Сусід купив собі нову машину. Ну, і як ми з тим почуваємося? Радіємо, що в сусіда добре йдуть справи? Чи, можливо, навпаки... Подивімось правді в вічі: понад третина всіх людей, за даними соціології, є заздрісниками. Причому у заздрощів є цікава особливість: ми заздримо, як правило, людям, які схожі на нас.
Заздрість – це бридка риса людського характеру. Але вона нас супроводжує, починаючи з перших кроків життя. Вже малим дітям дуже не подобається, коли ровесники отримують більше, ніж вони. Психологи неодноразово доводили, що діти часто готові навіть відмовитись від пропозиції і не отримати нічого, якщо колега при цьому має отримати більше. З віком мало що міняється. Вступає в дію лише холодний розрахунок і усвідомлення користі подальшої співпраці.
Але повернімось до сусідового авта. Скільки з нас позеленіє з заздрощів, бачачи, що в сусіда новеньке «Феррарі», скільки щиро порадіє його успіхам, а скільки заплаче над своєю долею? Як доводить останнє дослідження, опубліковане у Science Advances, багато залежить від нашого характеру, який можна поділити на чотири основні типи: оптимістичний, песимістичний, довірливий і заздрісний.
Але якщо велика кількість людей – заздрісники, то кому і чому найчастіше заздрять? Відповісти на це запитання вирішили психологи з Каліфорнійського університету в Сан-Дієґо Крістін Гарріс і Ніколь Хенніґер. Вони опитали понад тисячу американців у віці від 18 до 80 років про те, як часто і кому вони зазвичай заздрять. Більшість підтвердили, що хоча б раз в рік відчували заздрість. Серед молоді таких було більше: понад 80% людей, молодших за 30 років, підтвердили, що мали це почуття. Серед людей, старших за 50, таких було менше, але все-таки багато – 69%.
Як виявилось, найбільшу заздрість у нас будять люди тієї самої статі і однакового віку. Жінка більше заздритиме іншій жінці, яка має вищу зарплату, ніж колезі-чоловікові. А надто, якщо вона її ровесниця. Предметом найбільших заздрощів молоді переважно є зовнішній вигляд, академічні успіхи, популярність в товаристві і особисте життя. Для людей, старших за 50, ці питання вже не мають великого значення. Професійним успіхам найбільше заздрять люди у віці 40-49 років. Крім того, цей тип заздрощів більше притаманний чоловікам. А жінки, особливо молоді, більше заздрять зовнішньому вигляду своїх коліжанок.
«Можна сказати, що ми не любимо схожих на нас, і саме вони будять в нас найбільшу заздрість», – каже Крістін Гарріс. Схожість викликає у нас відчуття несправедливості і бажання взяти реванш, скоротивши дистанцію між собою і людиною, якій заздримо. Зробити це можна двома способами – позитивним (працею над собою і покращенням своїх власних здобутків) чи негативним (заподіянням їй шкоди і підкопуванням її позицій).
Гарріс і Хенніґер тепер намагаються з’ясувати, чи вікове зменшення відчуття заздрості пов’язане зі старінням, чи, може, з культурними особливостями поколінь респондентів. Також актуальним є питання, чи відрізняються заздрощі в західній і інших культурах.
Отже, якщо сусід, що купив собі «Феррарі», – це багатий старший пан, то, мабуть, махнеш рукою. Але якщо це твій шкільний друг чи давній колега, то здивуйся, якщо щиро бажаєш йому успіхів.
Aleksandra Postoła
Wyborcza.pl 20/10/2016
Зреферував Євген Ланюк
22.10.2016