Максимально зберегти львівські підстанції австрійських часів, а можливо, навіть встановити назад ті, які цієї осені демонтували й замінили на нові, пропонують у Львівській міській раді. За максимальне збереження клопоче також громадськість. У Львівобленерго взялися таку можливість прораховувати.
«Сіменсівська» трансформаторна підстанція 1908 року і нова — зразка року 2016
Нагадаємо, дві старі, ще австрійські, трансформаторні підстанції 1908 року зникли з вул. Левицького та пл. Франка. У вересні їх замінили на нові бетонні комплектні трансформаторні підстанції. Така модернізація не лише викликала обурення містян, які вболівають за збереження історичного середовища, а й спровокувала цілу дискусію у ЗМІ та соцмережах.
Як продовження дискусії ПАТ «Львівобленерго» організувало обговорення, як мають виглядати підстанцій, які замінюватимуть конструкції зразка 1908 року. На обговоренні були представники ПАТ «Львівобленерго», Музею історії електрифікації Львівщини, Інституту просторового розвитку міста, управління охорони історичного середовища ЛМР та громадські активісти.
За інформацією Львівобленерго, у Львові ще збереглося 11 старих корпусів комплектних трансформаторних підстанцій 1908 року. Вони стоять на пл. Соборній, вул. Шевченка, 87, пл. Св. Юра, 5, вул. Пекарській, 52, на розі вул. Замарстинівської – Б. Хмельницького та на вул. К. Левицького, 17.
Ідеальний варіант, на думку громадськості та чиновників, — відреставрувати їх, помістити туди нове обладнання й залишити як елемент міського середовища. Однак енергетики наполягають: ці підстанції небезпечні для експлуатації. Відповідно до припису Держенергонагляду ще 2003 року категорично заборонено використовувати ці КТП з міркувань безпеки, тому ПАТ «Львівобленерго» змушене замінювати застаріле обладнання на сучасне.
«КТП старого зразка забезпечували електроенергією мешканців міста з 1912 року і вже давно випрацювали свій ресурс», — кажуть на підприємстві.
Трансформаторна підстанція на площі Соборній
Разом з тим енергетики згодні, що тумби є пам'яткою міської інженерії, унікальність якої не підлягає жодному сумніву, тож готові шукати спільне рішення для їх збереження.
«Ми виступаємо з кількома пропозиціями. Наразі не знаємо, що саме вдасться реалізувати, — розповіла у коментарі Z начальниця міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко. — На жаль, нам сказали, що усе технічне обладнання, відповідно до норм і правил, повинне бути в бетоні, а не в металі. Тому просто помістити нове обладнання у старі тумби після реставрації не можна. Як альтернативу ми попросили визначити, чи можливо нові тумби фактично накрити старими. Зараз головне питання, чи зможе конструкція нової поміститись у параметри старої».
Фактично у міській раді пропонують зі старих металевих тумб зробити своєрідні ковпаки для нових бетонних. Так енергетики мали б сучасне обладнання, а місто — збережене середовище.
«Ми домовились, що з тими тумбами, що залишились, ми прийматимемо рішення по кожній з них окремо. Вони в різних місцях і різних параметрів, тому не може бути єдиного рішення, що з ними усіма робити. Наша принципова позиція — їх треба максимально зберегти на тому місці, де вони стоять нині. Дуже хотілось би, щоб при цьому їх використовували за задуманим призначенням. Тумби оглядав реставратор по металу Юрій Миколаїшин, який разом з німецькими колеґами запевняє, що тумби можливо відреставрувати», — каже Лілія Онищенко.
Водночас у міській раді розглядають і можливість відреставрувати вже демонтовані металеві підстанції й накрити ними дві нещодавно встановлені бетонні.
«Для розробки особливих варіантів дизайну та інженерних розрахунків необхідно формувати відповідні технічні завдання для виробника. Тому представники Інституту просторового розвитку міста та управління охорони історичного середовища ЛМР запропонували створити робочу групу для подальшого пошуку оптимального варіанту заміни КТП у 2017 році. Ця робоча група ще не збиралась», — повідомили Z у прес-службі Львівобленерго.
28.11.2016