В наслїдок відомогo уже читателям "Дѣла" рішеня міністерства справ внутрішних з дня 7 н. ст. грудня с. р. ч. 22.751, котрим удїлено Русинам концесію на товариство взаїмних обезпечень від огню під назвою "Днїстер", запросили Вп. пп. д-р Дамян Савчак і Василь Нагірний підписаних на статутї основателїв товариства зі Львова і з провінції на нараду, визначивши на се день вчерашний. Нарада ся відбула ся вчера, почавши від години 5-ох до 12-ої вечером одній из саль реставрації Штадтмілєра. Між участниками наради були: д-р Д. Савчак, Вас. Нагірний, посол Юл. Романчук, сов. Т. Бережницкій, сов. Ильницкій адвокат з Коломиї, Іос. Онишкевич нотар зі Зборова, о. Е. Дудкевич з Рудна, о. Ал. Тороньскій, Т. Стахевич купець з Станіславова, адвокат д-р Федак і другі. Хто не прибув, подав письменно причину, якусь важнїйшу перешкоду.
Засїданє відкрив д-р Д. Савчак промовою більше-менше такого змісту:
"Русини вже від довшого часу старались о виєднанє концесії на заснованє товариства асекураційного, але до сеї пори безуспішно. Аж ось сим разом на внесену нами просьбу в маю 1890 р. правительство, увзглядняючи наші мотиви, удїлило нам концесію на заснованє "Днїстра", товариства взаїмних обезпечень від огню, і визначило нам речинець уконстатуованя до кінця червня 1892 р. Отже тепер від нас залежить, щоби так важне товариство увійшло в житє і могло належно розвивати ся.
"Не потребую довго і широко розводитись над потребою і важностію такого товариства в нашім краю, наведу лиш кілька дат з статистики, котрі всякій сумнїв в тім взглядї усувають. І так після дат бюра статистичного видїлу краєвого, виданого в р. 1887, в 15 лїтах від р. 1870 до 1884 згоріло в Галичинї 79.094 будинків, з котрих ледво 19.073 або 24% було обезпечених. Загальна шкода винесла 43,368.524 зр., а з тої товариства асекураційні звернули 9,877.013 зр. або 22.77% а 33,491.511 зр. пропало на віки. Ще в гіршім світлї представляє ся справа в мотивах видїлу кр. з 1884 р. до закона о примусовій асекурації, після котрих на 934.035 будинків мешкальних було заасекурованих лише 115.583 або 12%. Коли зважити, що жиди по місточках і властителї більших посїлостей майже всї асекурують ся, то певно ледви 5% властителїв менших посїлостей єсть заасекурованих. Отже знайде ся досить поля до дїланя для нашого товариства.
"То головні причини, за-для котрих ми старались о концесію на "Днїстер".
"Однакож скоро лиш появила ся вість в часописях о концесії, зараз проявили ся ворожі виступи против ще не заснованого товариства. Дехто виступив завистно, а дехто ненавистно, инсинууючи що мов-то товариство наше має на оцї лиш політику. Можна стрітитись також з замітами, що мов-то друге товариство краєве немає рації биту, що мов-то ми не маємо людей фахових і т. и. Якo один з основателїв мушу явно і отверто сконстатувати, що ми подаючи о концесію, мали лише загальне добро на оцї і конечну потребу такого товариства в нашім краю. О політицї тут нема мови, бо-ж огонь не знає партій і народностей, хоч річ певна і ясна, що наше товариство повинно мати характер рускій, як має товариство Краківске — польскій. Що-до людей фахових — ті знайдуть ся. Кілько то наших людей добре служить чужим, — чому-ж би не могли добре послужити своїм? Треба лише працї, витревалости, віри в свої сили і солідарности!".
По сїй промові, принятій з одушевленєм приступлено до порядку дневного. Провідником наради окликано таки д-ра Савчака а списанє протоколу поручено д-ру Федакови.
З порядку дневного зібрані основателї приняли поправки статута (котрий, сказавши мимоходом, скоро вже появить ся з печати), а потім приступили до вибору комітету екзекутивного зложеного з 5 членів, котрі мають вести всї дїла товариства аж до введеня єго в житє. До комітету вибрано пп.: сов. Т. Бережницкого, д-ра Д. Савчака, о. Ал. Тороньского, Вас. Нагірного і д-ра Ст. Федака. Комітет той зараз опісля уконституував ся в той спосіб, що головою єго вибрано сов. Бережницкого, заступником голови д-ра Савчака, касієром о. Тороньского, секретарем і заступником касієра Нагірного а заступником секретаря д-ра Федака.
Навпослїд прийшла справа зібраня основного капіталу в сумі 50.000 зр. (На таку суму мають бути видані листи по 100 зр. штука.) Посеред всего зібрані основателї зараз субскрибували поважнїйшу суму, деякі зараз зложили готівку, і осудили, що вимаганий капітал основний в сумі 50.000 зр. легко може зібратись і мусить зібратись не до кінця червня, але до початку цвітня 1892 року. Єсть же 50 повітів руских в Галичинї і на Буковинї ("Днїстер" має концесію і на Буковину), отже на один повіт припадає всего 1000 зр. З огляду же на те, що "Днїстер", яко бажане від давна руске товариство обезпечень, тїшить ся як констатували панове прибувші з провінції — горячою симпатією всїх верств рускої суспільности, то можна мати певність, що потрібний капітал основний збере ся зовсїм легко і скоро.
По вичерпаню порядку дневного участники наради довшій ще час серед щирого настрою розговорювали о справах "Днїстра", і почтивши в кількох тоастах признанєм заслугу тих, котрі в якій-небудь спосіб причинились для товариства і побажавши новому товариству славного розцвіту, розходили ся з тою надїєю і вірою, що "Днїстер" до такого розцвїту дійти мусить!
[Дѣло]
30.12.1891