Сумнозвісний ефект «камери відлуння» у соціальних мережах стосується не лише приватних дописів і фейкових новин, а й новин серйозних медіа. Переважно користувачі Facebook читають, лайкають і поширюють повідомлення з окремих, приємних для них медіа – засвідчує дослідження. Це селективне сприйняття новин призводить, зокрема, до того, що зростає поляризація поглядів, кажуть учені.
Поляризація різних Facebook-користувачів залежно від їхнього споживання новин: виникають чіткі границі між «спільнотами». Зображення: Schmidt et al. / PNAS
Соціальні мережі на кшталт Facebook не лише змінюють спосіб комунікації – вони впливають і на світогляд, позаяк складні алгоритми демонструють користувачам спочатку ті дописи й повідомлення, що узгоджуються з їхніми вподобаннями, чим закріплюють уже присутні уявлення й упередження. Цей ефект фільтр-бульбашок, або «камер відлуння», діє всупереч об’єктивній інформації й зумовлює швидке поширення пліток і фейкових новини.
Але чи стосується цей ефект лише приватних дописів – чи й повідомлень серйозних новинних порталів, дослідила Ана-Лючія Шмідт (Ana Lucia Schmidt) з Дослідницького центру Інституту мікроструктурних технологій (IMT).
Для свого дослідження вона з колегами проаналізувала активність 376 мільйонів Facebook-користувачів у період з 2010-го по 2015-й. Дослідники вивчали, як часто і як довго користувачі ділилися, лайкали та коментували на Facebook-сторінках повідомлення 920 медіа з усього світу. При цьому були представлені майже всі англомовні телевізійні програми, газети й інформаційні журнали.
Результат: принцип Facebook-бульбашки годиться і для новин великих медіа. «У споживанні новин на Facebook домінує селективна презентація», – інформують дослідники. До того ж, більшість користувачів стежать лише за кількома новинними джерелами та діляться переважно повідомленнями цих порталів. Ця інформація зазвичай узгоджується зі ставленням, яке певна група вже сформувала.
«Так більшість користувачів залишаються всередині специфічного кластера, – пояснюють Шмідт і її колеги. – Попри доступність контенту і неоднозначність ситуації, у мережі панує очевидне розділення на групи». Теоретично, в Інтернеті і на Facebook доступна широка палітра новин, але насправді щодо них підтверджується ефект фільтр-бульбашки.
Проблема загострюється з огляду на те, що багато соціально релевантних тем і новин можна зрозуміти, лише проаналізувавши їх із різних перспектив. «Дебати, особливо щодо соціальних тем, ґрунтуються переважно на суперечливих поглядах», – кажуть учені. Тому, хто знає лише один бік, бракує важливої основи для дискусії та вироблення власного ставлення.
Маркування фейкових новини та новин із несерйозних джерел, як це хотіли робити Google і Facebook, допоможе у розв’язання проблеми лише частково, вважають дослідники. Адже з огляду на однобокість споживання новинного контенту, до дезінформації та виникнення паралельних світоглядів у мережі частково причетні самі великі медіа.
Facebook: "Echokammer" auch für News
PNAS, 07/03/2017
Зреферувала Соломія Кривенко
17.03.2017