У вівторок, 28 березня, за це рішення проголосували 97 депутатів, проти висловилися лише двоє.
Виступаючи у дебатах перед голосуванням, голова сенатського Комітету у справах збройних сил сенатор Джон Маккейн наголосив: «Це не просто прийом у члени Альянсу або відмова в прийомі невеликої країни з населенням лише 650 тисяч осіб. Це додаткова перевірка – чи готові ми і далі протистояти Володимиру Путіну».
Позицію Маккейна підтримав сенатор-республіканець Ліндсі Грем: «Чорногорія намагається зробити зараз саме те, що так ненавидить Путін. Демократичні країни, які об'єднуються в союзи, є для нього справжнім жахіттям».
«Вступ Чорногорії до НАТО зміцнить нашу безпеку, посилить Альянс і ще раз продемонструє нашу рішучість Росії», – зазначив сенатор-демократ Бен Кардін, який представляє сенатський комітет із міжнародних справ.
Адміністрація Дональда Трампа також рішуче висловилася за приєднання Чорногорії до НАТО. У листі Конгресу держсекретар Рекс Тіллерсон зазначив, що ратифікація угоди про членство Чорногорії в НАТО – в інтересах Сполучених Штатів. «Оскільки Чорногорія межує з п'ятьма іншими балканськими країнами, в тому числі членами НАТО Хорватією й Албанією, її членство слугуватиме розширенню інтеграції, демократичних реформ, торгівлі, безпеці й стабільності в усіх цих країнах», – йдеться в листі держсекретаря, який цитує видання Washington Post.
Один із членів Сенату, котрий проголосували «проти» – сенатор-республіканець від штату Кентуккі Ренд Пол, – пояснив свою позицію тим, що побоюється загострення відносин із Росією і навіть війни з нею. За його словами, прийом ще однієї маленької країни в Північноатлантичний Альянс не позначиться на загальній безпеці, а лише додасть «ще одного утриманця до лав НАТО».
Таким чином Чорногорія має всі шанси стати 29-м членом західного військового блоку. Щоправда, необхідно, щоб угоду про її членство ратифікували ще Нідерланди й Іспанія. Всі інші країни-члени вже виконали необхідні процедури.
29.03.2017