«Друзі Путіна» – більше не фаворити

За кілька минулих днів ситуація з електоральними преференціями французів стрімко змінюється. Колишні фаворити відходять на задній план, а їхні позиції на авансцені заступають молоді й енергійні політики.

 

                              Еммануель Макрон

 

Ще зовсім недавно кандидат від консервативної партії «Республіканці» Франсуа Фійон приміряв на своє чоло лавровий вінок Наполеона, але от зненацька фортуна повернулася до нього тильною частиною. У грудні минулого року соціологи саме йому пророкували найімовірнішу звитягу на президентських перегонах. Згідно зі вже складеним сценарієм, Фійон мав би вийти у другий тур виборів разом з лідеркою ультраправого «Національного фронту» Марін Ле Пен. У першому турі вони мали б залишити далеко позаду кандидата від нині провладної Соціалістичної партії чи будь-якого іншого претендента.

 

А в другому турі, як розраховував Фійон, консерватори й лівий електорат об'єднаються, аби лише не допустити до президентства радикалку Ле Пен. Тож перемога, здавалося б, йому майже ґарантована, що й підтверджували всі демоскопічні дослідження, перепроваджені наприкінці минулого року.

 

Утім зненацька все полетіло шкереберть. Протягом січня, допоки українські люди зустрічали «всі три празники в гості», французи стрімко змінювали свої уподобання щодо фаворитів президентських перегонів. 

 

Ще в опитуваннях листопада–грудня минулого року, яке здійснив соціологічний інститут Elabe, Фійон упевнено займав першу сходинку у президентських рейтинґах. З результатом 30–31 % голосів він однозначно вигравав перший тур виборів голови держави, який призначено на 23 квітня. «Срібло» не менш впевнено завойовувала пані Ле Пен з 24–25 %.

 

Отож у фінал, згідно з тією соціологією, без варіантів проходили двоє «друзів Путіна». Чи точніше — один «друг» і одна «подруга» (про близькість обох кандидатів до Кремля читайте статтю в Z). Другий тур президентських виборів у Франції, який відбудеться 7 травня, мав би все чітко розставити на свої місця: за Фійона готові були тоді проголосувати 66 відсотків виборців, а за Ле Пен — 34 відсотки. От вам і новий президент.

 

Проте вже опитування, перепроваджене на початку січня тим-таки Elabe, змушувало засумніватися в очевидності майбутньої перемоги Фійона. В опитуванні розглядалося вісім сценаріїв результату першого туру виборів — залежно від того, кого висуне Французька соціалістична партія і чи буде балотуватися в президенти центрист Франсуа Байру. У будь-якому з цих випадків відрив лідера президентських виборів Франсуа Фійона від опонентів зменшувався порівняно з грудневою соціологією. 

 

І хоч, за прогнозами демоскопів, у всіх восьми варіантах Фійон зберігав «золото» за собою, все ж його відрив від переслідувачів коливався лише у несуттєвих межах одного–чотирьох відсотків. «Республіканець» здобував від 23 до 28 відсотків голосів, лідерка Нацфронту — від 22 до 24 відсотків, незалежний кандидат від лівих сил, колишній міністр  економіки  в  уряді соціалістів,  39-річний Еммануель Макрон (Emmanuel Macron) — від 16 до 20%, прогнозували автори дослідження. Друге місце у всіх сценаріях, окрім одного, за підрахунками Elabe, діставалося лідерці «Національного фронту» Ле Пен. 

 

Тобто на початок січня сценарій принципово не змінювався: у другому турі Фійон перемагає Ле Пен.

 

І тут зненацька у процес втрутився чинник компромату. Французькі журналісти зуміли виявити факти, які виставляють обох проросійських кандидатів на президентську посаду у доволі неприємному для них світлі. Щобільше, ці факти вказували на фінансову непорядність Фійона й Ле Пен, на їхню схильність до корумпованості.

 

Почалося все з однієї публікації у французькій газеті Le Canard Enchaine. Так, 25 січня видання звинуватило кандидата від партії «Республіканці» в тому, що він, мавши мандат депутата Національної Асамблеї, влаштував свою дружину Пенелопу Фійон на посаду своєї-таки асистентки. Завдяки цій оборудці Пенелопа здобула за кілька років незлий капітальчик від французьких платників податків — близько 600 тисяч євро. І, як з'ясувалося згодом, не вдарила для цього пальцем об палець. Ой як не люблять французи таких історій, коли можновладці, користуючись службовим становищем, нахабно їх оббирають.

 

Франсуа Фійон намагався виправдатися через своїх спікерів, що, мовляв, це звичайна практика, коли депутати парламенту влаштовують своє подружжя асистентами. Він обурювався закидами, що його дружина нібито належно не виконувала свою роботу в ролі асистентки. Проте прокуратура Франції розпочала попереднє розслідування у зв'язку зі скандальними новинами. А наївна Пенелопа сама ненароком зізналася, що не дуже й знала про те, що мала б працювати асистенткою чоловіка.

 

У цьому контексті зовсім по-іншому почали сприйматися закиди Фійонові від іншого кандидата в президенти — голови партії «Європа–Екологія–Зелені» Яніка Жадо (Yannick Jadot). В інтерв'ю телеканалу BFM TV на початку грудня минулого року той звинуватив кандидата від «Республіканців» в потуранні аґресивній політиці Володимира Путіна.

 

«Сьогодні в Алеппо коїться жах, злочини проти людства відбуваються щодня, діти зазнають опіків від фосфорних снарядів, дітей, жінок і чоловіків розривають бомби Башара Асада, якого підтримує Володимир Путін. Мені нестерпно бачити, як деякі політики підтримують Володимира Путіна», — зазначив  Жадо, додавши, що передусім має на увазі Франсуа Фійона. «Я вважаю це політичною корупцією», — наголосив Жадо.

 

Далі політик пояснив, що протягом останніх п'яти років, коли Франсуа Фійон був депутатом Національних зборів, він працював у власній консалтинґовій компанії, отримуючи від неї прибуток обсягом 17 тисяч євро на місяць. «Абсолютно необхідно знати, і я не розумію, чому це досі не відомо, хто був клієнтами Фійона, які підприємства його фінансували і які держави? Я б хотів упевнитися, що Фійон протягом своєї депутатської каденції не працював на російські підприємства, і я прошу від нього прояснень», — наполягав Жадо. Тоді ж таки в газеті Le Canard enchaîné з'явилася публікація, в якій стверджувалося, що засноване 2012 року Франсуа Фійоном консалтинґове підприємство 2F Conseil, єдиним працівником якого є він сам, принесло йому 765 тисяч євро доходу за три з половиною роки.

 

Не залишилася без уваги й Марін Ле Пен. Майже без паузи французькі видання взялися й за правопопулістську лідерку. Ви будете сміятися, але злапалася вона на тому самому, що й Фійон, — на депутатських помічниках. Тож 27 січня в пресі з'явилися повідомлення про те, що Європейський Парламент зобов'язав свою євродепутатку пані Ле Пен повернути 340 тисяч євро. Ці гроші перераховувалися у формі зарплатні двом її парламентським асистентам. Утім з'ясувалося, що обидва ні дня, ні хвилини не працювали для добра об'єднаної Європи, а якраз навпаки — залишаючись фіктивно найнятими на ці посади, вони насправді працювали в штабі ворожого до європейської ідеї «Національного фронту».

 

А тут ще оливи до вогню долив WikiLeaks. Міжнародна організація, яка працює з витоками таємної інформації, опублікувала компромат і на Франсуа Фійона, і на Марін Ле Пен. Це було так собі нівроку близько 4 800 документів.

 

«З наших архівів: 1 138 документів щодо кандидата в президенти Франції Марін Ле Пен. 3 630 документів з наших архівів щодо кандидата в президенти Франції Франсуа Фійона», — повідомляється у твіті WikiLeaks.

 

Зайве казати, що ці публікації суттєво відкоригували рейтинґи головних претендентів на президентський мандат у Франції. Це чітко продемонстрували результати опитування, яке здійснили 26–27 січня соціологи центру Kantar.  Демоскопи нарахували Фійону лише 22-відсоткову підтримку. Тим часом Марін Ле Пен вперше у своїй політичній історії вийшла в найпопулярніші політики Франції. За неї готові були проголосувати 25 % французів. Тут треба зразу ж зауважити, що Фійон на момент опитування вже був «свіжо засвічений», а скандал з Ле Пен щойно мав спалахнути.

 

Але найцікавішим у січневому опитуванні стало те, що двобій у другому турі між Фійоном і Ле Пен переставав бути аж таким очевидним. Еммануелеві Макрону соціологи прогнозували 21 відсоток підтримки. Тобто від другого місця його відділяла межа, яка не перевищувала ймовірну похибку досліджень.  

 

Перепрошую читачів, що так довго мариную їх старою і вже неактуальною соціологією. Це лише для того, аби продемонструвати динаміку змін електоральних преференцій. Ну, й, звісно, для того, щоб додати тексту дещицю драматизму. Тож піднімаємо завісу, щоб продемонструвати те, для чого й писалася ця стаття, — найактуальніші результати соціологічних досліджень.

 

Згідно з опитуваннями з початку лютого (тобто коли Франція і світ дізналися про негожі фінансові діяння «першого» й «другої»), ситуація виглядає так. Лідером рейтинґу, як це не дивно, залишається Марін Ле Пен. Хоча що ж тут дивного: ультраправі політики здебільшого мають свій незнищенний ядерний електорат, який рідко коли зменшується, а ще рідше зростає.

 

Згідно з результатами досліджень від соціологічного інституту Ifop, пані радикалку підтримують на цей момент ті самі 25 %. А от підтримка Франсуа Фійона впала до 18,5 %. Тому він пересунувся на третю сходинку в таблиці перегонів, поступившись молодому й перспективному Еммануелеві Макрону, якому нині прогнозують 20,5 %. 

 

Якщо така рейтинґова ситуація збережеться, то до другого туру потраплять Макрон і Ле Пен. А от вже в другому турі соціологи прогнозують побиття немовлят: Макрон зовсім не по-джентельменськи розбиває вщент рейтинґ Ле Пен з результатом 63:37 відсотків відповідно.

 

Щобільше, якщо все ж ситуація повернеться так, що Макрон пройде до другого туру в парі з Фійоном, то все одно переможе. Згідно з актуальними опитуванням, лівий кандидат здобуває 58 відсотків, правий — лише 42.

 

Що ж, можна сказати, що з передвиборчої Франції надходять невтішні новини для Москви і обнадійливі для Києва.

08.02.2017