стати частиною курсу цивільного права і кожен громадянин держави повинен його пройти. "Я хотів би, щоби розум і свідомість (студентів) були інструментом факт-чекінґу [перевірки фактів]."
Можливо, саме це має на увазі ОЕСР при перегляді свого тесту PISA (що формує світовий рейтинг національних шкільних систем) щодо оцінки онлайн-навичок. Новий елемент у читанні в майбутньому враховуватиме, як учні орієнтуються в цифровому середовищі й онлайн-документах.
Можливо, і не фейкові новини здобули для Дональда Трампа Білий дім. Однак вони стимулювали так необхідну діяльність проти їх підступного впливу. Колись диктатури націлювалися на молодий розум, підтасовуючи казочки в підручниках історії та щодня транслюючи пісні во славу лідера. Тепер пропагандою і конспірологією через соціальні мережі охоплюють значно більше число людей. Що раніше молодь навчиться боротися з цим, то краще.
Roula Khalaf
Taking the fight against fake news to the classroom
The Financial Times, 22.03.2017
Зреферував О.Д.
31.03.2017